Чернівеччина

0
354

“Чорні археологи” намагалися продати тисячі архівних документів УПА
У Чернівцях співробітники управління Служби безпеки України в Чернівецькій області вилучили у “чорних археологів” близько 4000 архівних документів УПА, які були знайдені на території Тернопільської області. Про це у вівторок на брифінгу повідомив начальник управління СБУ Руслан Сторожук, продемонструвавши журналістам частину цих документів.
Сторожук розповів, що двоє “чорних археологів” на території Тернопільської області на 4-метровій глибині відкопали бідон, що був вщент заповнений історичними документами. Чоловіки привезли ці матеріали до Чернівців з метою продажу історичних цінностей. Проте співробітники СБУ виявили цих осіб та переконали їх у добровільному порядку повернути матеріали. При цьому Сторожук не зміг дати відповідь на запитання, коли були виявлені та вилучені ці матеріали, посилаючись на слідство.
За словами керівника управління СБУ, приблизна вартість цих документів – понад 20 тисяч доларів.
“Серед документів – понад 4000 друкованих і рукописних документів. Одна з найбільших цінностей – кліше так званих грошових знаків періоду УПА – бофонів”, – повідомив Сторожук.
Співробітники СБУ передали документи для оцінки та аналізу істориками Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
“Після проведення експертизи наші експерти зробили висновки про унікальність матеріалів у зв’язку з тим, що вони вперше потрапили для вивчення”, – повідомив посадовець.
За словами кандидата історичних наук Чернівецького національного університету Олега Суровцева, у бідоні були виявлені документи щодо діяльності УПА періоду 1945-1947 років.
“Ці документи, в основному, не про бойову діяльність, не про військові дії проти радянської армії, а матеріали про соціальну, суспільно-політичну роботу, виховну і просвітницьку роботу УПА з населенням. Є й агітаційні матеріали про те, як треба виховувати дітей, є окремі звернення до вчителів, лікарів, студентів”, – повідомив історик.
“Серед виявлених матеріалів – статистичні звіти, де описуються настрої населення. Є детальні описи голоду 1946-1947 років на території Тернопільщини. Є статичні дані щодо загиблих, померлих під час голоду. Окреме питання присвячене виборам в Радянській Україні. Є агітація проти цих виборів. Роз’яснення для населення, що ці вибори – це фікція, що це вибори без вибору. Також багато матеріалів присвячено внутрішнім питанням і проблемам, які існували в УПА”, – додав Суровцев.
У Хотинській фортеці знайшли колодязь XVIII століття
Щоліта на території Хотинської фортеці працюють археологічні експедиції. Завзяті любителі історії завжди сподіваються на цікаві знахідки навіть у досліджених місцях. І от цього року студентам та викладачам з археологічної експедиції Чернівецького національного університету імені Федьковича поталанило під час розкопок знайти колодязь часів турецького панування.
За словами директора державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавети Буйновської, унікальна знахідка має важливе історичне та суто утилітарне значення. «На старовинних планах фортеці давно бачили зображення двох криниць. Зважаючи, що за турецького панування тут був навіть власний водогін, вочевидь, саме із них він живився водою. Однак досі під час розкопок знаходили тільки рештки керамічних труб водогону та каналізації. Оскільки у нас із водою дуже сутужно, а вона потрібна для розбудови туристичної інфраструктури фортеці-музею, попросили археологів зайнятися пошуком колодязів. Експедиції під керівництвом Миколи Ільківа поталанило. Археологи розкопали верхню частину турецького колодязя XVIII століття. Знайшли його неподалік однієї з веж на узвишші за межами замку, звідки вода стікала до нього по трубах водогону», – повідомила Єлизавета Буйновська.
Директор музею дуже радіє цій знахідці. Колодязь включать у план екскурсій по фортеці та будуть розчищати. Якщо ж у ньому виявиться вода, то як і кілька століть тому він, окрім історичної і туристичної привабливості, послужить ще й за своїм прямим призначенням.
Пристрасті вгамувалися
Рішення Кабміну приєднати Буковинський державний фінансово-економічний університет до Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на початку року спричинило в місті низку протестних акцій. Щоб сказати «ні» ліквідації свого вишу, студенти БДФЕУ їздили навіть до столиці, де пікетували Міністерство освіти. Однак після приїзду до Чернівців міністерської комісії, обіцянки студентам-бюджетникам залишити їх на місцях держзамовлення при переході на навчання до ЧНУ та гарантій викладачам, які працюють на постійній основі, пристрасті поступово вгамувалися.
За словами ректора ЧНУ ім. Ю. Федьковича — Степана Мельничука, сьогодні об’єднання вишів на завершальній стадії. «На засіданні вченої ради університету розглянули питання структурних змін в університеті у зв’язку із приєднанням БДФЕУ, — каже ректор ЧНУ. — Зважаючи, що найбільше студентів у цьому виші навчалося на економічних спеціальностях, було вирішено не приєднувати їх до економічного факультету ЧНУ, а утворити новий факультет обліку та фінансів. Що ж до інших напрямів, то на їхній базі буде створено нові кафедри у складі факультету комп’ютерних наук, факультету педагогіки, психології та соціальної роботи і на юрфаці».
Стосовно подальшої долі приміщень колишнього БДФЕУ, то її ще чітко не визначено. «Все залежатиме від кількості цьогорічного набору студентів, — пояснює Мельничук. — Тим паче, що у зв’язку зі здачею в експлуатацію нашого нового корпусу в ЧНУ відбудеться переформатування розміщення його підрозділів. Коли будемо знати загальне число студентів, поміркуємо над їхнім розміщенням, у тому числі — на базі корпусів колишнього БДФЕУ. Зокрема, у приміщенні на вул. Штерна (воно у самому центрі Чернівців. — Авт.) попередньо плануємо розмістити коледж ЧНУ, до якого приєднався також коледж колишнього фінансово-економічного університету».
Улітку студенти перемагають співаючи
Вражене красою буковинських пісень та майстерністю їх виконання студентським хором «Резонанс» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, журі міжнародного юнацького фестивалюконкурсу у румунському місті Ясси віддало чернівчанам перше місце.
— На цьому музичному фестивалі пісня «Буковина» з кантати «Буковинські візерунки» американського композитора українського походження Гамми Скупинського прозвучала вперше, — розповідає керівник хору доцент кафедри музики ЧНУ Ольга Чурікова-Кушнір. — Ми також виконали пісню «Вставай, країно молода», яка закликає бути небайдужими і оберігати свою землю, народ.
А майбутня юристка Каріна Паскар привезла в рідний університет одразу дві музичні перемоги на міжнародних фестивалях у номінації «Естрадний вокал»: з Брашова (Румунія) з Romania Unison Music Festival (гранпрі) та з Болгарії з імпрези «Морска перла» з міста Ахелой. Талановита буковинка майстерно виконала пісенну композицію «Ми за мир», яка увібрала прагнення України до злагоди в європейському домі.
Під Хотинською фортецею руйнується скеля
Хотинська фортеця із містечка Хотин у Чернівецькій області є одним із семи чудес України. Вона належить до числа найстаріших у Східній Європі фортифікаційних споруд, бо веде свій початок із X століття, а кам’яною фортеця стала ще з XIII. Однак сьогодні більш ніж тисячолітня історія фортеці може перерватися. Внаслідок дії погодних факторів скеля, на якій стоїть фортеця, почала руйнуватися.+
«Вивітрювання скельної породи біля підніжжя фортеці найбільш помітне з боку річки Дністер. Воно розпочалося давно, але чомусь минулого року стало особливо інтенсивним, — коментує директор державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська. — Якщо ці процеси будуть розвиватися так само стрімко, це може спричинити руйнування фортеці». 
Для з’ясування причин вивітрювання скельної породи та визначення необхідних запобіжних заходів при «УкрНДІреставрація» торік було створено спеціальну робочу групу. Після проведення вишукувань у Хотині вона мала розробити відповідну проектно-кошторисну документацію. Попередньо її планували представити до кінця червня, і за інформацією Є. Буйновської, для більш детального вивчення причин руйнації скелі у липні в Хотині планують провести нову низку фізико-хімічних та геологічних досліджень.