Дніпропетровщина

0
260

Лікарі борються за життя дівчинки, яку не було щеплено від правця
Три тижні тому п’ятирічна Надя із села Новоандріївка Васильківського району до крові поранила ногу. Коли нога почала боліти й опухати, батьки звернулися до сільських медиків, але ті не змогли оперативно поставити діагноз. І лише лікарі з обласного центру визначили, яке захворювання вразило дитину. Проте встановити точний діагноз виявилося замало — ні в Дніпрі, ні в сусідніх обласних центрах не знайшлося сироватки проти правця. Спільними зусиллями небайдужих людей вдалося знайти її в Києві і передати до Дніпра. Препарат, необхідний для порятунку Наді, виявився нелегальним, оскільки він російського виробництва.
Як пояснюють у департаменті охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА, раніше препаратом вільно користувалися всі країни пострадянського простору, проте зараз російських постачальників не реєструють в Україні, тому офіційно купити  сироватку за бюджетні кошти не можна. Лікарі кажуть, що випадки правця у дітей на Дніпропетровщині востаннє фіксувалися ще в 1980-х роках, а в дорослих — 2009-го. Для консультацій дніпровські медики зідзвонювалися з колегами практично з усієї України, а також з лікарями з Польщі. Захворювання на правець зазвичай вдавалося уникнути через своєчасну вакцинацію дітей. Рятує від цієї страшної недуги і протиправцева сироватка, яку раніше безплатно вводили людям, що дістали поранення і травми, на будь-якому медичному пункті. Судячи з усього, дівчинка не пройшла належної в її віці вакцинації, а вкрай потрібної сироватки не виявилося у розпорядженні лікарів. Тепер до дитячої лікарні, де лікують Надю, доправили необхідну дозу.
Лікарі кажуть, що стан дівчинки стабільний — їй не стає гірше. На жаль, на початковій стадії захворювання дитині ставили безліч різних діагнозів — від перелому хребта до менінгіту, а коли дівчинку доправили до обласного центру, у неї вже була уражена велика група м’язів. Дніпровські медики давно б’ють на сполох через відсутність препаратів, які здатні запобігати тяжким інфекціям. За їхніми словами, у необхідній кількості є лише вакцина від поліомієліту і буквально днями в область завезли антирабічну сироватку, що дає змогу боротися зі сказом. Через її відсутність вже гинули хворі.
Дніпрорада вирішила боротися з «туристичним сепаратизмом»
Заборонити рекламу поїздок на тимчасово окуповані території відпочинку до Криму. Таке рішення було ухвалено на сесії Дніпровської міськради з ініціативи місцевих активістів. У соціальних мережах ще з весни обговорювалася тема масової появи в Дніпрі рекламних оголошень з пропозицією швидко доправити охочих до оздоровниць Криму. Низка волонтерських організацій і патріотично налаштованих громадяни заходилися самі зривати оголошення, які ночами з’являлися на стовпах, транспортних зупинках і біля під’їздів. Услід за цим на офіційному сайті мерії з’явилася електронна петиція, що закликає міську владу заборонити згадану рекламу. Депутати, розглянувши питання в комісіях, погодилися з пропозицією містян. Ініціативу пересічних громадян підтримав і міський голова.
Управління з організації контролю у сфері благоустрою і розміщення зовнішньої реклами Дніпровської міської ради здійснюватиме постійний моніторинг реклами в плані виконання цього рішення. «У разі виявлення порушень зазначені рекламні засоби чи рекламні сюжети підлягають примусовому демонтажу без ухвалення додаткового рішення про примусовий демонтаж», — йдеться у  рішенні міської ради.
Як відомо, незважаючи на російську окупацію, українські громадяни продовжують відвідувати Крим, хоча їхня кількість поступово зменшується. За повідомленням прес-служби Державної прикордонної служби України, у червні цього року адміністративний кордон материкової України з окупованим Росією Кримом перетнули близько 180 тис. громадян, що на 60 тис. менше, ніж за цей самий період 2015 року. За даними прикордонників, одночасно майже вдвічі скоротився потік транспортних засобів.
Дніпровські музейники готуються до ювілею гривні
Напередодні святкування Дня Незалежності України у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.Яворницького відкривається виставка «Ювілей гривні, або розповіді про гроші на ювілеї гривні». Вона присвячена іще одній річниці — двадцятиліттю запровадження української національної валюти. Виставка знайомить з багатовіковою історією грошових відносин на теренах сучасної України. Експонати виставки представляють еволюцію грошей від найпростіших форм (черепашки каурі, наконечники стріл, намистини, прясла і таке інше) до найсучаснішої і найскладнішої продукції Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
Однак не лише про фінанси та економічні перетворення розповідають експонати виставки. Відвідувачі зможуть отримати інформацію про історичні події, свідками, а іноді й учасниками яких були грошові знаки. Виставка дає можливість поговорити про видатних діячів української історії та культури, адже до створення грошей часто були залучені відомі художники і скульптори, а, скажімо, пам’ятні монети можуть розгорнути цілу галерею знаменитих історичних постатей. На виставці в історичному музеї експонується близько 300 предметів, які зацікавлять любителів нумізматики і боністики, а також усіх відвідувачів, які мають бажання познайомитися з пам’ятками великого музейного зібрання. До речі, одним з останніх експонатів, що поповнили нумізматичну колекцію музею, стала ювілейна монета з Петриківським розписом, яку нещодавно ввів в обіг Національний банк України. Срібна монета номіналом в 10 гривень оздоблена кольоровим тамподруком фрагментів всесвітньо відомого українського народного розпису.
«Кургани поблизу Дніпровських порогів – найдавніші у світі»
Придніпров’я займає одне з перших місць в Україні за кількістю пам’яток археології, культури та історії. Сьогодні в околицях Дніпра налічується близько 14 тисяч так званих степових пірамід — курганів і майданів. Їх привабливість для туристів обговорювали в облдержадміністрації за круглим столом історики, археологи і громадські активісти.
Фахівці стверджують, ці пам’ятники приховують чимало таємниць і цінних знахідок. До стародавніх споруд збираються прокласти екскурсійні маршрути. Незабаром вони стануть новою туристичною пам’яткою Придніпров’я.
На думку фахівців, такі екскурсії будуть не просто цікавими, а й пізнавальними. «Кургани поблизу Дніпровських порогів — найдавніші у світі. Це культові і поховальні споруди, святилища, які з’явилися близько 7 тисяч років тому. Зазвичай їх будували у центрі геологічного поля чи на узвишші», — наголосив київський археолог й історик Юрій Шилов. За словами вчених, видатні археологічні пам’ятники розташовані в долинах річок Орель, Самара, Базавлук, Інгулець. Найвищі кургани, розкопані у Дніпропетровській області, — Чортомлик, Товста Могила (р. Покров), Олександрівський (р. Новомосковськ), Жовтокам’янський, Баба і Розкопана Могила (Апостолове). Упродовж останніх десятиліть дослідники знайшли в придніпровських курганах сотні артефактів. Так, 45 років тому в кургані Товста Могила було знайдено золоту скіфську пектораль, датовану IV століттям до н. е.