Луганщина

0
268

Естафету Шевченкового слова прийняла Луганщина
Днями в Міністерстві культури відбулася нарада з питань організації та проведення на Луганщині масштабного культурного проекту «Міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій». Вирішено, що у травні на схід країни завітають 70 сучасних письменників країни, які представлятимуть свої твори, а також покажуть свої роботи кращі українські художники.
«Наш край — благословенна земля, щедро засіяна великими літературними талантами. Тут багато лауреатів Шевченківської премії. Серед них — Василь Голобородько, Владислав Титов,  в’язень сумління Герой України Микола Руденко, Іван та Надія Світличні», — каже поетеса Ганна Гайворонська.
На її думку, право приймати міжнародне свято обумовив той факт, що саме на Луганщині жили і працювали велети письменництва, всесвітньовідомі Володимир Даль і Борис Грінченко, які залишили світові свої безцінні  мовні скарби — багатотомні тлумачні словники. У Лисичанську визрівали поезії  «найніжнішого лірика України» Володимира Сосюри. Неповторному Григорові Тютюннику відкрито меморіальну дошку в селищі Щотове, що нині знаходиться на окупованій території.
 Луганщині потрібен трудовий паспорт
Протягом останнього року зарплати жителів Луганщини зросли в середньому на 35%, тож середній показник нині дорівнює понад 4,6 тисячі гривень. «На жаль, область за цим показником не дотягує до середнього рівня у країні», — каже директор обласного департаменту соцзахисту населення Елеонора Поліщук.
За її словами, протягом року легалізовано понад 2,5 тисячі робочих місць. Але через підвищення мінімальної зарплати майже 2 тисячі приватних підприємців закрили власні справи. Майже половина з них ті, хто вже два роки не платили податків. Але втрата інших істотна для області, бо вони податків сплачували на суму майже 5 мільйонів гривень.
«В області невисокий відсоток зайнятості працездатного населення — із 705 тисяч офіційно працевлаштовано лише 150 тисяч громадян, про яких маємо звітність обласної статистики, — каже Елеонора Поліщук. — Щодо інших — питання, де ці люди працюють, чи перебувають на території області й за рахунок яких доходів живуть».
Тому пріоритетом на 2017 рік названо створення трудового паспорта області. Він має містити такі відомості, як чисельність населення, що постійно проживає в області, кількість тих, хто працює, скільки фахівців вчиться, які галузі держава має надалі розвивати. «Це цифри, які мають лягати в основу розвитку й програм конкретних територій і країни загалом», — підкреслює Елеонора Поліщук.
Відродження Донбасу розпочнеться з громад
Як ми вже інформували,  Рада Європи нещодавно презентувала оновлену програму своєї діяльності в нашій країні та план дій на 2017 рік. З-поміж новацій — розширення на прохання вітчизняного МЗС географії діяльності  програми «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні»  на контрольовані території Донецької та Луганської областей.
Нещодавно самоврядний актив зокрема із Слов’янського, Добропільського, Олександрівського, Володарського районів Донеччини, Попаснянського, Міловського, Біловодського районів та міста Щастя Луганщини взяв  участь у тренінгу «Академії лідерства» у Львові, який організували Мінрегіон та  згадана вище Програма Ради Європи.
Завважимо, що торік у Краматорську вже відбулася перша сесія цієї унікальної програми РЄ, спрямованої на підготовку кадрів місцевого самоврядування. Нинішній тренінг — наступний етап навчання голів  органів місцевого самоврядування зі східних регіонів, де, як і скрізь в Україні, тривають процеси децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад.
Лідерів громад навчатимуть особливостей дієвої командної роботи, методів підвищення якості діяльності персоналу, уміння налагоджувати комунікації між організаціями  та людьми, інших  аспектів управління, необхідних для відновлення  цих регіонів, їхнього подальшого економічного і соціального зростання.
За словами голови Офісу РЄ в Україні, представника Генсекретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Мортена Енберга, мета здійснюваних заходів —  посилення спроможності органів місцевого самоврядування та місцевих органів влади  Донецької й Луганської областей.
Три місяці заробітчанства й два роки за гратами
Житель Попасної разом із двома приятелями у 2014 році виїхав до Москви на заробітки. 25-річний хлопець спочатку влаштувався на будівництво станції метрополітену. Роботодавці обіцяли високу зарплату й офіційне працевлаштування, але за три місяці він не отримав нічого. Щоб заробити грошей на дорогу додому, поїхав у Твер, але цим порушив міграційне законодавство Росії, і його затримали поліцейські. За рішенням суду протягом десяти днів його мали вислати з Росії. Однак замість цього в ізоляторі тимчасового утримання для іноземців хлопця незаконно протримали майже два роки, не пояснюючи причин.
Співробітникам СБУ вже на Луганщині він розповів, що за цей час йому довелося зазнати принижень, спроб російських правоохоронців схилити його до таємної співпраці проти України. До того ж під час перебування за гратами хлопець дізнався, що причина незаконного перевищення строків тримання іноземних громадян у російському ізоляторі — фінансові махінації адміністрації закладу. Згідно із встановленими нормами, на утримання одного мігранта в ізоляторі тимчасового утримання на добу мають витрачати 800 рублів, а насправді — лише 200. Ще одним засобом незаконного збагачення керівництва ізолятора стало завищення вартості авіаційних квитків для відправлення іноземців на батьківщину.
Повернувшись нарешті в Україну, хлопець вирішив повідомити Службу безпеки про свої контакти з правоохоронними структурами РФ, а також застерегти громадян України про небезпеку зіткнутися з нечесністю російських роботодавців і правоохоронців. Сам він зарікся їздити на заробітки в цю країну.
 Студенти-психологи стали волонтерами
Майбутні випускники спеціальностей «Психологія» та «Соціальна робота» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка долучилися до проекту «Консолідація зусиль для попередження та подолання наслідків насильства в сім’ї» як волонтери. У складі мобільної бригади вони здійснили кілька виїздів у село Половинкине Старобільського району. Завданням для студентської молоді стало проведення арт-терапевтичних майстер-класів для дітей, підлітків та дорослих.
«Формат діяльності мобільних бригад «психологічна допомога — вдома». Це оптимальне та ефективне надання психосоціальної допомоги і підтримки сільського населення. А роботи вистачить на всіх: групова та індивідуальна взаємодія формується  залежно від потреб населення», — каже координатор Центру психосоціальної адаптації Олена Дорогавцева.
Як повідомляє прес-служба вишу, наразі заплановано проведення низки тренінгів для фахівців з психосоціальної підтримки сім’ї та громади щодо вирішення проблем, пов’язаних із сімейними конфліктами, роботи з саморегуляції та емоційної стабілізації.