Рівненщина

0
221

Твій голос важливий!
Один комп’ютерний клік — і ви «учасник» дискусії, яка розгорається в Рівненській ОДА: тут обирають проекти, які цього року фінансуватимуться коштом Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Підсумкове засідання комісії з їх підбору вже другий рік поспіль проходить у прямому ефірі. У такий спосіб виконавча влада Рівненщини хоче засвідчити прозорість своєї діяльності й довести: перемагають справді найсильніші (читай: найпотрібніші громадам) проекти та задуми, які, до того ж, кваліфіковано оформлені заявкою.
— Для Рівненщини у ДФРР цього року передбачено 214 мільйонів гривень, це значно більше, ніж торік, — каже голова обласної державної адміністрації Олексій Муляренко. — Тому використати їх маємо максимально ефективно та прозоро.
П’ять проектів є перехідними з минулого року, а тому — поза конкурсом: це дві школи — в Степангороді Володимирецького та Залав’ї Млинівського районів; дві реконструкції: очисних споруд у Березному та спального корпусу дитбудинку-інтернату в Дубенському районі; добудова сучасного спорткомплексу в Сарнах. Ще 77 проектів із 109 запропонованих обрали за результатами оціночного рейтингу. Наступний етап — погодження в Кабінеті Міністрів. Зрозуміло, що всі не фінансуватимуть: однак в області розраховують на підтримку щонайменше 22.
А найбільше голосів отримав проект будівництва універсальної спортивної зали в ДЮСШ олімпійського резерву, а також пропозиція створення освітнього простору  для самовдосконалення впродовж життя (в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти).
До складу комісії входять не лише керівники виконавчої влади, а й депутати обласної ради, експерти з питань будівництва, представники громадських організацій.
У пам’яті жителів краю ще свіже врочисте відкриття нової сучасної школи імені Героїв у селі Пісків Костопільського району за участю віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка: цей проект торік  фінансували з ДФРР. До речі, у бюджеті розвитку обласного бюджету цього року передбачено рекордних 74 мільйони гривень, які спрямують насамперед на школи, дитсадки та лікарні.
 15 миттєвостей «Французької весни»
15-та «Французька весна» розпочинає ходу в Рівному: її презентував виконавчий директор Французького інституту в Україні Матьє Арден, який стояв біля витоків фестивалю.
«Нинішня «Французька весна» вже від початку квітня розквітне, вибачте за каламбур, у 9-ти містах України, – розповідає Матьє Арден. – Скажімо, в Рівному її цілком можна вважати музичною: звучатимуть так званий альтернативний рок, м’який джаз і, звичайно ж, вічна класика. Другий напрям – кіно: українська публіка любить французьке кіно, і ми не маємо права її розчарувати. Тому будуть і традиційні вже «Довгі ночі короткого метру» з 24 міні-фільмів, і фестиваль «Ретроспектива» з 5-ти фільмів. Але це не ті стрічки, які, образно кажучи, витягли зі старої шафи, – серед них є такі, що матимуть у Рівному допрем’єрний показ. Будемо намагатися поєднати спадок і новизну, трагедію і драму, щоб створити повноцінну картинку сучасної Франції. На сцені ж обласного музично-драматичного театру пройде вистава режисера Жюля Одрі «Сьогодні вечері не буде»: за п’єсою «Хворі» Антоніо Аламо. Це робота про останні миті життя Сталіна, яка, до речі, заборонена в Росії. І гарний приклад співпраці митців України та Франції».
За 15 років фестиваль не змінив свого формату (це завжди щось нове і креативне, що знаходить відгук у серцях українців). Зате розширив географію (ось і цього року до «Французької весни» вперше долучилися Бердичів та Івано-Франківськ), а також кількість спільних україно-французьких проектів. Зрозуміло, що змінилася й публіка: українці все частіше бувають за кордоном і стають більш вибагливими та вимогливими до мистецьких продуктів.
Утім, організаторам вдається щоразу втримати високу планку якості й водночас зробити подих «Французької весни» доступним для глядача чи слухача: переважна більшість заходів або безкоштовна або ж має символічну вартість.
Третього квітня Повноважний Посол Франції в Україні пані Ізабель Дюмон особисто відкрив в Рівному виставку фотографії Аделін Кейл під назвою «Невеликий безлад світу»: старт «Французької весни» буде ще й дипломатичним.
ЕСКО приходять у Рівне
Перші угоди з енергосервісними компаніями  (ЕСКО) вже укладають на Рівненщині. Йдеться про цілком європейський механізм залучення інвестицій: не витративши на енергозбереження жодної копійки, бюджетні заклади матимуть комфорт і економію енергоресурсів. Подібні інвестиційні компанії — звична практика для більшості країн ЄС: скажімо, в Німеччині працює понад 500 енергосервісних компаній, у Франції — понад 300, вони, зрозуміло, конкурують за споживача їхніх послуг.
Перші ластівки з’явилися й на Рівненщині.
— Щонайменше шість контрактів з ЕСКО вже готові в Дубні: йдеться про обладнання індивідуальних теплових пунктів, які регулюватимуть енергоносій, завдяки чому вдасться зекономити від 10 до 20 відсотків дуже дорогого тепла, — каже експерт з енергоефективності Дмитро Сакалюк. — Тобто приходить інвестор, власним коштом модернізує об’єкт, а замовник розраховується з ним поступово, причому вигодою, яку отримує як економію.
— Це дуже вигідно для державних, комунальних і навіть приватних об’єктів, — додає міський голова Рівного Володимир Хомко. — Зелене світло такій європейській практиці дав ухвалений кілька місяців тому закон. У Рівному завдяки ЕСКО ми хочемо замінити все освітлення на світлодіодне, зараз готуємо відповідні документи. За розрахунками Мінрегіонбуду, механізм ЕСКО дасть можливість комплексно вирішити питання енергозбереження в бюджетній сфері на 10 років. А зекономлені кошти використовуватимуться для інших потреб територіальних громад.
 По бойовий досвід — до бібліотеки
Наші захисники не лише гідно захищають Україну від агресора, а й вправно узагальнюють власний воістину безцінний досвід. В управлінні оперативного командування «Захід» створили бібліотеку досвіду ведення бойових дій. Тут уже зібрано понад 2 тисячі методичних посібників, брошур, фотографій, відеофайлів для вивчення та впровадження у підготовку військових.
— Узагальнення та впровадження бойового досвіду — одне із пріоритетних завдань усіх органів управління. І цей напрям роботи не новий: ми розпочали збирати необхідну інформацію ще до початку збройної агресії на сході України, — каже підполковник Ярослав Назарко. — А тепер наші офіцери як безпосередні учасники АТО підвищують свій професійний рівень, маючи змогу вчитися на власних прикладах. Комусь зручніше працювати з друкованими матеріалами, комусь — із відеофайлами.