Полтавщина

0
181

До сторіччя вишила «Джоконду»

Керівники міста Полтави разом із родичами, друзями, знайомими, колишніми пацієнтами привітали землячку Ангеліну Горбач зі столітнім ювілеєм.

Окрім почесної грамоти, квітів і подарунків, їй у рамках реалізації міської програми «Турбота» вручили грошову винагороду.

Тим часом Ангеліна Опанасівна підготувала для гостей свої дарунки. Під час відвідин її затишної оселі вони ніби побували в картинній галереї. Серед вишитих нею картин вирізняється репродукція всесвітньо відомої «Джоконди», створеної геніальним Леонардо да Вінчі. Над «Джокондою» ювілярка невтомно трудилася сім місяців — до свого століття!

Усе трудове життя жінка пропрацювала медиком, на пенсію у віці 73 років ішла з посади головної медсестри першої міськлікарні. Та навіть на заслуженому відпочинку не полишає справи, якій віддала понад півстоліття! Опанувавши премудрості східної медицини, допомагає позбутися болячок насамперед нужденним землякам, які не в змозі оплатити дороговартісне лікування.

Феєрію талантів продемонстрували сильні духом

У Пирятині, що на Полтавщині, відбувся відкритий регіональний фестиваль творчості людей з інвалідністю. Його учасниками стали представники Полтавської та Чернігівської областей. Вони співали, танцювали, показували театральні інсценівки, декламували вірші. Водночас очі розбігалися від представлених у фойє культурно-громадського центру найрізноманітніших виробів декоративно-ужиткового мистецтва, виплеканих руками учасників фестивалю. Дійство стало справжньою феєрією талантів, доповнених силою волі та духу цих людей. Адже багатьом із них важко навіть пересуватися. Та на сцені й у залі про це забували й артисти-аматори, і глядачі, які не шкодували долонь для аплодисментів…

Великий яскравий концерт завершився врученням дипломів і подарунків. Але не менш важливою для учасників фестивалю була й розкіш людського спілкування з ровесниками, колегами по захопленню тим чи іншим видом творчості, новими друзями. Тож саме для них організатори дійства влаштували цікаву екскурсію та дискотеку. Зрештою всі роз’їжджалися зі спільним бажанням зустрітися знову.

Через розбиті дороги до Сковороди йтимемо… пішки?

На Полтавщині апробували свою частину міжрегіонального туристичного маршруту «Стежками мандрівного філософа», присвяченого Григорію Сковороді.

Власне, організатори заходу — фахівці Департаменту культури і туризму ОДА — разом із колегами з Харківщини та Сумщини, а також екскурсоводами, повпредами турфірм, науковцями, музейниками та журналістами відвідали знакові місця краю, пов’язані з життям і діяльністю видатного земляка. Адже на Полтавщині Григорій Сковорода народився, на Сумщині бував і плідно працював, а на Харківщині завершив свій земний шлях.

Ініціаторами створення, так би мовити, подовженого на три області маршруту стали харків’яни. Однак тепер із цієї ідеї треба виплекати сучасний туристичний продукт, який зацікавить не лише наших співвітчизників. Адже, за словами директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентини Вождаєнко, вже сьогодні є бажання та прагнення підвищити статус цього маршруту до рівня міжнародного. Надто з огляду на те, що 2022 року весь цивілізований світ відзначатиме 300-річчя від дня народження видатного українського філософа, письменника, просвітителя. Учасники згаданої поїздки, як то кажуть, на власні очі переконалися в тому, що підґрунтя для втілення таких амбітних намірів є. Виїхавши з Полтави, вони відвідали місто Лохвицю та селище Чорнухи. У першому з них (свого часу Лохвиця була центром повіту, до якого входили «найрідніші» Григорію Сковороді Чорнухи) мандрівники спочатку поклали квіти до першого у світі пам’ятника філософу, відкритого у 1922 році (на знімку). Створений ще одним світочем нашої культури Іваном Кавалерідзе скульптурний шедевр справді вражає висотою задуму й довершеністю форм…

Першопрохідці маршруту відвідали також місцевий краєзнавчий музей, який носить ім’я Г. Сковороди. За кількістю й розмаїттям експонатів ця скарбниця минувшини залишається однією з найбагатших на Полтавщині. Однак сковородинівська експозиція тут надто скромна, маловиразна, застаріла й, вочевидь, потребує оновлення.

Натомість більшість учасників поїздки приємно вразив літературно-меморіальний музей ім. Г. Сковороди на його малій батьківщині в Чорнухах. Останніми роками його реконструювали не лише зовні. Зачарувало і тематичне театралізоване дійство на відтвореній біля музею садибі батьків Григорія Сковороди у виконанні місцевих працівників культури й аматорів сцени.

Підсумки побаченого та почутого учасники подорожі підбивали під час круглого столу в Чорнухах. На ньому представники трьох областей презентували свої об’єкти показу. Не меншу увагу приділяли й суто практичним аспектам створення нового туристичного продукту. Адже, пропонуючи його потенційним мандрівникам, треба точно знати, де вони під час неблизької подорожі харчуватимуться, відпочиватимуть, задовольнятимуть санітарно-гігієнічні потреби тощо.

На жаль, так звана гостьова інфраструктура в наших невеликих містах, селищах і селах з часів Григорія Сковороди не надто змінилася… Тож майже повсюдно нагадує про себе і, даруйте, загидженими та смердючими громадськими вбиральнями чи їх повною відсутністю, і захаращеними узбіччями доріг та іншими подібними принадами.

Зрештою, саме «добитий» стан місцевих доріг накреслив учасникам згаданої подорожі з Полтави до Лохвиці та Чорнух далеко не найкоротший шлях. Щоб потрапити туди й повернутися назад, водієві туристичного автобуса довелося зробити чималенький гак через Пирятин. Тільки для того, щоб левову частку мандрів проїхати нормальною трасою Харків — Київ. Але за таких умов час у дорозі з’їдає фактично третину доби…

І це притому, що йдеться про мандрівку не в якусь глухомань, а до двох районних центрів Полтавщини, мешканці яких щодня вирушають до обласної «столиці». Невже посадовці та чиновники, котрі відповідають за ремонт доріг, і досі вважають, що земляки Григорія Сковороди й у ХХІ столітті уподібнюватимуться мандрівному філософу та ходитимуть за тридев’ять земель пішки?

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here