Івано-Франківщина

0
110

Правоохоронці знайшли вандалів, які пошкодили систему громовідведення в обсерваторії на горі Піп Іван

Високогірна обсерваторія на горі Піп Іван, що стоїть на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей, була збудована в1937 —1938 роках. Однак діяла лише рік, бо далі завадила війна. Її відродження розпочалося в рамках співпраці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Варшавського університету. Тут запланували відновити метеорологічну станцію, а також створити біологічний стаціонар з вивчення рослинності Карпат. Частину обладнання вже й встановили.

Та, як грім серед ясного неба, 22 серпня надійшла звістка: невідомі вилізли на дах і пошкодили систему громовідведення. Цими діями, за висновком експертів, завдано шкоди на 600 тисяч гривень.

Звістка про зухвалий вчинок вандалів миттєво розлетілася вусібіч, як і вимоги від громадськості розшукати їх і покарати. Допомогли в розшуку зловмисників приховані камери відеоспостереження, що зафіксували неправомірні дії молодиків. Їхні фото, а також відео разом із заявою Прикарпатського національного університету про нанесення значних збитків з пошкодженням державного майна були передані правоохоронцям.

Врешті-решт, зусилля з пошуку вандалів увінчалися успіхом. Ними виявилися 12 молодих людей – жителів Прикарпаття. Вони завдали значних матеріальних збитків обсерваторії та зухвало поводили себе з черговими рятувальниками. Нині слідчі з’ясовують усі деталі зухвалого правопорушення, після чого суд встановить міру покарання.

Прикарпаття прийняло фестиваль карильйонного та дзвонового мистецтва

В Івано-Франківській області, у Гошівському монастирі Преображення Господнього, відбувся фестиваль карильйонного та дзвонового мистецтва, який збігся з відзначенням 10-ї річниці коронації чудотворної Гошівської ікони Божої Матері.

Захід зібрав прочан та музикантів, повідомляє Долинська районна державна адміністрація. 

“У Гошеві пройшов ювілейний V Міжнародний фестиваль карильйонного та дзвонового мистецтва. Цьогоріч фестиваль провели 28 серпня, у день відзначення Х річниці коронації чудотворної Гошівської ікони Божої Матері. З самого ранку у монастирі було людно. Прочани із усіх куточків Західної України з’їхалися на святкову Божественну літургію, яка передувала музичному заходу”, – йдеться в повідомленні.

За інформацією, разом із досвідченими дзвонарями на фестивалі виступили найкращі учні музичних шкіл Долини, Калуша, Коломиї та Івано-Франківська.

Відомо, що в Долинській дитячій школі естетичного виховання імені Мирослава Антоновича спеціально створили клас карильйонного мистецтва.

Цьогорічну програму фестивалю доповнили виступи камерного оркестру «Harmonia Nobile», хору «Тавор» та чоловічого монашого хору «Deisis».

Василіянський монастир Преображення Господнього – греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошові, Долинського району на Івано-Франківщині. Монастир вважають однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи.

Ікона Гошівської Божої Матері – копія Ченстоховської ікони – належала родині хорунжого Шугая. До кінця XVIII століття у «Монастирському літописі» налічувалося понад 100 записів про чудесні зцілення через заступництво Пресвятої Богородиці.

День народження патрона міста відзначили в Івано-Франківську

З нагоди 163-ї річниці з дня народження Івана Франка у Франковому місті відбулися ювілейні десяті числом читання його творів. Традиція, започаткована громадським діячем Віталієм Перевізником, щороку збирає коло пам’ятника Каменяреві духовенство, студентів, письменників, акторів, працівників бібліотек, школярів і активних містян. Цьогоріч до читань долучилися коломияни, і там також читали твори Франка просто неба.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків і народна депутатка Оксана Савчук після слова отця Романа Терлецького поклали квіти до гранітного постамента Каменяреві і взяли до рук збірки. Актори Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка Олексій Гнатковський та Галина Баранкевич і новий головний режисер з Парижа Жюль Одрі спільно з художнім керівником театру Ростиславом Держипільським читали інтимну та громадянську лірику. Жюль Одрі прочитав вірш «Каменярі» двома мовами – українською та рідною французькою.

Письменник Степан Процюк висловився про те, що в часи Франка ніхто його не величав і не підтримував, а українські селяни, як і нині, продавалися за гречку. Екс-очільник письменницької спілки Прикарпаття Євген Баран згадав про «духове сирітство Франка» – про що йдеться у вірші із збірки «Semper tiro» «Моєму читачеві».

Того дня також відзначили переможців конкурсу есеїв «Мій Франко». Найкращі отримали книжки та дипломи.

 «Спечу тобі долю»

У місті Рогатині у День Незалежності відбувся незвичайний гастрономічно-весільний фестиваль «Спечу тобі долю» у рамках проекту «Створення Центру дослідження нематеріальної культурної спадщини Рогатинського Опілля».

Цьогоріч місто Рогатин стало переможцем конкурсу Міністерства культури України Малі міста – великі враження. А ідея конкурсу належить ГО «Інститут культурної політики». Він уже другий рік поспіль реалізується Асоціація міст України та Українським центром культурних досліджень за підтримки Міністерства культури України.

Консультанти та виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук взяли участь у цьому заході.

У Рогатині відбулося колоритне дійство, під час якого «ожив» один із найяскравіших українських обрядів – автентичне весілля. А виставка давніх «доль»(доля – солодкий, пишний хліб) та короваїв просто вразила своїми розмаїттям і красою, усі охочі могли скуштувати ці неймовірні вироби. На фестивалі «Спечу тобі долю» було представлене не тільки місто Рогатин, а й села району, кожне з яких має свої родзинки і перли весільного обряду, свої рецепти «долі».

Під час урочистостей з нагоди відкриття гастрономічно-весільного фестивалю «Спечу тобі долю» його учасників привітав міський голова Рогатина Сергій Насалик, який звернув увагу, що місто завжди бере участь у різноманітних ініціативах, які сприяють його розвитку. А традиції – це душа України, тому зберігаючи їх і передаючи від покоління до покоління, ми дбаємо про ідентифікацію нашої нації. На його думку, фестивалі об’єднують людей, показують, що громада підтримує традиції, знає свої історію, звичаї та обряди, є ініціативною.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук у своєму вітальному слові акцентував на збереженні традицій, відродженні та популяризація культурної спадщини.

Відтак гості фесту насолоджувалися розважально-танцювальною програмою за участі народного артиста України Михайла Кривеня, учасника першої «Червоної рути» – гурту «Дзвони» та ін.

За словами співорганізаторки фестивалю, директорки історико-краєзнавчого музею «Опілля» Ольги Благої, фестиваль є тільки частиною проекту «Центр дослідження нематеріальної культурної спадщини Рогатинського Опілля». Чому ж саме гастрономічно-весільний фестиваль? Українське весілля означене певними гастрономічними особливостями. Найперше – це коровай, який печуть майже на території всієї України. А Рогатинському Опіллю притаманне випікання не тільки короваю, а й пишного солодкого хліба, який називають «долею». І з цим пов’язаний цілий обряд. Хліб випікають у четвер, збираючи під час цього обряду молодих жінок, які мають щасливу долю. І вони, метафорично кажучи, випікають щасливу долю молодятам…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here