Вінниччина

0
114

Турецький знак

Щодня попри нього в Рахнах-Лісових проїжджають сотні автівок, і не кожному водієві попадає в поле зору колоновидна фігура на заокругленій ділянці дороги. Тим паче, що пильнувати треба в обидва ока, бо поряд кілька колій залізничного переїзду. Місцеві жителі називають її «турецьким знаком», або «турецьким пам’ятником». Що ж це за об’єкт, і звідки він узявся в звичайному подільському селі?

Офіційна історія це замовчує, але по крупинці дещо вдалося дізнатися. 9 січня 1792 року в Яссах між Росією і Туреччиною було підписано мирний договір, що завершив Сьому російсько-турецьку війну 1787-1791 рр. За цією угодою, Російська імперія розширила свої кордони і закріпилася на Чорному морі, незаконно анексувавши Кримське ханство, яке визнавалося незалежним, а також приєднала територію між Південним Бугом і Дністром, куди й входили Рахнівсько-Лісові володіння польського магната Криштофа Урбановського.

— Відомо, що він був знаним тогочасним мистецтвознавцем, мав велику картинну галерею і нумізматичну колекцію, — розповідає місцева жителька Ольга Свиридова. — І, можливо, щоб якось завоювати прихильність цариці, цей пан захотів увіковічити її перемогу над турками. На кінці витягнутої догори чотириметрової колони була закріплена куля з півмісяцем, а над ним — православний хрест. У такому незвичному поєднанні релігійних символів автори споруди заклали якесь смислове значення…

Це сьогодні наш «турецький знак» обріс довколишніми спорудами, а колись він стояв посеред галявини на семи вітрах коло придорожньої корчми, від якої рахували верстви до Дністра. Швидше за все, йому була відведена роль такого собі орієнтира-дороговказу. Як не дивно, він не попав ані під декапіталізацію, ані під декомунізацію. Як пригадує мій 93-річний батько Григорій Володимирович, який свого часу працював головою профкому і заступником директора радгоспу імені 9-ї Кавдивізії, цей знак ніколи в селі не вшановували на рівні влади — не покладали квітів і не провадили урочистостей,а лише підтримували в належному стані: підтиньковували, білили вапном і скошували бур’яни. Ми до нього звикли і сприймаємо в контексті архітектурного ансамблю центральної площі Рахнів-Лісових…

Кажуть, що на початку Другої світової війни «турецький знак» випадково вцілів при бомбардуванні німцями залізничної станції Рахни, але від струсу землі відпав тоді хрест. Його поставили на місце уже за наших днів, коли реставрували коштом місцевих благодійників Алли Ругляк і Олега Тодощака.

Ось так і стоїть уже третє століття «турецький знак» на трасі Могилів-Подільський — Київ, а довкола — калюжі на розбитому асфальті…

У Браїлові шиють бахіли

Колектив швейної фабрики «Браїлівчанка», що на Вінниччині, взявся до виконання спецзамовлення — пошиття шестисот одноразових костюмів індивідуального захисту і бахіл для потреб Жмеринської центральної районної лікарні.

— Надзвичайно оперативно ми перелаштувалися на випуск нової продукції, —каже працівниця фабрики Ірина Смельцер. — Подібних замовлень у нас ще не було, тому довелося самим створювати лекала за зразками, знайденими в мережі Інтернет. Суттєву допомогу надали нам медпрацівники, які порадили для зручності й безпечності використовувати у пошитті спецкомбінезонів зав’язки, а не липучки, як це зробили на перших зразках.

Усвідомлюючи важливість ситуації, виконуємо роботу без передоплати. Ба більше, нам стало відомо, що адміністрація Жмеринської райлікарні має намір майже вдвічі збільшити попереднє замовлення. Тому ми дещо ущільнили графік роботи — розпочинаємо її раніше, працюємо довше і скоротили на півгодини обідню перерву. Працюємо й у вихідні. До нас приїздив голова районної ради Василь Григорович Малярчук, який подякував колективу за свідому патріотичну відповідальність у виконанні цього спеціального замовлення.

На підприємстві щоденно шиють по півсотні комбінезонів і бахіл, а на черзі — ще 10 тисяч масок. Розкроєний і скомплектований матеріал для їх виготовлення уже доправлено на фабрику.

Переплелися долі героїв

Поему про героя-прикордонника написав 87-річний житель села Кукавка Василь Григорович Кушнір. У творчому доробку самобутнього літератора придністровського краю понад 10 поетичних збірок. Тема війни і миру близька йому не тільки як колишньому морському офіцеру, а й людині з високим почуттям глибокого патріотизму.

Саме ним пронизаний новий твір ветерана, присвячений Герою України, старшому лейтенанту В’ячеславу Семенову, чиє ім’я носить Могилів-Подільський прикордонний загін. Презентація поеми «Несіть йому любов свою» відбулася на літературній зустрічі з охоронцями кордону.

Як повідомила прес-секретар загону Людмила Катеринич, поетичні рядки про командира легендарного блокпоста «Балу» В’ячеслава Семенова глибоко запали в серця військовиків.

…Рядок за рядком віршована поема розповіла про життя Героя: його дитинство, юність і зрілість, дружну родину, якою він дорожив і любив понад усе. Поету вдалося передати й атмосферу останнього бою, в якому поліг офіцер-прикордонник, захищаючи рідну землю від ворогів. Запала глибоко в душу присутніх і експозиція друкованих видань, публікацій, особистих речей Героя, надана міським краєзнавчим музеєм.

Присутні на заході батьки Героя Валентина Володимирівна та Анатолій Олександрович Семенови, дружина Тамара Антонівна подякували автору за його твір, який вшановує дорогу їм людину — сина, чоловіка, батька… А заступник начальника прикордонного загону з персоналу полковник Антон Кв’ятковський вручив Василю Кушніру Почесну відзнаку начальника Південного регіонального управління. При цьому він зазначив, що «ім’я героя-прикордонника В’ячеслава Семенова, який загинув за Україну, відтепер житиме і в поемі на його честь. Кожне її слово закликає нас до миру, вчить поважати подвиг, веде до омріяної перемоги».

Ноу-хау машинобудівників

Свій оригінальний інтелектуальний внесок у боротьбу з пандемією коронавірусу зробили працівники ПрАТ «Барський машзавод» на Вінниччині. Вони сконструювали і виготовили пристрій для автоматичної санітарної обробки одягу людей. Його встановили на вході до прийомного покою місцевої районної лікарні.

Ідея винаходу належить голові правління підприємства Іллі Луку, а втіленням задуму в реальність займалися конструктори і спеціалісти практично всіх виробничих підрозділів заводу під керівництвом головного інженера Олександра Лотоцького. Він розповідає:

— Ми вкотре підтвердили, що творча винахідницька думка займає на підприємстві домінуючу позицію. За три робочі дні нам вдалося заявити про новий винахід. Принцип його дії такий. Коли людина наближається до вхідних дверей, де закріплена спеціальна рамка, спрацьовує детектор руху і одночасно відкривається клапан подачі рідини, яка під тиском три-чотири атмосфери протягом кількох секунд розприскується через п’ять форсунок, розташованих на рамці. Тиск у системі створює компресор, що подає повітря у резервуар із знезаражувальною речовиною. Ця ємність виготовлена з нержавіючої сталі і розрахована на дев’ять літрів. За потреби її можна збільшити до необхідних розмірів.

На мою думку, такі дезінфекційні пристрої необхідно встановлювати на входах в аптеки, банки, магазини, заправки, адмінприміщення різних установ, де запрограмоване скупчення людей. А насамперед вони мусять захищати медиків у лікувальних закладах інтенсивної допомоги. З метою знезараження спецодягу автоматична санобробка має відбуватися на вхід і на вихід у реанімаційних відділеннях.

Цю установку машинобудівники виготовили і встановили за власний рахунок. Вони мають намір продовжити працювати в цьому напрямі, бо маркетингова служба підприємства вже отримала перший пакет замовлень із районів області.

Нарізали дубів на три мільйони

У полезахисній лісовій смузі біля села Байраківка Немирівського району виявлено факт незаконного вирубування дерев. Спеціалісти екологічної інспекції області задокументували збитки, нарахувавши 211 зрізаних дубів різних діаметрів. Розмір шкоди становить понад три мільйони гривень.

Під час затримання четверо осіб, які різали дерева, вчинили опір працівникам екоінспекції і втекли.

Далі за справу взялися правоохоронці. Їм вдалося знайти місце переховування підозрюваних осіб і вилучити автомобіль, засоби зв’язку й знаряддя, які використовувались під час вчинення злочину.

На одного з підозрюваних одягнули кайданки, а троє знову накивали п’ятами. Їх оголошено в розшук. Зухвалість «чорних лісорубів» вражає. Поза сумнівом, що свою злочинну діяльність вони проводили під надійним покровительством і не один день. Але скільки б ниточка не вилася — рано чи пізно за скоєне доведеться таки відповідати.

Слідством керує Немирівська місцева прокуратура. У разі доведення вини зловмисникам загрожує покарання від п’яти до семи років позбавлення волі.

Почуйте думку людей

Останнім часом у селищі Копайгород Барського району тільки й розмов про можливе закриття тут філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк». Офіційного повідомлення про наміри ще немає, але місцева громада сприйняла цю інформацію як заклик до дій на випередження, щоб потім «не було пізно».

Навчені гірким досвідом негативних соціально-економічних змін у попередні роки, що призвели до занепаду селища, обурені люди звернулися до голів сільських рад з довколишніх сіл Каришків, Лісове, Володіївці і Попівці з вимогою діяти.

— Боляче і страшно дивитись, як пропадає на очах наш Копайгород, — кажуть жителі міста. — У п’ятдесятих роках тут був районний центр з відповідними структурними організаціями, працювали промислові підприємства, розвивалася торгівля, і від того всього не залишилося практично нічого: ліквідували і знищили ПМК, автоколону, молоко- і хлібозавод, міжколгоспшляхбуд, відділення автодору, пожежну частину, музичну школу. На пташиних правах ще працює у селищі колектив терапевтичного відділення колишньої дільничної лікарні, яке влада давно хоче оптимізувати, а філію «Ощадбанку» ми мусимо відстояти за будь-яких умов і всіма силами — аж до акцій протесту і перекриття «сталінської» автотраси… Кого цікавить у Вінниці та Києві, що найближча фінансова установа знаходиться за тридцять кілометрів од Копайгорода? Це ж які незручності для людей! Поїдь у Бар, вистій у черзі й устигни без обіду повернутися додому… Ми надзвичайно задоволені роботою контролера-касира Лідії Анатоліївни Хіміч, яка дуже чемно і сумлінно обслуговує клієнтів. Послугами філії «Ощадбанку» користується населення п’ятнадцяти сіл, тут отримують зарплати і пенсії, здійснюють оплату комунальних платежів, а місцеві підприємці здають виручку…

До того ж восени передбачається створення Копайгородської ОТГ з восьмитисячним населенням, то хіба філія «Ощадбанку» буде зайвою у селищі?

Від імені громади було підготовлено звернення до голови правління АТ «Ощадбанк» Андрія Пишного і начальника філії — Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» Юрія Бокового з проханням піти назустріч людям і не закривати філію банку в Копайгороді, «позаяк вона вкрай необхідна для наших людей». Цього листа підписали керівники громад Катерина Костюк, Олексій Гончар, Павло Вітик, Надія Демова та Ігор Андрухов.

Гарячі обіди людям похилого віку

Працівники Територіального центру Вінниці спільно з вінницькою ІТ-компанією організували розвезення гарячих обідів літнім людям. Щотижня 1600 вінничан поважного віку отримуватимуть такий подарунок.

«До нас звернулися працівники IТ-компанії Playtika, які вирішили у такий непростий час допомогти людям похилого віку, — розповідає директорка департаменту соціальної політики міської ради Валентина Войткова. — Для запобігання поширенню коронавірусу ми об’єднали зусилля й організували видавання гарячих благодійних обідів стареньким. Адже саме ця категорія людей перебуває у зоні найбільшого ризику».

Посухостійкі ліси — вимога часу

В умовах глобального потепління клімат стає різко континентальним, а літо спекотним і посушливим. Лісівники скаржаться, що рівень ґрунтових вод знизився, гідрорежим ґрунтів змінюється, вже загинули ялинові насадження, всихають сосна, ясен, граб. Тому держпідприємства обласного лісомисливського управління вдалися до науково обґрунтованих, сучасних технологій формування високопродуктивних лісових насаджень, які поступово витісняють малопродуктивні. До складу лісових культур активно вводяться породи, серед яких головна — дуб звичайний. Супутні — берека лікарська, горіх чорний, модрина європейська тощо. Під них відводять до 20% загальної кількості посадкових місць.

Нова жертва молоха війни

Страшна звістка прийшла в село Андрушівка Погребищенського району. На фронті загинув земляк — 37-річний молодший сержант Володимир Мовчанюк. Життя бійця, який виконував бойове завдання в районі населеного пункту Первомайське Ясинуватського району Донецької області, обірвала куля снайпера. Військовослужбовець служив за контрактом із травня 2015 року. Не одружений.

Гіркий ужинок загальних втрат вінничан у ході проведення Антитерористичної операції: загинуло 160, померли від ран і хвороб 73 учасники бойових дій, безвісти зникли двоє.

Нагороджено посмертно

Указом Президента орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено посмертно старшого солдата Юрія Фармагея. Боєць народився у селі Огіївка Гайсинського району. Там же його поховали у квітні 2019 року. Загинув 46-річний військовий від кулі снайпера 5 квітня минулого року поблизу Пісків.

Фальсифікат на два мільйони гривень

Саме на таку суму пійла невідомого походження вилучили співробітники обласної Служби безпеки України. Тепер фальсифікат не потрапить до мережі роздрібної торгівлі й не завдасть шкоди життю і здоров’ю громадян. За даними слідства, троє місцевих мешканців планували налагодити постачання контрафактного алкоголю до суміжних областей. Попередньо встановлено, що підпільні цехи із виготовлення підробки ділки облаштували у Могилеві-Подільському. При цьому для конспірації вони періодично змінювали місця виробництва контрафакту. Готовий товар під виглядом продукції відомих брендів зловмисники мали намір постачати клієнтам поштою у різні регіони країни. Саме дорогою до пошти правоохоронці й затримали вантажівку з фальсифікатом.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here