Запоріжжя

0
119

Гуляйпільці виручають земляків

Найважче карантинні дні доводиться переживати людям, котрим допікають важкі захворювання, які обмежують їх у діях. Коли через карантин транспортне сполучення між містами скасували, гуляйпільці із хронічними захворюваннями нирок не просто захвилювались, а впали у відчай, адже їм треба систематично діставатись гемодіалізного центру обласної лікарні. Без цього пацієнти не зможуть жити. До Запорізької обласної лікарні 14 мешканців Гуляйполя добиралися кілька разів на тиждень громадським транспортом, а кошти за проїзд їм відшкодовували. Тепер на допомогу прийшла Гуляйпільська громада: виділили авто для перевезення пацієнтів у Запоріжжя. Транспорт курсує шість днів на тиждень. Пацієнтам, що потрапляють на останню, четверту, зміну, доводиться ночувати у лікарні, але все одно радіють, що хоч є можливість зробити діаліз. А ще в Гуляйполі частина місцевих магазинів перейшла на роботу в телефонному режимі. Люди мають змогу замовити необхідні продукти, які їм доправляють додому.

Живи, Тарасова грушо!

Небайдужі запоріжці упорядкували місцину, де росте Тарасова груша. Оскільки під час зимового буревію дерево постраждало, активісти допомогли йому вистояти, прибрали територію, посіяли довкола груші траву, мальви і чорнобривці, а перед входом висадили нарциси, неподалік — кущ калини і дві вишеньки. Встановлений пам’ятний знак нагадує землякам про святе місце, адже вони мають знати цікаву історію, пов’язану з перебуванням Тараса Шевченка на Запоріжжі. За переказами, 1843 року, під час відвідин Олександрівська, Тарас Григорович пристав на нічліг до гостинної родини Бугатів, тут було їхнє обійстя. Теплого вечора волів постелитися під грушею. Ця рослинна пам’ятка для патріотично налаштованих запоріжців, мов жива істота. Люди приходять сюди у день перепоховання Великого Кобзаря у національних строях родинами, учнівськими колективами, прикрашають грушу квітами, вишивками і ревно турбуються, щоб дерево якомога довше жило.

Вірус безпам’ятства

Інакше як вірусом безпам’ятства не назвеш вияв вандалізму, який здійснили кілька мешканців села Григорівка Запорізького району. Вони зруйнували могильний склеп на місці церкви графа Канкрина тільки задля того, щоб роздобути звідти кілька мішків цегли. Цей факт оприлюднила активістка Анна Головко, яка разом із гуртом однодумців займається копіткою роботою із присвоєння статусу пам’яток архітектури об’єктам, що становлять частину маєтків графа Івана Канкрина і є неоціненною історичною спадщиною. Граф, який тут мешкав із 1881 року, власним коштом розбудовував територію задля блага селян, а нащадки розбирають пам’ятки по цеглинах. Спритників швидко знайшли, вони зізналися і в скоєному, й у тому, що не знали, на що зазіхнули. Історія якось проходить повз…

Завітали сови з Червоної книги

У Заводському районі Запоріжжя на деревах люди помітили червонокнижних сов. Імовірно, йдеться про пугача звичайного — хижого птаха родини совових, якого занесено до Червоної книги України.

Науковці припускають, що через карантин та інші запобіжні заходи, пов’язані з пандемією, у всьому світі почала оживати природа. Можливо, це справді так, бо на сьогодні люди стривожилися власним виживанням на тлі коронавірусної інфекції і мінімізували згубне втручання в природу. Поява рідкісних птахів в одному з екологічно найнесприятливіших куточків індустріального мегаполіса промовисте тому підтвердження.

Операція на 2,5 мільйона

Співробітники СБУ викрили групу осіб, які налагодили продаж психотропних речовин і прекурсорів по регіонах України. Товар ділки отримували з Європи та Азії. Служба безпеки України оцінює знайдені речовини і обладнання у 2,5 млн гривень. За фактом події вже відкрито кримінальне провадження і ведеться розслідування.

За повідомленням пресслужби відомства, п’ятеро мешканців Запоріжжя знайшли собі постачальників у країнах Євросоюзу і Східної Азії. Щомісяця отримували близько 300 кг наркотичних речовин, які доправляли їм під виглядом будівельних матеріалів і побутової хімії. Фасували товар і доправляли «покупцям» у різні регіони України. Під час операції у затриманих виявили 21 кг психотропної речовини, майже півтонни прекурсорів і обладнання для «роботи» з ними, банківські картки, чернетки, телефони та інші речові докази незаконної діяльності. Тут же знайшли й 150 тисяч доларів.

Біла глина чи чорна напасть?

Пристрасті довкола будівництва на території Вільнянського району каолінового кар’єру і збагачувальної фабрики, які точаться ось уже три роки, вступили у нову фазу — мітингів та активних протестів. «Ми проти кар’єру!» — із таким та іншими гаслами понад півсотня мешканців району прийшли до будівлі облдержадміністрації в день роботи сесії Запорізької обласної ради, щоб укотре звернутися до депутатів із вимогами не розпочинати видобуток каоліну на території місцевих громад, який має намір здійснювати одне з товариств з обмеженою відповідальністю.

 «У збагачувального комбінату є всі документи, він хоче взятися до роботи. Але люди налаштовані радикально — захищати свою землю. Нас кинула влада, тобто ми загрузли в судових позовах. Правоохоронні органи не хочуть вирішувати наше питання. Ми звертаємось до депутатів, щоб не дійти до протистояння», — висловив загальну думку мешканець Вільнянська, представник мітингувальників Роман Кононенко.

Згодом зі словами підтримки людей виступили двоє депутатів обласної ради від Вільнянського району. Відповів на запитання прокурор області Володимир Калюга, наголосивши, що в рамках кримінального провадження буде перевірятись, чи не було порушень чинного законодавства під час виділення землі під кар’єр.

До протестів на рівні обласного депутатського корпусу селяни вдалися після того, як наприкінці лютого побачили, що поблизу села Зелене працює техніка, розпочалися підготовчі роботи для подальшого будівництва кар’єру. До місця події збіглися місцеві мешканці, а також приїхали патрульні поліцейські, які слідкували за порядком.

Люди зверталися до чиновників різних рангів, громадських організацій, навіть перекривали частину траси Харків — Сімферополь поблизу села Матвіївка. Понад сотня мітингувальників більш як дві години ходили пішохідним переходом із гаслами: «Ні — каоліновому кар’єру!», «Ми проти кар’єру!». Але голос селян чиновники вперто не хочуть чути.

Днями великий мітинг зібрався у центрі Зеленого, де йшлося про те, що селяни готові до останнього відстоювати свою позицію. Передусім їх непокоїть, що погіршиться й без того несприятлива екологічна ситуація, а також не відомо, що буде після «розкопки» землі. До того ж законність дозволу, який отримала фірма на будівництво кар’єру, люди вважають сумнівним.

Вільнянці вбачають потужну загрозу від майбутніх териконів — величезних відвалів просто неба. Отже, порода потраплятиме у довкілля й у села, розташовані за 200-300 метрів від крайки цього кар’єру. А ще буде порушено два водоносні горизонти.

Свого часу у Нововасилівському будинку культури відбулися громадські слухання з приводу будівництва каолінового кар’єру та збагачувальної фабрики поблизу Вільнянська. У зібранні взяло участь понад 700 людей — жителів кількох сусідніх сіл. Екологи, геологи і представники збагачувального комбінату запевняли: дослідження щодо можливості видобутку каоліну, або, як його називають, білої глини, та його впливу на довкілля тут проводили ще у 1980-х роках. Вони підтвердили, що родовище цілком безпечне. Та місцевих турбує можливе забруднення води річки Вільнянка, а також погіршення радіаційного фону. Зійшлися на проведенні додаткових досліджень.

Навіч одне: люди вже не вірять нікому й нічому. Вони звикли, що їх постійно намагаються ошукати задля наживи, нехтуючи їхнім здоров’ям. До того ж, дослідивши, як ведеться жителям територій, де проводиться розробка подібних родовищ, відкривають для себе досить непривабливу картину — залишені терикони, великі водойми з водою, не проведену рекультивацію ґрунтів тощо. Вільнянці не хочуть собі такого екологічного лиха.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here