Росія як країна-агресор не має права диктувати свої умови

0
73

У Брюсселі, Женеві та Відні розпочато переговори і зустрічі про ситуацію на українсько-російському кордоні та безпекові вимоги Кремля до Заходу

Нинішній тиждень для України, США, ЄС і НАТО пройде у напруженому дипломатичному ритмі переговорів з Росією, які на різних рівнях відбуватимуться у Брюсселі, Женеві та Відні. Приводом для цього став ультиматум Москви США та НАТО з вимогою дати їй юридичні гарантії, що Північноатлантичний альянс заморозить процес розширення і не прийме до своїх лав Україну.

І хоч американські та європейські дипломати стверджують, що вони обговорюватимуть ці чутливі питання із представниками Кремля у формі діалогу, говорити про дипломатичний діалог складно в умовах, коли біля кордонів України стоїть близько 100 тисяч російських військових, танки й інша військова техніка. І коли російські політики, починаючи від президента Володимира Путіна та спікерки МЗС Марії Захарової й закінчуючи екзальтованими депутатами тамтешньої держдуми недвозначно заявляють, мовляв, Москва готова розпочати бойові дії, якщо її умови не буде виконано.

Дипломатичні переговори в умовах шантажу

Напередодні переговорів під час підготовчих брифінгів і пресконференцій західні дипломати й чиновники заявляли, що Москва має бути готова почути й розглянути критичні зауваження Заходу. Серед них військові вторгнення Росії в Україну та Грузію, втручання в американські вибори та використання хімічної зброї на території Великої Британії. Проте цими вихідними держсекретар США Ентоні Блінкен доволі скептично висловився про очікування щодо майбутніх переговорів із Кремлем. «Не думаю, що цього тижня ми побачимо якісь зрушення», — сказав Ентоні Блінкен в інтерв’ю CNN.

Хоч він і підтвердив необхідність двосторонніх зустрічей і важливість того, щоб Росія почула Захід. «Ми вислухаємо занепокоєння Росії. Але їй доведеться вислухати й нас», — наполягає держсекретар. Він зауважив, що «в атмосфері ескалації, коли до голови України приставлено пістолет», вести дипломатичні переговори складно. «Тому якщо ми справді хочемо досягнути прогресу, нам треба побачити деескалацію, щоб Росія припинила бути загрозою, якою вона залишається для України», — наголосив Ентоні Блінкен.

У понеділок у Женеві США та Росія вже розпочали переговори, спрямовані на послаблення напруженості довкола України. Хоч офіційно зустрічі щодо вимог Кремля відбуваються між Москвою та Вашингтоном, США перебувають у постійному контакті з НАТО, а також європейськими та українськими партнерами.

Паралельно із женевськими переговорами вчора у Брюсселі відбулося надзвичайне засідання Комісії Україна — НАТО на рівні послів, під час якого ситуація на українсько-російському кордоні й переговори із Кремлем стали одним із ключових питань. Альянс прагнув продемонструвати Києву, що розмови про український файл не відбуваються за спиною самої України. У засіданні взяла участь віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Шлях до НАТО — через реформи

На спільній пресконференції, яка відбулась у штаб-квартирі НАТО перед початком засідання, Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що не очікує розв’язання всіх проблем після завершення запланованих на цей тиждень зустрічей з РФ у різних форматах.

«Схвалюю зустріч, яка відбудеться пізніше, цього тижня у середу, і ту, яка відбувається сьогодні в Женеві, а також зустріч ОБСЄ пізніше цього тижня. Але не очікую, що ці зустрічі можуть вирішити всі питання», — спрогнозував Генсек НАТО. За його словами, мета цих зустрічей — погодити подальший шлях переговорів і майбутні зустрічі, які допоможуть у врегулюванні конфлікту.

«Нереалістично очікувати, що вже цього тижня всі проблеми буде розв’язано. Але сподіваюся, що є справжня воля обох сторін, зокрема російської, бути залученими до процесу, який здатний запобігти новому збройному конфлікту в Європі», — наголосив Єнс Столтенберг.

Генсек НАТО вкотре запевнив, що Альянс «не піде на компроміс щодо права жодної держави в Європі обирати власний шлях, зокрема й щодо безпекових домовленостей, частиною яких вона хоче бути». Він наголосив, що тільки Україна і 30 союзників НАТО мають право вирішувати, коли Україна буде готовою до членства в Альянсі. Єнс Столтенберг зазначив, що НАТО дотримується свого рішення, ухваленого на Бухарестському саміті 2008 року, згідно з яким, Україна у майбутньому може-таки стати членом НАТО. «Ми дотримуємося цього рішення і допомагаємо Україні рухатися до членства, імплементуючи реформи», — додав Генсек.

Вимоги Росії до Заходу не можна вважати переговорною позицією, бо агресор перебуває не в тому становищі, яке дає йому змогу диктувати умови, вважає віцепрем’єр-міністр Ольга Стефанішина. «Дискусія може початися лише після відведення російських танків від українських кордонів», — заявила вона на пресконференції. Ольга Стефанішина зауважила, що Росія намагається змістити акцент переговорів шляхом погроз, «не роблячи жодних кроків для мирного врегулювання в межах мінського й нормандського форматів. Москва нав’язує свій порядок денний замість того, щоб повернутися за стіл переговорів». За її словами, Росія фактично вимагає від Заходу «безумовної капітуляції, що підриває базові принципи функціонування демократичних країн і НАТО загалом».

На думку Ольги Стефанішиної, найпринциповішим для України питанням під час багаторівневих переговорів щодо російських вимог безпекових гарантій залишається «невід’ємне суверенне право країни обирати власні безпекові механізми, включно з альянсами й договорами». Вона нагадала, що курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України закріплено в Конституції. «Тож це не може бути предметом переговорів чи торгів», — чітко дала зрозуміти Ольга Стефанішина.

Після спілкування з українською стороною на засіданні Комісії Україна — НАТО представники 30 країн-членів Альянсу зібрались окремо, щоб обговорити почуту інформацію та ще раз узгодити позиції перед засіданням Комісії Росія — НАТО, яке має відбутися завтра у Брюсселі. Москву на цих переговорах представлятимуть заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко, заступник міністра оборони та представник генштабу Росії. Варто очікувати, що про підсумки цих, певне, непростих переговорів українську сторону проінформують наступного дня на засіданні Військового комітету НАТО, на яке, заплановано, має прибути головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Вікторія ВЛАСЕНКО