Українське зерно здатне нагодувати світ

0
134

У Києві відбулася міжнародна зустріч  International Summit оn  Food Security

Щороку в останню суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв голодоморів 1921—1923, 1946—1947 років та найжахливішого й наймасштабнішого Голодомору 1932—1933 років. Саме його називають геноцидом. Тодішній терор, який тривав понад 20 місяців, за різними оцінками, забрав життя 4—8 мільйонів українців. Закатованих і замордованих українців — дітей, жінок, чоловіків, літніх людей. Їх знищив голодною смертю сталінський режим, щоб зламати дух українців.

«Упродовж десятиліть тоталітарний режим у кремлі робив усе можливе, щоб приховати від міжнародної спільноти наслідки репресивної політики щодо українців, замовчував, перекручував і заперечував факти задля уникнення відповідальності за скоєні злочини. Нині, в 90-ті роковини початку Голодомору 1932—1933 років в Україні, мета загарбницької геноцидної війни Росії не відрізняється від мети геноциду 1932—1933 років.

Тоталітарний комуністичний режим вчиняв масові голодомори, а режим Путіна веде всесвітні голодні ігри. Перешкоджаючи роботі чорноморської зернової угоди, кремль використовує продовольство як зброю задля втілення своєї агресивної політики. Деякі країни та регіони опинилася на межі голоду через війну РФ проти України. Агресія Росії проти України доводить, що непокаране зло та невизнані історичні помилки повертаються в наш час в гірших масштабах», — йдеться в заяві, яку оприлюднило Міністерство закордонних справ України.

Зернова гуманітарна програма

Свідомо у дні, коли вшановують пам’ять жертв голодоморів, у столиці України було організовано Міжнародний установчий саміт із продовольчої безпеки — International Summit on Food Security, який започаткував ініційовану Президентом України Володимиром Зеленським  зернову гуманітарну програму Grain from Ukraine. Ця програма передбачає закупівлю партнерами агарної продукції українських виробників та відправлення її у країни Африки й Азії, які потерпають від гострої продовольчої кризи.

Глава нашої держави заявив: «Українці пройшли через геноцид. І нині ми робимо все можливе й неможливе, щоб зупинити нову геноцидну політику Росії. Нову, але таку схожу на ту, яка вбила мільйони людей у ХХ столітті.  Продовольча безпека — один із ключових елементів глобальної стабільності. Це те, в чому лідерська роль України проявляється найочевидніше. Завдяки нашій експортній зерновій ініціативі із трьох чорноморських портів відправлено на світовий ринок 12 мільйонів тонн продовольства — у 40 країн світу. Із цього обсягу понад 2,5 мільйона тонн — країнам, у яких не просто дефіцит продовольства, а жорстка криза. У межах Продовольчої програми ООН ми допомогли країнам, у яких люди буквально голодують або на межі голоду. Це зокрема Ефіопія, Ємен. Допомогли Сомалі й Афганістану. І це лише початок».

Було офіційно оголошено про початок Grain from Ukraine. А також оприлюднено, що вже є домовленості з багатьма партнерами. Це Євросоюз, США, Франція, Велика Британія, Німеччина, Японія, Катар, Канада, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, Бельгія, Литва, Чехія, Італія, Австрія, Іспанія, Швеція, Словенія, Швейцарія та інші.

«Наш саміт із продовольчої безпеки підтримали понад 20 держав. Загальна сума, яку вже акумульовано для Grain from Ukraine, — 150 мільйонів доларів. Робота триває. Усі ми разом не просто відправляємо українську агропродукцію тим країнам, які найбільше страждають від продовольчої кризи. Ми підтверджуємо, що ніколи більше голод не можна використовувати як зброю. Якби не українське продовольство, якби не наше спільне з партнерами лідерство, то соціальну стабільність у таких регіонах, як північ Африки або Близький Схід, не вдалося б утримати. Саме цього хотіла Росія. Маємо — і можемо! — цього не допустити», — такими словами Президент звернувся до учасників саміту, до якого наживо та в онлайн-форматі долучилися представники майже 30 країн та міжнародних організацій.

Володимир Зеленський оприлюднив конкретну мету: врятувати від голоду щонайменше 5 мільйонів людей.

«Україна вже відправила перші кораблі. У сере­дині листопада — 27 тисяч тонн пшениці для Ефіопії. Нині завантажують ще одне судно. І це ще 30 тисяч тонн пшениці для людей в Ефіопії. Під завантаження до портів України йдуть іще три судна. Вони доправлять понад 80 тисяч тонн продовольчої пшениці для країн, що найбільше цього потребують. За програмою Grain from Ukraine до кінця наступної весни заплановано відправити з українських портів щонайменше 60 суден», — цитує слова Президента його Офіс.

Глава держави запевнив: «Україна як один з гарантів світової продовольчої безпеки й надалі робитиме ключовий внесок. Попри війну та будь-які перешкоди, Україна виконуватиме свої експортні зобов’язання щодо постачання зерна та іншої сільгосппродукції на світовий ринок».

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні заявила, що Grain from Ukraine — вагомий внесок у гарантування продовольчої безпеки у світі та вияв солідарності з тими, хто потребує такої допомоги. Вона наголосила на важливості продовження чорноморської зернової ініціативи.

Президент Франції Емманюель Макрон зазначив, що агресивна війна Росії проти України дестабілізувала ланцюги постачання. «У той час як ми вирішили діяти на знак солідарності з найвразливішими країнами, Росія використовує голод як інструмент впливу і як зброю в цій війні», — акцентував він.

Франція передбачить кошти, щоб допомогти Всесвітній продовольчій програмі доправити 25 тисяч тонн пшениці з України до Сомалі, а також додаткове фінансування для транспортування й розподілу українського зерна для Ємену та Судану.

Німеччина також надасть фінансування для подальшого постачання зерна з України в координації зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що голод більше ніколи не використають як зброю.

Польща надасть 20 мільйонів євро. Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща ніколи не перестане допомагати українцям у героїчній боротьбі проти варварського російського режиму. Він наголосив, що блокада експорту зернових — це спроба Росії спричинити голодомор в усьому світі, щоб на її умови погодилися.

Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте зазначила, що Литва разом з іншими країнами долучається до ініціативи, щоб хліб був у кожній родині в Африці чи Азії й для того, щоб надати допомогу тим фермерам, які продовжують сіяти і збирати цей урожай.

Угорщина зобов’язалася забезпечити перевезення 10 тисяч тонн зерна.

Адміністратор Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер зазначила, що, стикаючись із брутальною агресією РФ, Україна демонструє, що залишається щедрою державою.

«Сполучені Штати мають велику честь відіграти свою роль в ініціативі Президента Володимира Зеленського, надавши на неї 20 мільйонів доларів, щоб передати зерно людям, які його так потребують під час найгіршої продовольчої кризи, що її світ бачив за останні кілька поколінь», — зауважила вона.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш подякував Україні за роль у чорноморській зерновій ініціативі. Він запевнив у подальшій підтримці функціонування спільного координаційного центру задля продовження вільної й безперешкодної роботи ініціативи.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що продовольчу кризу спричинили не міжнародні санкції проти РФ, а нерозсудлива війна Росії проти України. Він акцентував, що члени Альянсу надають безпрецедентну фінансову, гуманітарну й військову підтримку Україні, щоб допомогти їй перемогти як суверенній незалежній державі і підтримуватимуть, скільки буде потрібно.

На шляху  до членства  в ЄС та НАТО 

У роботі Міжнародного установчого саміту International Summit оn Food Security взяв участь Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він заявив: «Україна знає, що таке голод. І ми не хочемо, щоб через Росію та її нелюдські методи примусу до покори знову, вже в ХХІ столітті, помирали мільйони людей. Тому закликаю країни світу гуртуватися навколо ініціативи Grain from Ukraine».

Очільник уряду повідомив, що Кабінет Міністрів передбачив 900 мільйонів гривень для закупівлі пшениці та кукурудзи для Республіки Судан, Республіки Ємен, Республіки Кенія та Федеративної Республіки Нігерія.

До слова, ініціативу Grain from Ukraine першою у світі підтримала Бельгія і приєдналася, надаючи фінансування для здійснення гуманітарного постачання продовольства до країн, яким дуже складно.

Володимир Зеленський під час зустрічі в Києві із Прем’єр-міністром Королівства Бельгія Александером де Кроо, який перебував у нашій країні з робочим візитом, подякував Бельгії та особисто панові Прем’єр-міністру за дієву солідарність.

Володимир Зеленський наголосив, що наша держава разом з партнерами робить усе, щоб зняти гостроту продовольчої кризи. Що завдяки спільним зусиллям мільйони людей у найбідніших країнах Африки й Азії буде врятовано від голоду та пов’язаних з ним соціальних катаклізмів.

Співрозмовники обговорили спільні дії не лише заради продовольчої безпеки. Підписано декларацію щодо підтримки Бельгією повноправного членства України і в Європейському Союзі, і в НАТО.

Відбулася зустріч очільників урядів України та Бельгії. Вони обговорили  європейську та євроатлантичну інтеграцію України, використання заморожених російських активів для майбутнього відновлення нашої держави та питання засудження злочинів Росії.

Денис Шмигаль наголосив на рішучості України виконати до кінця року сім рекомендацій Європейської комісії щодо статусу кандидата, аби перейти до процесу переговорів про членство в ЄС. Він висловив переконання, що Україна обов’язково приєднається до НАТО. І подякував Бельгії за підписання декларації про підтримку членства України в ЄС та НАТО, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Александер де Кроо заявив, що Бельгія допомагатиме Україні з обладнанням та розмінуванням. А також адвокатуватиме питання демілітаризації Запорізької АЕС та створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності політичного керівництва Росії.

Завдання для «Люблінського трикутника»

У Києві відбулася зустріч «Люблінського трикутника» на рівні прем’єр-міністрів України, Польщі та Литви.

Денис Шмигаль заявив: «Наші країни єднають спільні цілі та цінності, єдина позиція в оцінках викликів та загроз, а також спільне бачення протистояння російській агресії та наближення нашої перемоги».

Із Прем’єр-міністром Литви Інгрідою Шимоніте та головою Ради міністрів Польщі Матеушем Моравецьким він обговорив широкий спектр питань взаємодії урядів. Основну увагу зосередили на питаннях безпеки.

«Перше й беззаперечне завдання для «Люблінського трикутника» — це перемога України у війні, відновлення територіальної цілісності нашої держави в міжнародно визнаних кордонах. Я отримав запевнення від своїх колег, що Литва та Польща будуть з нами до нашої перемоги. Обговорили й виклики, пов’язані з російською терористичною діяльністю в частині знищення української енергоінфраструктури. Було порушено питання постачання в Україну генераторів та іншого необхідного обладнання для проходження опалювального сезону.

Дев’ять місяців випробувань довели, наскільки важлива єдність наших народів. Зусилля урядів наших країн у ме­жах «Люблінського трикутника» буде спрямовано на підтримку всіх ініціатив, що сприятимуть подальшому зміцненню українсько-польсько-литовського партнерства та спільного майбутнього наших народів в об’єднаній Європі», — наголосив Денис Шмигаль.

За підсумками зустрічі підписано спільну заяву, де відзначено істотний внесок «Люблінського трикутника» в консолідацію міжнародної підтримки України у протидії агресивній політиці Росії, важливість розслідування її воєнних злочинів та притягнення винних до відповідальності, а також необхідність подальшого посилення військової, фінансової й гуманітарної допомоги Україні.

Оксана МАЛОЛЄТКОВА