Саміт БРІКС 2026 року в Нью-Делі показав, наскільки змінився цей формат. Те, що починалося як група Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, тепер є блоком з 11 держав, до якого також входять Єгипет, Ефіопія, Індонезія, Іран, Саудівська Аравія та ОАЕ. Індія була господарем саміту під темою стійкості, інновацій, співпраці та розвитку.
Основними темами були реформа глобального управління, торгівля, продовольча та енергетична безпека, ланцюги постачання, громадське здоров’я, штучний інтелект, клімат, тероризм і конфлікти в Західній Азії, Судані та Україні. Декларація Нью-Делі також критикувала односторонні санкції та тарифні бар’єри і закликала до більш багатополярного світу та реформ в ООН, МВФ та інших міжнародних інституціях.
Однією з головних новин стало те, що китайський президент Сі Цзіньпін пропустив гала-вечерю індійського прем’єра Нарендри Моді. Індійські медіа повідомили, що офіційна причина не була зрозумілою; за словами джерел, він міг повернутися до свого готелю, щоб відпочити після заходів саміту. Оскільки Сі все ж узяв участь у саміті та провів двосторонню зустріч із Моді, це не слід автоматично тлумачити як дипломатичний розрив, хоча ця ситуація привернула увагу через чутливі відносини між Індією та Китаєм.
Чи є БРІКС проти США і G7? Не зовсім. Китай, Росія та Іран часто розглядають БРІКС як противагу світовому порядку, в якому домінують США. Індія, Бразилія та інші країни воліють представляти його як платформу Глобального Півдня, а не як антизахідний союз. На практиці БРІКС оспорює західний вплив у світових інституціях, але не всі члени хочуть відкритої конфронтації з Вашингтоном або G7.
Щодо долара, БРІКС прагне зменшити залежність від нього, але не близький до створення єдиної валюти. Саміт більше зосередився на торгівлі в національних валютах, транскордонних платіжних системах і фінансуванні через Новий банк розвитку. Спільна валюта була б надзвичайно складною через різні економіки, рівні інфляції, режими руху капіталу, політичні системи та стратегічні інтереси країн-членів.
Усередині БРІКС також існують реальні напруження. Індія і Китай конкурують за вплив і досі мають прикордонні суперечки. Іран, Саудівська Аравія та ОАЕ мають різні регіональні інтереси. Війна Росії в Україні також розділяє дипломатичні позиції. Деякі держави хочуть, щоб БРІКС став більш відкрито антизахідним, тоді як інші віддають перевагу гнучкості та доступу як до західних, так і до незахідних ринків.
У порівнянні з G7, БРІКС є значно більшим за населенням: майже половина людей у світі проти приблизно 780 мільйонів у G7. БРІКС також становить близько 40% світового ВВП за деякими показниками купівельної спроможності та приблизно чверть світової торгівлі. Але G7 залишається багатшим і фінансово впливовішим, із приблизно 55 трильйонами доларів номінального ВВП, близько 45% світової економіки, а також глибшими ринками капіталу та сильнішою інституційною координацією.
Для США і людей, які живуть в Америці, наслідки, ймовірно, будуть поступовими, а не раптовими. Більша торгівля в місцевих валютах може з часом трохи зменшити домінування долара, але він залишається центральною валютою у світових фінансах. Ініціативи БРІКС у сфері постачання, енергетики та платежів можуть вплинути на американські компанії, імпорт, ціни на нафту і технологічну конкуренцію. Звичайні споживачі у США можуть відчути непрямі наслідки через ціни, робочі місця, торговельні правила та технологічні стандарти.
Головне послання саміту полягає в тому, що БРІКС хоче мати сильніший голос у світовій системі. Але його реальна сила залежатиме від того, чи зможе він перетворити декларації на дієві інституції і водночас керувати власними внутрішніми суперечностями.
Оксана МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»
Фото: PB
