Європейські проекти для українських реформ

0
423

Українські реформи з допомогою експертів Ради Європи за гроші Євросоюзу. За такою формулою відбувається співпраця Києва, Брюсселя і Страсбурга у Рамковій програмі співробітництва (РПС), яка розпочалася 2015 року й завершиться 2017-го.  Ця програма має також 14 регіональних проектів, які реалізують  для країн-членів «Східного партнерства». Але суто для України РПС розробила п’ять проектів щодо підвищення стандартів прав людини, сприяння пенітенціарній реформі, боротьбі з корупцією, свободі ЗМІ та підтримці вільних і чесних виборів. Загальний бюджет цих проектів становить 3,9 мільйона євро, і кінцевий термін більшості з них завершується 20 грудня 2016 року.
Змістове наповнення проектів залежало від потреб і запиту, які озвучувала європейським партнерам українська сторона, розповіла під час представлення в Києві проміжних результатів проектів РПС в Україні   керівник офісу генерального директорату програм РЄ Верена Тейлор. За її словами, у межах проектів експерти РЄ надали консультаційну допомогу в розробленні законів про Нацполіцію, щодо боротьби з корупцією,  провели інструктаж для керівництва та персоналу НАБУ, організували заходи спільно з Нацрадою України з питань телебачення і радіомовлення щодо питань прозорості медіа-власності, накладення санкцій на телерадіомовні компанії, надали висновки щодо поправок до закону «Про вибори народних депутатів».
За словами Верени Тейлор, РЄ і ЄС тісно співпрацювали із представниками профільних міністерств і відомств України, неурядових організацій, офісом омбудсмена, і робота ця була «дуже інтенсивною». Найважче у такій багаторівневій співпраці було налагодити належну координацію між РЄ, ЄС і столицями країн «Східного партнерства». «Виникали певні непорозуміння, але за два роки ми навчилися співпрацювати», — зазначила представниця РЄ.
Євросоюз погодився фінансувати РПС, оскільки підтримує Україну в її євроінтеграційних прагненнях і хоче, щоб реформи у країні відповідали найвищим європейським стандартам. Як заявив керівник першого відділу програм допомоги «Належне управління та демократизація» представництва ЄС у Києві Мартін Клауке, саме завдяки проектам Ради Європи українській стороні вдалося реалізувати чимало важливих елементів Плану дій візової лібералізації, зокрема щодо боротьби з корупцією. За його словами, всі сторони-учасниці проектів РПС мають оцінити їх результати, оскільки не всі вони завершені, «але й зараз бачимо, що ці програми рухаються у правильному напрямку». 
«Загалом у різних сферах — у боротьбі з корупцією, захисті прав людини, судовій реформі — був дуже хороший прогрес», — зауважив Мартін Клауке, додавши, що представники української влади охоче йшли на співпрацю з європейськими експертами.
У Києві РПС вважають корисним і ефективним форматом співпраці, оскільки проекти готують на запит українського уряду.  Національний координатор РПС представник МЗС України Роман Андарак особливо цінує те, що за час існування програми вдалося встановити систему спілкування між людьми, які відповідають за її реалізацію.  Він також сподівається, що РПС буде продовжено  до 2020 року, і каже, що вже варто проводити дослідження, щоб з’ясувати, які українські реформи потребуватимуть європейської експертизи. На думку дипломата,  серед таких проблем може бути боротьба з корупцією, яка ще довго лишатиметься актуальною для України, захист від кіберзлочинності, відмивання коштів, а у зв’язку із започаткуванням електронного декларування українцям буде цікавий європейський досвід, як правильно поєднати систему е-декларування та захист приватного життя.
Проте, як заявила Верена Тейлор, рішення про продовження РПС поки що не ухвалено. «Це буде зроблено після остаточного оцінювання результатів проектів і спільних консультацій з українським урядом щодо пріоритетів у проведенні реформ», — сказала вона. За словами керівника офісу генерального директорату програм РЄ, таке рішення про продовження РПС може бути ухвалено на початку 2017 року.  На її думку, найважливіше для української влади «нарощування потенціалу у сфері державного управління». «Адже важливо не лише те, щоб закони відповідали найвищим європейським практикам, а й імплементувати їх», — наголосила представниця Ради Європи.
ДОЦІЛЬНІСТЬ І ЖОДНОЇ ПОЛІТИКИ
Страсбург, більше відомий нам як великий міжнародний  центр, де, образно кажучи, на перше, друге і десерт готують найсвіжіші політичні новини континенту, де парламентарії з усіх держав-членів Ради Європи пишуть порядок денний для своїх урядів і відшліфовують загальноприйнятні демократичні процедури, прискіпливо стежать за дотриманням євростандартів, торік став ще й адміністративним центром нового утворення з назвою Великий Схід.
Він об’єднав чотири чималі регіони Східної Франції зі славною історією — Ельзас, Лотарингію, Шампань та Ардені,  коріння яких сягає не одного століття. Отже, адміністративно-територіальна реформа, яка триває тут 13 років, перейшла Рубікон. З 1 січня 2017-го з  22  адмінутворень вищого рівня у цій країні залишиться 13.
Зазнала докорінних змін і класична французька система місцевого самоврядування базового рівня, яка чи не найдовше на європейському континенті залишалася вкрай подрібненою. Комуни, яких донедавна налічувалося кілька десятків тисяч, пройшли цивілізовану систему злиття. А вже рівень спільнот комун нині трансформується в агломерації. У таких утвореннях майже 100 тисяч осіб.
Вочевидь, настав час чергової реформації — держава  вже не в змозі надавати значний фінансовий ресурс і щедро підтримувати місцевий і регіональний рівень. Тож істотним мотивом до об’єднання регіонів стало рішення центральної влади  не зменшувати обсягів усталеної щорічної допомоги тим, хто швидше знайшов спільну мову із сусідами та об’єднався, і навпаки, «самостійники» з наступного року недоотримають ресурси з держбюджету, до яких призвичилися раніше.
Тобто саме простий економічний розрахунок та економія бюджетних коштів (певна річ, не без впливу загальноєвропейської фінансової кризи) вже спонукали до об’єднання деякі регіони цієї країни, мали результатом укрупнення на рівні спільнот  комун, укрупнення комун через їхнє злиття і створення великих агломерацій.
Як пояснюють французькі чиновники,  об’єднавчі процеси в їхній країні здійснюють виключно на добровільних засадах: ради у складі депутатів від комун ухвалюють такі рішення за правилом простої більшості.
Як це роблять французи, на власні очі побачила нещодавно делегація українських законодавців — членів Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування та офіційних представників Мінрегіону. Ознайомчий візит до Страсбурга для них організувала Програма Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні».
Вікторія ВЛАСЕНКО

На фото: керівник офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг і керівник офісу генерального директорату програм РЄ Верена Тейлор — провідники європейських ініціатив для нашої країни.