СПОДІВАЙСЯ НА КРАЩЕ, ТА ГОТУЙСЯ ДО ГІРШОГО

0
588

Привид чергової хвилі світової економічної кризи турбує нині уряди і звичайних людей у багатьох державах. Оскільки своя сорочка ближча до тіла, то нас передусім цікавить, які економічні наслідки принесуть світові події Україні й громадянам.
Хоч державам Євросоюзу та США вдалося скоротити дисбаланс між рівнем споживання та його реальним забезпеченням, все одно, як зазначають фахівці, причини світової кризи не врегульовані. Тому існує велика вірогідність нового витка фінансових негараздів. Звичайно, торкнуться вони й України. Це ще більше посилить наші економічні проблеми.
У 2009 році експерти передрікали, що ворота, через які криза з Європи і світу прийде в Україну, будуть металургійними. Так і сталося. Через падіння металургійного ринку зменшилися надходження валюти до нашої держави. В результаті різко обвалився курс гривні й почалися негаразди на внутрішньому ринку. Нині до металургійних воріт додалися банківські. Через іноземні банки, які мають в Україні дочірні фінустанови, до нас може завітати чергова фінансова криза. Зараз зовнішня заборгованість українських банків, у тому числі з іноземним капіталом, сягає 25 млрд дол. Це суттєва сума, яку можуть вимагати повернути материнські банки.
Нині важлива стабільність у банківській системі, а особливо у фінустановах з іноземним капіталом. Вони витримали неабиякі випробування. Позбулися баласту (на 20–25% скоротили число працівників, значно зменшили кількість відділень, деякі повністю згорнули кредитування населення і перейшли на корпоративне) і втрималися на плаву. Останні два роки їхня стратегія спрямована на те, аби не розраховувати на кредити материнських структур, а триматися завдяки діяльності в Україні.

ПРЕТЕНЗІЇ

У ці непрості часи вітчизняна банківська система потребує підтримки Нацбанку. Поки банківська спільнота не завжди розуміє і підтримує рішення та наміри регулятора. Зокрема, в Асоціації українських банків (АУБ) зауважують, що Національний банк України з професійного регулятора перетворився на орган бюрократичного впливу і чинить адміністративний тиск через механізм перевірок і фіскальних заходів. НБУ цілковито відкинув практику консультування з банківською системою, не погоджує пропозиції й проекти рішень, не прислухається до думок професійної спільноти. За минулий рік Нацбанк не провів жодної загальносистемної наради, обмежуючись кабінетними зустрічами з вузьким колом банкірів.
Регулятор не прислухався до колективного звернення комерційних банків про відтермінування вимог щодо запровадження мінімального розміру регулятивного капіталу у 120 млн грн, не врахував стан економіки і загрози нової фінансової кризи у світі. Наприкінці минулого року 45 банків (25% загальної чисельності) мали власний капітал менш ніж 100 млн грн.
Швидко збільшити розмір капіталу на 20% нереально. Аби зберегти монетарними методами курс гривні й не допустити зростання проти запланованого рівня інфляції, НБУ у другому півріччі запровадив жорсткий тиск на ліквідність банків. Через це діяльність багатьох фінустанов практично була паралізована: відсоток міжбанківського кредиту перевищив 30%, а відсоткова ставка за гривневими депозитами сягнула 25–26% річних.
Нацбанк разом із урядом не вирішує питання про скорочення обсягу імпорту, зазначають в АУБ, у результаті він зріс на 42% порівняно з 2010 роком до понад 67 млрд дол. Перевищення імпорту над експортом досягло 11,1 млрд дол. проти 6,1 млрд у 2010-му, тобто збільшилося майже вдвічі. Така ситуація призвела до від’ємного сальдо рахунку поточних операцій — 7,030 млрд дол., що підриває стабільність національної валюти. Зведений платіжний баланс за десять місяців мав від’ємне сальдо — 1,5 млрд дол., тоді як у 2010 р. було позитивне значення (+5,9 млрд дол.).
Очевидно, нашим високопосадовцям не вистачає бажання і фантазії, аби боротися з імпортом. Варто згадати про закордонний досвід. Свого часу одна з європейських країн вирішила не допускати на свій ринок південноамериканські банани. За правилами СОТ вона не мала права цього робити. Тоді європейські чиновники встановили спеціальні стандарти для заморських бананів, продукт мав бути тільки прямим, а не загнутим. І бананового імпорту, що суттєво підривав економіку, поменшало.
Урядовці й фахівці НБУ визнають, що підтримання стану платіжного балансу України для них актуальна проблема, особливо в умовах можливої хвилі світової кризи. І кажуть, що для зменшення обсягів імпорту розробляють програму імпортозаміщення. А також реалізують комплекс заходів для зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках, підвищення інвестиційної привабливості України. Це має підтримати міжнародні резерви НБУ на достатньому рівні та дасть можливість профінансувати необхідний імпорт, підтримати стабільний курс гривні.
Золотовалютні резерви Нацбанку зменшилися торік на 2,2 млрд дол., тоді як у 2010-му зросли на 7 млрд дол., зауважують в АУБ. За таких економічних умов безперешкодно здійснюється роздрібне кредитування фізичних осіб, які отримані кошти витрачають здебільшого на придбання імпортних товарів. Довіра населення до банківської системи і національної валюти, констатують в Асоціації, невпинно погіршується. Про це свідчить підвищений попит населення на іноземну валюту.
Зокрема, за торішніх 11 місяців наші громадяни через мережу обмінних пунктів і банківських кас придбали іноземної валюти на 29578 млн дол. А з урахуванням продажу населенням валюти чиста купівля іноземних грошей становила 12784 млн дол. — майже 40% золотовалютних резервів НБУ. Тож попри постійні запевнення влади мало не у залізобетонній міцності гривні, народ більше довіряє тому ж таки долару. Надто вже часто нині говорять про другу хвилю фінансово-економічної кризи і надто свіжі спогади про обвал національної валюти.

«ПАСПОРТИЗАЦІЯ»

Замість того, аби проаналізувати причини і канали, якими здійснюється рух готівкової валюти, НБУ з торішнього вересня запровадив «паспортизацію» обмінних операцій. Якщо раніше обмінювати валюту до 15 тис. грн люди могли без будь-яких додаткових умов, то нині при купівлі-продажу навіть найменшої валютної купюри треба надавати касирові обмінника документ, який засвідчує особу.
Коли сума валютних операцій більш ніж 50 тис. грн, то варто бути готовим до повної ідентифікації особи. Це означає, що фінустанові треба надати паспорт та ідентифікаційний код. Нові правила дозволяють купити валюту одразу на 150 тис грн, раніше цей ліміт обмежувався 80 тис. Банк легко може відстежити, чи не перевищив клієнт дозволену обмінну планку, адже має спеціальну базу даних. Процес фіксується і у НБУ. Це ускладнило життя громадян і банків при проведенні незначних поточних операцій з обміном валюти, зауважують в АУБ.
У Центробанку запевняють, що головна мета посилення контролю за валютними операціями — упередження можливих ризиків панічного скуповування валюти і спекуляцій нею. І нагадують, що з 1993 року в системі валютного регулювання і контролю діє спеціальний декрет, у якому зазначається, що валютнообмінні операції вільно провадять тільки для резидентів.
Для нерезидентів запроваджено обмеження — вони мають обов’язково пред’явити документи і довести, де взяли гривні. Тож нічого епохального не відбулось із запровадженням «паспортизації» для наших громадян. До того ж НБУ прагне створити умови, аби люди більше користувалися безготівковими грішми. Нині частка готівкових операцій в Україні велика. Це означає, що чимало економіки працює «по-сірому». В Європі провести великі валютні операції за допомогою готівки дуже складно.
Нацбанк докладатиме зусиль для розвитку карткового ринку, вже виступив із кількома законодавчими ініціативами. У 2010 р. кількість активних платіжних карток зросла на 1%, а за сім місяців 2011-го — на 2,5%. Причому збільшилася не тільки кількість карток і операцій по них, а й обсяг платежів. За дев’ять торішніх місяців — плюс 14%, а кількість розрахунків через банкомати зросла на 10%. Розрахунки в торгових мережах додали 45%, а їх обсяг — 36%. З’явилася нова послуга — валютнообмінні банкомати, які обмінюють долари на гривні.
НБУ, запевняють його фахівці, за допомогою нових обмінних правил виконує вимоги FATF (міжнародної організації, яка розробляє фінансові заходи боротьби з «відмиванням брудних» грошей, отриманих злочинним шляхом). Її місія раз на рік приїздить в Україну і перевіряє, як наша держава позбавляється цього ганебного явища і закликає зробити валютнообмінні операції більш прозорими. Не секрет, що деякі банки проводять значні обсяги обмінних операцій без фіксації угод. Це не лише правопорушення, а й один із чинників, що негативно впливає на економічну ситуацію в країні.
У «тіні» перебуває 65 млрд дол., вони пішли туди не впродовж одного-двох років, а 12–15. Кількість доларів, що обертаються поза банківською системою, продовжує зростати. До того ж, зауважують аналітики, норми про ідентифікацію особи, котра обмінює валюту,— не новина. Раніше банки ідентифікували тільки тих, хто обмінював великі суми.
Особлива пильність фінрегулятора викликала низку зауважень і деяких економічних експертів. Вони зазначають, що норма про обов’язкове пред’явлення документів порушує конституційні права громадян і сприяє тінізації готівкового валютного ринку. Цього остерігаються і деякі клієнти банків, бояться, що їхні дані можуть бути використані шахраями у непевних схемах, тому мають наміри міняти гроші у вуличних міняйл. Аналітики переконують, що вуличні міняйли не ризикнуть заполонити валютний ринок, як це було на початку 90-х. «Паспортизація» не призведе до повної тінізації валютного обігу, хоч і створить для цього певні умови. Проте менші ризики у банках стимулюватимуть до офіційного обміну.
У Нацбанку запевняють, що «паспортні» реєстри — банківська таємниця, але й зізнаються, що банк може надати інформацію на запит, наприклад, податкової служби або правоохоронних органів. Експерти переконані: якщо запровадження нових правил обміну валюти і сприятиме певним правопорушенням, то вони матимуть інший характер.
Велика вірогідність того, що тіньовий малий і середній бізнес звертатимуться до кількох банків і проводитимуть операції не через свої паспорти, а документи звичайних громадян. До можливих негараздів, пов’язаних із очікуваною кризою, варто готуватись, особливо на валютному ринку. Адже навіть чутки здатні спровокувати паніку на ньому. Перед тим як звернутися до вуличних міняйл, слід згадати один із основних економічних законів — попит породжує пропозицію, а не навпаки.
Олена КОСЕНКО