НА КОНКУРСІ «ТАНЦЮВАЛЬНОГО ЄВРОБАЧЕННЯ» УКРАЇНСЬКА ПАРА ПОСІЛА ДРУГЕ МІСЦЕ

0
244

Увечері 1 вересня Україна та ще 15 країн знову уболівали за своїх і голосували за сусідів, спостерігаючи за трансляцією танцювального телешоу, яке проходило в Лондоні. Конкурсанти з 16 країн змагалися за краще виконання двох обов’язкових танців і одного довільного, виконаного в національному стилі. Наша пара Юлія Окропірідзе та Ілля Сидоренко продемонстрували дві композиції: «Український пасадобль» і «Quіckstep».

a1_300На відміну від пісенного «Євробачення», головний акцент цього конкурсу було зосереджено на костюмах, музиці і танцях. Такий симбіоз спорту і видовища мало кого міг залишити байдужим. Публіка в лондонській студії Бі-Бі-Сі, де проходив Євродансинг, кожен виступ пар зустрічала на «ура». Більше за всіх глядачам сподобалася пара з Фінляндії Катя Куккула та Юссі Ваананен (за підсумками інтерактивного голосування вони перемогли, набравши 132 бали). Наші Юлія та Ілля завоювали друге місце, отримавши 121 бал. Українська пара виглядала чудово: зосередивши в своєму виступі впевнені, чіткі, але, в той же час, — плавні та гнучкі рухи, яскраві костюми, плюс колоритний музичний супровід у виконанні групи «ВВ». У результаті Окропірідзе-Сидоренко показали не лише високий професіоналізм, але й національний колорит танцю з елементами гопака. Цей танець було спеціально підготовано для «Євробачення».

Третє місце посіли ірландці Мік Донеган та Нікола Берн (95 балів), а нашим сусідам росіянам Марії Ситтель — Владиславу Бородінову вдалося посісти лише сьоме місце. Найгірший результат у конкурсі показала Швейцарія — їй не вдалося заробити жодного очка!

Пояснювати підсумки голосування традиційною для «Танцювального Євробачення» політизованістю не варто. Виняток склав лише передбачуваний обмін вищими балами (12) між Іспанією-Португалією, а також Росією-Україною. Інші країни від альянсу утрималися: Німеччина віддала перемогу Польщі, Австрія — фінам, Польща дала лише один бал сусідній Литві, а Греція зовсім не голосувала за Росію.

Як зазначив представник Бі-Бі-Сі Пітер Фінчем, «Пісенний конкурс «Євробачення» вже завоював значний і стабільний успіх, а «Танцювальне Євробачення» стане його природним доповненням». Нагадаємо, цього року в пісенному змаганні, яке пройшло в Гельсінкі (Фінляндія) друге місце для України завоювала Вєрка Сердючка (Андрій Данилко). «Срібло» подарували нашій країні і на Євродансингу Юлія Окропірідзе — Ілля Сидоренко. Ця пара нині вчиться бальної хореографії в Київському національному університеті культури та мистецтв. Вони вже чотири рази ставали чемпіонами України в складі команди форшмейшн із латиноамериканською програмою. Під керівництвом своїх тренерів Олени Федорчук-Лемешко та Валентини Федорчук вони двічі були фіналістами Чемпіонату України з програмою «10 танців» та декілька разів — напівфіналістами на міжнародних змаганнях. Тепер у їхньому активі з’явилося друге місце на «Танцювальному Євробаченні-2007».

Пара в інтерв’ю розповіла про себе, свої враження і особливості підготовки до міжнародного конкурсу.
 – Розкажіть про свій шлях у танцювальному спорті? Як Ви прийшли у цей вид спорту?

a2_300Юля: – В дитинстві  батьки всебічно розвивали мої здібності в різноманітних напрямках: у 5 років я почала займатися класичними танцями, а з 6 років навчалася паралельно в музичній школі по класу фортепіано. Мала успіхи, виступаючи на обласних академконцертах, з 8 років співала у дитячому джазовому колективі, а до школи бального танцю привела мене мама у 7 років. Років у 12 переді мною стала дилема: танці чи музика? Я обрала танці.  Згодом вирішила стати хореографом. Протягом танцювальної кар’єри в мене було 3 партнери, з Іллею ми танцюємо 3 роки. З ним мені пощастило досягти успіхів.
Ілля: – Моя танцювальна кар’єра почалася у 8 років в Будинку творчості. Мій перший тренер – Пекарев Володимир Анатолійович. Я також закінчив музичну школу по класу гітари. У мене було 3 партнерки, з усіма ми досягли непоганих успіхів. В парі з Юлею ми 4 рази були чемпіонами України у складі команд “формейшн”, також посіли 4 місце на    Чемпіонаті України по 10 танцям в категорії “дорослі” в 2005-2006р., на “Параді Надій” в березні 2007 були 5-тими в стандартній програмі, ставали півфіналістами у різноманітних міжнародних змаганнях.

– Я знаю, що Ви не одразу погодилися взяти участь у національному відборі танцювального „Євробачення”, це рішення допоміг Вам прийняти Ваш тренер. Скажіть, як він Вас переконував?

Юля: – Поясненням наших вагань  є те, що ми не володіли повною інформацією щодо вимог цього конкурсу. Всі знають про пісенне та дитяче "Євробачення". А от Танцювальний конкурс "Євробачення" проводиться вперше. Наші тренери, Федорчук Валентина Володимирівна та Олена Лемішко-Федорчук,  мають великий досвід у постановці шоу-програм, вони переконали нас у тому, що ми зможемо сподобатися глядачам, адже це, насправді, і є головна мета виступу.

– Ви танцюєте разом три роки, скажіть, за цей час добре вивчили один одного?

Юля: – Ми знайомі 5 років, танцювали в колективі “Спорт-Данс” з іншими партнерами. За цей період  вивчили одне одного досконально, тому що дуже багато часу проводимо у танцювальному залі, на спортивних зборах влітку та на  турнірах, допомагаємо одне одному у навчанні.

– Ставши конкурсантами у Вас було якесь передчуття з приводу того, що саме Ви переможете? Перед фіналом в інтерв’ю Ви сказали, що не хвилюєтесь і впевнені в своїх силах, скажіть, це наслідки особливої підготовки?

Ілля: – Разом зі своїми тренерами ми брали участь у постановці шоу-програми, дуже багато тренувалися, щоб якнайкраще виступити і сподобатися глядачам. Ми дуже хотіли перемогти та представити нашу Україну в Лондоні, тому в своїх танцях ми намагалися передати характер українців: веселий, щирий, радісний, емоційний, доброзичливий. В той же час ми розуміли, наскільки сильний підібрався склад учасників фіналу. Під час виступу намагалися передати глядачам гарний настрій, позитивну енергетику. Думаємо, що нам це вдалося, тому глядачі проголосували за нас.

– Яке Вас охопило почуття, коли зрозуміли, що в числі переможців?

Юля: – Нас охопило неймовірне відчуття радості, яке важко передати словами.

– Ви завдячуєте комусь? Можливо, комусь присвячена ця перемога?

Юля: – Ми хочемо подякувати своїм тренерам, Федорчук Валентині Володимирівні та Олені Лемішко-Федорчук, за постановку програми, нашим батькам, друзям та рідним – за підтримку, Добробабенку Юрію Валентиновичу – за допомогу в студійному запису музики, та найбільша дяка глядачам, які голосували за нас.

– Ваш репертуар у Лондоні зрозумів глядач?

Ілля: – Музику ми обирали разом з тренерами. Виявилось, що у нас співпадають смаки: нам всім подобається “Mona Lisa Song” з англійського мюзиклу, ча-ча ми танцювали під запальну Seduced “Venus”, а для танцю у народному колориті було одностайно вирішено обрати тільки Олега Скрипку, шалена енергетика якого не залишила байдужими глядачів.

– А що з приводу костюмів?

Юля: – Власники одного з  київських магазинів нам створили костюм для латиноамериканського та українського танцю.

– Як Ви готувалися до Танцювального "Євробачення"?

Ілля: – Додатково взяли уроки у відомих тренерів. Удосконалили свій танець, їздили на спортивні збори, покращували фізичну форму. Наполегливо тренувалися в танцювальному залі…

– Чим ви здивували європейську публіку?

Юля: – Професійним та емоційним танцем, що передає енергетику, характер українського народу і зробили все від нас залежне для покращення іміджу України в Європі.

– Що Ви хотіли б сказати глядачам?

Юля: – Дуже дякуємо за підтримку!