СТАТИСТИКА ЦЕРКОВ КИЇВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ: ЗАХІДНА ЕВРОПА

0
407

cerkva_270Нинішній розгляд охоплює низку держав не лише півночі та заходу, а й півдня і центру Європи, спільним для яких є те, що всі вони (за винятком території колишньої Східної Німеччини) не належали до т. зв. «соціалістичного табору» протягом другої половині 20-го століття. Українська діаспора в Австрії, Німеччині, Франції, Великобританії тощо існує принаймні століття, особливо зрісши за рахунок політичних біженців у повоєнні роки. Натомість, у країнах Середземномор’я українці масово з’явилися лише наприкінці двадцятого століття, формуючи значну частину останньої, т. зв. «четвертої» хвилі еміграції, переважно економічної. Серед заробітчан тут переважать вихідці зі західних областей України, здебільшого греко-католики. Ця ж хвиля досягла навіть такі віддалені краї, як Ісландія, наново наповнивши українцями згадані вище країни «давньої» еміграції.

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

З адміністративного огляду становище УГКЦ у різних країнах Західної Європи значно відрізняється: з вісімнадцяти великих держав територія дванадцяти входить до складу трьох апостольських екзархатів, у шести інших значних структур Церкви наразі немає, проте три з них перебувають під опікою Апостольського візитатора.

Франція. Душпастирську опіку для греко-католиків налагоджено з 1937 року. В липні 1960 року створено Апостольський екзархат для українців з осідком у Парижі. Згодом його юрисдикцію поширено на Бельгію, Нідерланди, Люксембург та Швейцарію. З лютого 1983 року екзархат очолює владика Михаїл Гринчишин, ЧНІ. Важливим осередком паломництва з України та світу є греко-католицька церква в Лурді — славнозвісному відпустовому центрі.

Великобританія. До Другої світової війни українців тут було небагато, але ситуація змінилася 1947 року, коли сюди прибули демобілізовані вояки дивізії «Галичина», капелани якої продовжили душпастирювання. Апостольський екзархат для українців-католиків у Англії та Уельсі засновано 1957 року, через десять років його юрисдикцію розширено на територію усієї країни. У 1976-1987 роках місцева Церква пережила розкол, спричинений різним баченням її проводу та більшості мирян справи Патріархату УГКЦ. На нинішній день осідок єпископа у Лондоні є вакантним.

Німеччина. Душпастирську опіку над греко-католиками розпочато з перших десятиліть 20-го століття. Найбільше число мирян і духовенства перебували в Німеччині під час Другої світової війни та в таборах для «переміщених осіб» (їх налічувалося принаймні двісті тисяч) у перші повоєнні роки. Згодом більшість з них виїхала до Америки та Австралії. У квітні 1959 року створено Апостольський екзархат для українців у Німеччині з осідком у Мюнхені. Пізніше додано скандинавські країни — Данію, Швецію, Норвегію та Ісландію, 2007 року — Фінляндію. Нинішнім екзархом є владика Петро Крик.

На прохання Глави УГКЦ заради забезпечення душпастирської опіки над українцями-заробітчанами Конгрегація Східних Церков Католицької Церкви призначила у січні 2003 року владику Гліба Лончину, студита, Апостольським візитатором для українців греко-католиків Італії, Іспанії та Ірландії. Ще одному єпископові-помічнику Глави УГКЦ — владиці Діонісію Ляховичу, ЧСВВ, Синод єпископів УГКЦ доручив опікуватися громадами в інших державах, де Церква поки що не має своїх структур, зокрема в Португалії та Греції.

Італія. Число українців у країні нині оцінюють у близько 700 тисяч осіб. За даними соціологічного дослідження «Стан сучасної української еміграції в Італії», проведеного 2003 року Християнським товариством українців в Італії, 61,8% респондентів вказали на свою належність до УГКЦ, 13,2 — до УАПЦ, 9,5 — УПЦ КП. Інші конфесії набрали менше 1%, ще 14% не відповіли на запитання.

З 2001 року УГКЦ активно взялася до налагодження духовної опіки над українськими заробітчанами та розбудови власної душпастирської мережі. Успішний початок справи зумовлений активністю та ентузіазмом першого пасторального координатора для українців в Італії о. Василя Поточняка та його співпрацівників. Нинішнім координатором є о. Олександр Сапунко. Роботі сприяє бюро «Мігрантес-СЕІ» Єпископської Конференції Італії, що відповідає за надання душпастирської опіки представникам всіх націй, які перебувають у країні.

Тепер у Італії нараховується 116 душпастирських осередків. Проте єдиною справжньою парохією є Українська парохія св. Сергія і Вакха на площі Мадонна деі Монті у Римі — найдавніша (від 1639 року) з українських церков поза етнічними землями. Всі інші поки що є тимчасовими осередками, що діють переважно при римо-католицьких храмах. Служать у них 24 постійні священики та ще 22 допоміжні єреї, переважно студенти папських університетів. У Римі розташовані споруджений Патріархом Йосифом Сліпим собор Святої Софії, що є водночас титулярною кардинальською базилікою, дві українські папські колегії — св. Йосафата і св. Покрову, генеральні курії отців Василіан, сестер — Василіанок і Служебниць, монастир св. Теодора «Студіон», Українська секція Радіо Ватикану тощо.

Іспанія. Число українців оцінюється у пів мільйона осіб, переважно на сході й півдні країни та в столиці. Довший час питання духовної опіки над ними залишалось невирішеним. Нині за сприяння Конференції римо-католицьких єпископів Іспанії у країні діють до десятка постійних осередків зі священиками, які обслуговують довколишні райони.

Ірландія. Греко-католицька громада діє у столиці країни. Опікується нею архимандрит Сергій Келегер, для допомоги якому регулярно приїжджають священики з України.

Португалія. Хоча останніми роками чимало українців залишили країну, проте кількасот тисяч їх надалі тут проживають. У червні 2007 року у Португалії побували владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, та с. Луїза Цюпа, СНДМ, голова Катехитичної комісії УГКЦ. Новим координатором душпастирської праці призначено о. Івана Лубіва, ЧСВВ. На півночі країні, зокрема у м. Порто, працюватиме о. Анатолій Живчак, ЧНІ. Всього в Португалії зараз служать сім греко-католицьких священиків. Передбачається приїзд сестер-служебниць та нових священиків-місіонерів.

Греція. Єдина країна «Західної» Європи, де православ’я має виразну підтримку держави. Українська громада в Афінах діє під опікою владики Анаргіроса, греко-католицького екзарха Греції та владики Патрика Ковена, Апостольського Нунція в цій країні. Душпастирює в ній о. Любомир Даців. При церкві працює стаціонарна українська школа. Офіційний візит владики Діонісія Ляховича до Греції відбувся в листопаді 2006 року.

Австрія. Перебування українців греко-католиків у цій державі має кількасот-літню історію. Ординарієм для вірних усіх Східних Католицьких Церков, у т. ч. і українців греко-католиків, є кардинал Крістоф Шьонборн, римо-католицький Архиєпископ Відня. Діють дві парохії, зокрема й давня церква св. Варвари у столиці.

ПРАВОСЛАВНІ ЦЕРКВИ

Православних вірних українського походження у Західній Європі можна знайти в Церквах різних юрисдикцій. Найбільше їх перебуває під омофором Вселенського Патріархату, а властиво Митрополита Константина Багана, Предстоятеля не лише УПЦ в США, а й усієї Української Автокефальної Православної Церкви в Діаспорі. В жовтні 2005 року на Соборі цієї Церкви в Лондоні єпархії Великобританії та континентальної Західної Європи об’єднано в єдину Західноєвропейську єпархію. Тоді ж на її престол обрано владику Андрія Пешка, єпископа Кратейського. Крім того, у м. Ґенку (Бельгія) проживає владика Іоан Дерев’янка, архиєпископ Австралії і Нової Зеландії УАПЦ в Діаспорі. На сьогодні єпархія має 9 громад і 7 священиків у Великобританії, 2 громади та 1 священика у Бельгії, 3 громади, стільки ж священиків і диякона у Франції та 6 громад, 3 священиків і диякона в Німеччині.

На відміну від цих країн, українські громади на Піренейському півострові належать до юрисдикції Митрополії Іспанії й Португалії безпосередньо Вселенського Патріархату, заснованої 20 січня 2003 року. З червня 2007 року її очолює Митрополит Полікарп Ставропульос з осідком у Мадриді. Українцями Португалії опікується вікарій (з січня 2005 року) митрополита у м. Порто, єпископ Телміський Іларіон Рудник. Всього у країні є дев’ять громад, зокрема, у столиці — дві. В Іспанії — п’ять громад, з них три — в Мадриді. На жаль, їх розвиток супроводжується протистоянням з УГКЦ, спричиненим конкуренцією за душі вірних-заробітчан.

Відомо про існування ще двох невеликих єпархій, які об’єднують вірних різного етнічного походження, проте декларують свою приналежність до Української Автокефальної Православної Церкви (під омофором Митрополита Михаїла Кудрякова), а точніше до її Митрополії всієї Америки та Діаспори, яку очолює Архиєпископ Нью-Йорка Михаїл Явчак-Чампіон. Італійська архиєпархія включає кілька парохій, зокрема на о. Сицилія, де перебуває її владика Лоренцо, Архиєпископ Палермо та всієї Італії. У Франції вірних УАПЦ очолює владика Паскаль П’єр Монсолв, Архиєпископ Ліможа.

До єрархії УАПЦ належить і владика Петро Брук де Тралль, що є не лише Архиєпископом Кафським і Готським (Крим), але й Екзархом Західної Європи. Відомо теж про діяльність священиків УАПЦ у Фінляндії.

УПЦ Київського Патріархату представлена окремим деканатом у Німеччині. Проте 19 серпня 2007 року члени єдиної до того часу парохії св. Йова Почаївського у Кьольні запротестували проти створення на її базі ще однієї, російськомовної парохії, оголосили недовіру деканові, заявили про свій вихід з-під юрисдикції УПЦ КП та попросили владику Петра прийняти парохію під свій омофор. Натомість УПЦ КП намагається розвивати душпастирство в Італії, де вже має громаду в Римі.

Окрім того, ця Церква декларує існування певної власної структури у Греції — екзархату, який очолювали владики Тимофій Кутальянос і Хризостом Бакомітрос. Певний час зв’язок із УПЦ КП підтримували й деякі інші православні угрупування у країнах Західної Європи.

Московський Патріархат має у Західній Європі шість єпархій з центрами у столицях відповідних країн та поодинокі парохії у низці інших держав. Об’єднують вони переважно етнічних росіян, проте останнім часом ця Церква пробує охопити душпастирською опікою також українських заробітчан у країнах Південної Європи, зокрема Італії. Можливо, що служитимуть для них священики УПЦ (МП).

Окрім того, в м. Альґеро на о. Сардинія (Італія) є парохія Польської Автокефальної Православної Церкви, де служить священик з українським прізвищем.

Тарас ГРИНЧИШИН