25 грудня – Католицьке Різдво

0
1050

 

 

Католики святкують Різдво 25 грудня, як і всі християни. Щоправда одні святкують народження Христа за юліанським, інші – за григоріанським календарем. Розбіжності календарів спричиняються до різних дат святкувань, але сутність та дух Різдва залишаться не змінною.

 

Протягом історії християни східного і західного обрядів, які належали до різних національностей, в Україні обмінювалися своїми звичаями. Деякі так увійшли у наше святкування, що сьогодні католик латинського обряду в Україні не уявляє собі Різдва без куті, і важко уявити Різдво в домівках християн східного обряду без ялинки. Отже, найважливішу особливість святкування Різдва католиками латинського обряду в Україні є те, що в порівнянні з католиками інших країн, наші вірні збагачені тією культурною і релігійною спадщиною, яка впродовж віків випрацювана нашим українським народом, разом з християнами різних конфесій, обрядів, національностей.

 

Свята вечеря
Вечір 24 грудня не схожий на інші, він має винятково піднесений характер. У цей вечір вся родина намагається зібратися за столом на святковій вечері.
На наших українських землях традиційною різдвяною стравою стала кутя – варена пшениця з медом. Пшениця є символом вічності, бо її зерно щороку оживає. А мед – символ вічного щастя святих у небі. Деякі автори сходяться на думці, що кутя – це залишок давніх братолюбних столів, які влаштовували у дні смерті мучеників або померлих. Кожний регіон, ба, навіть кожний дім, має свої рецепти приготування куті.

 

Крім того, на столі з’являється багата вечеря, яка традиційно складається з 12 страв. Це символ 12-ти місяців минулого року, за котрі ми складаємо Богові подяку та 12 місяців майбутнього року, які ми віддаємо у руки Христа з проханням про благословення.

 

Римо-Католицька Церква не наказує, щоб вечеря була пісна, проте, ця традиція на наших землях є вже віками вписана у святвечір, тому варто було б її зберігати.

 

Оскільки в подіях Різдва Христового свою роль відіграли тварини – Ісус народився у хліві серед худоби – тому у вігілійну вечерю вся домашня худоба також отримує вдосталь запашної їжі. Таким чином радість Христового Різдва поширюється на всю природу.

 

Обряд — ламання облатки

 

Облатка (польською мовою –“оплатек”) – це такий прісний хліб, яким під час вігілійної вечері діляться її учасники. Відбувається це таким чином: з появленням вечірньої зірки вся родина збирається довкола святкового столу. При світлі свічок усі співають якусь колядку, потім всі моляться перед їжею і голова родини складає усім святкові побажання. Після цього члени родини складають побажання один одному. При цьому один в одного відломлюють шматочок облатки. Взаємне ділення хлібом є виразом примирення та любові.

 

За святковим столом залишається одне вільне місце. На тарілку кладеться облатка. У цьому жесті можна побачити зв’язок з очікуванням Месії під час пасхального седеру у юдеїв. Кожний дім повинен був бути готовим на прийняття Месії до себе. Ми, християни, також очікуємо Христа, Його славного повернення. Сьогодні Він може прислати своїх посланців. Отже, це вільне місце є також приготовано для якогось гостя – бідного, сироти. Приймаючи їх за стіл, ми, згідно зі словами Ісуса, приймаємо до себе самого – Христа.

 

Під кінець Святої вечері уся родина колядує. Колядки – це релігійні пісні, які оспівують Різдво Христове. Кожний народ має свої неповторні колядки. Деякі з них стали міжнародними, наприклад “Stille Nacht” (Тиха ніч).

 

Сьогодні католики відзначають Різдво

 

 

 

Переважна частина християн світу саме сьогодні вітає народження Богодитини — Ісуса Христа. З цієї нагоди в римо–католицьких храмах України сьогодні відбудеться урочиста Різдвяна меса. Через це більшість консульств та офіційних представництв католицьких держав в Україні сьогодні не працюватимуть.

 

Про традиції католицького Різдва розповів настоятель костелу Марії Магдалини у Львові отець Володимир Кусьнеж: «24 грудня віруючі збираються на святу вечерю, а потім ідуть на службу Божу, так звану Пастирку. Там читається Євангеліє, про те, як Ангел сповістив пастиря про народження Ісуса Христа. Традиційно вона повинна бути о 12–й годині ночі, але для зручності парафіян її можуть проводити в різний час. Святу вечерю їдять до або після Пастирки. На ній, окрім іншого, люди діляться облаткою. Це такий білий хліб, схожий на той, що випікають для Євхаристії, але це не є Тіло Христове, тобто Святе Причастя; облатку просто освячують. Люди нею діляться, відламуючи собі шматочки. При цьому обов’язково треба скласти побажання. Це символізує ділення любов’ю. Облатки часто дарують родичам і знайомим, інколи навіть висилають їх поштою в конверті».

 

Загалом православна та католицька традиції святкування Різдва в Україні настільки тісно переплелися, що віруючі латинського обряду не уявляють свята народження Христа без куті, а ми, православні, без вертепів та шопок, які зародилися в середньовічній Італії.

 

З огляду на значущість Різдва Христового, римо–католицька церква святкує його протягом тижня. Цей час зветься Октавою Різдва. Так, 26 грудня — свято святого Стефана, першого мученика (цього дня освячують овес); 27 грудня — святого Йоана, апостола і євангеліста (в цей день відбувається благословення вина); 28 грудня — свято вифлеємських Святих невинних немовлят–мучеників (цього дня після Святої меси благословляють дітей); 30 грудня — свято Святого сімейства: Ісуса, Марії та Йосипа (у цей день подружжя відновлюють шлюбні обітниці).

 

Мрія українських католиків — сьогодні, 25 грудня, мати повноправний вихідний день. До речі, в сусідній Білорусі день католицького Різдва є офіційно вихідним, як і 7 січня — день православного Різдва.

 

Марічка ДОБРОВОЛЯ