Мовчання — військове золото

0
261

«Закрита сесія. Є всі фракції», — поінформувала на своїй сторінці у «Фейсбуці» депутатка Леся Оробець. Пізніше вона додала, що по виборах київського мера, ймовірно, можливий компроміс: перегони таки пройдуть у два тури, але при цьому буде збережена посада голови КМДА, якої пропонували позбутися. Але це — завдання на сьогодні. У середу ж за зачиненими дверима парламентарії обговорювали настільки секретні речі, що навіть дуже прихильний до преси нардеп Олександр Бригинець говорив загадками.
«Виступили «керівні» силовики та проінформували про найголовніше. Всі ті найстрашніші випадки, про які ми говорили, не підтведжені. А от позитивні випадки — підтверджені. Маю на увазі арешт кількох десятків офіцерів російського Головного розвідуправління. Ще силовики відповіли на питання, які мусуються найбільше. Зокрема, чому армія та міліція діють саме так, а не інакше. Була відповідь зі сторони Авакова, котрий відповів на всі обвинувачення й пояснив, чому він про деякі речі не може говорити публічно. Ті чи інші моменти з тих чи інших причин просто не можуть бути оприлюднені», — підпустив туману нардеп.
Бригинець запевнив, що питання введення надзвичайного стану на закритій сесії ВР не обговорювали взагалі. Зате згадували про сепаратистські настрої частини депутатів. Саме через них секретна сесія парламенту не вийшла цілком продуктивною. «При них же всього сказати не можна. Це означатиме, що ти просто у ФСБ пишеш доповідну», — пожалівся наш співрозмовник.
При цьому, за його словами, депутати-сепаратисти ніби зумисно зібралися зранку послухати, про що йтиметься, а от коли справа дійшла до голосування, дружно покинули залу засідань. «Із регіоналів лише семеро проголосували за підтримку тієї постанови, яку ухвалювали за результатом звіту силовиків. Таким чином вони продемонстрували свою антинародну сутність», — підвів риску Бригинець.
Те, що надзвичайний стан не був пунктом порядку денного, пізніше підтвердив і перший віце-прем’єр-міністр Віталій Ярема. В кулуарах Ради Ярема зазначив, що парламент підтримав заходи, які здійснюють силові структури, зокрема МВС і Міноборони, у східних областях України. Коментуючи ситуацію в Краматорську й, зокрема, захоплення української бронетехніки, Ярема зазначив, що міністр оборони виїхав туди і пізніше доповість про ситуацію.
Окрім Яреми, до депутатів у середу приходили голова СБУ Валентин Наливайченко, глава МВС Арсен Аваков, в.о. міністра оборони Михайло Коваль та в.о. Генпрокурора Олег Махніцький. Однопартієць Махніцького, депутат від «Свободи» Юрій Сиротюк, виступив iз законопроектом, яким він пропонує відновити призов до армії та організувати навчально-тренувальні центри для добровольців.
Але як вирішилось питання сепаратистів, котрі мають мандат парламентарiя і депутатську недоторканність, поцікавилася у Бригинця? «Було оголошено, що робота йде і кримінальні справи порушені. А оскільки в цих справах фігурують імена народних депутатів, то найближчим часом профільний комітет Ради розгляне подання щодо притягнення їх до відповідальності», — відповів Бригинець.
ПР ВИМАГАЄ «ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ», АЛЕ ВИСТУПАЄ ПРОТИ РОЗКОЛУ КРАЇНИ
Поки частина депутатів-сепаратистів сходила «на розвідку» до Верховної Ради, інша частина, вочевидь, опікувалась проведенням «надзвичайного з’їзду депутатів усіх рівнів Партії регіонів у Донецькій області». Про з’їзд станом на пообідню пору 16 квітня було відомо так само небагато, як і про закриту сесію Ради. У повідомленнях прес-служби ПР iшлося про те, що делегати зібрання мають потребу в обговоренні «подій, які відбулися в Донецькій області».
«Вибрані прямим голосуванням жителями Донецької області депутати сільських, селищних, міських, районних, обласної ради та Верховної Ради України мають легітимні повноваження представляти територіальні громади Донецької області та є єдиними повноправними виразниками думки жителів області, вважають у партії», — нагадали речники ПР про повноваження своїх депутатів.
Згідно зі словами прес-служби, «з’їзд має об’єднати основні вимоги жителів регіону і висунути їх центральним органам влади. Це — децентралізація влади: прямі вибори «губернатора», розширення повноважень для регіону, в тому числі бюджетна автономія, а також державний статус російської мови. Наша мета — захистити інтереси Донбасу, запобігти розколу України і припинити подальше кровопролиття»,— наголосили організатори з’їзду.
Наталія ЛЕБІДЬ