Преображення Господнє — Другий Спас

0
473

Наступного вівторка, 19 серпня (6 серпня ст. ст.), — нерухоме свято з ряду дванадесятих: Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. У народі ще називають Другим (Яблучним) Спасом.
Чудесна вікопомна подія сталася незадовго до хресних страждань Господа. Він не раз говорив про Свої майбутні муки, завбачав і тяжкі випробування, що чекають Його послідовників, — і від невірних, злих людей, і від боротьби з власними пристрастями. Аби показати апостолам, що хоча Він і страждатиме за гріхи людей, але як Богочоловік, а не проста людина, і воскресне; а також, аби показати, що хоча й доведеться страждати Його учням, але чекає на них невимовне блаженство на небі, — ось задля цього і преобразився Він, тобто явив Себе в Божественному вигляді.
Коли Христос зійшов на гору Фавор із трьома апостолами — Петром, Яковом та Іоанном для молитви, то лице Його засяяло, мов сонце, одежа стала білою, наче сніг, і з неба постали перед Ним, як перед своїм Господом, святі пророки Мойсей та Ілія. У той час так було гарно на Фаворі, що Петро вигукнув: «Господи, як добре нам тут бути!» Але раптом світла хмара сховала Господа з пророками, і з неба долинув голос, який свідчив, що Він є Син Божий і вчитель від Бога: «Це є Син Мій улюблений, Його слухайте!»
Чому Ісус Христос взяв у свідки Свого Преображення Мойсея та Ілію? По-перше, оскільки дехто вбачав у Ньому Ілію, а інші — Єремію або одного з древніх пророків, то Він прикликав Мойсея з Ілією, щоб цим показати і безмір віддалі рабів од Господа, і всю велич віри апостола Петра, який сповідав Його Сином Божим.
По-друге, оскільки юдеї не припиняли звинувачувати Його у вигаданому ними порушенні Закону, називаючи Ісуса богохульником, котрий привласнив славу Отчу, то Він прикликав Мойсея та Ілію як викривачів цього наклепу. Бо Мойсей, який дав Закон, не терпів би порушника його і не вклонявся би ворогові та супротивникові його. А Ілія, який палко шанував славу Божу, не постав би перед тим, хто називав себе рівним Богові, якби Він справді не був таким.
Крім того, прикликаючи Мойсея та Ілію у свідки Свого Преображення (першого — як того, що спізнав смерть, а другого — як того, що не прилучився до неї), Ісус Христос хотів показати цим, що Він є верховний Володар життя і смерті.
Так навчає наша Церква. А тропар свята співає: «Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши учням Твоїм славу Твою, наскільки могли вони бачити її. Нехай і для нас грішних засяє світло Твоє вічне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі!» На утрені ж у храмах лунає урочисте величання: «Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо Пречистої Плоті Твоєї преславне преображення!»
Свято припадає на час, коли достигають плоди землі. І з давніх-давен цього дня на подяку Богові побутує благословення первістків та земних плодів. Після Літургії до храму приносяться й освячуються вино¬град, яблука, груші, сливи тощо. Святять і мед, і хлібне колосся (обжинковий вінок). Колись вірні до цього дня не їли дари садів. А в день Преображення, повернувшися з храму, сім’я сідала до столу й обідала: їли яблука з медом, пили виноградне або яблучне вино.
Церква Христова молить Господа, щоб Він дарував освячення душі разом з освяченням тіла всім, хто споживає плоди. Щоби зберігав життя їхнє у спокої та радості, а самі ці плоди рясно примножував. Саме тому Церква освячує принесені у храм плоди Ім’ям Божим і кропленням святою водою. За давньою традицією, плоди освячуються також у день Успіння Божої Матері (на Першу Пречисту).
А ще свято Преображення — день поминання померлих родичів.
Сторінку підготував Іван ДМИТІВ