Петро Порошенко: «У 2015 році ми посіяли, в 2016-му має бути врожай»

0
484

За рік і сім місяців роботи Президент Петро Порошенко провів четверту прес-конференцію. Впродовж майже двох годин у стінах Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» йому ставили різкі запитання десятки представників ЗМІ. На більшість із них пролунали вичерпні відповіді. Дипломатично-тактовна подача меседжів Президента, помірний тембр його голосу й незмінна усмішка таки спрацювали. Напевне,  українці повірили словам Петра Порошенка, що в 2016 році влада задіє всі можливості та важелі впливу для повернення суверенітету на сході країни, що рівень інфляції істотно знизиться, а доходи громадян стрімко зростуть завдяки залученню інвестиційної складової. Чому так подумалося? Бо глава держави з упевненістю заявив: «Якщо в порядку денному в січні 2015 року ми думали, як Україні вижити, то вже в січні 2016 року ми виносимо на порядок денний питання: як нам бути успішними?»
На формулу успіху для економічного сектору цього року найбільше вплине якісна й ефективна робота в межах повної та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС. На стабільність усередині країни працюватиме якісна робота уряду та парламентської більшості у Верховній Раді. Саме тому найближчим часом глава держави очікує на переформатування у Будинку уряду. А ще Петро Порошенко пишається новою командою від своєї політичної сили в парламенті, представленою головами обласних державних адміністрацій в регіонах. Це, мовляв, підгрунтя успішної децентралізації та викорінення корупційної складової на місцях.
На мирну складову вплине повне виконання положень мінських угод. До речі, Мінська-3 не буде, потрібно лише визначити конкретні дати завершення імплементації домовленостей сторонами та створити нову так звану дорожню карту. Можливо, саме тому Петро Порошенко жодного разу не вжив під час заходу слів «агресор» і «наступ».
А завершувалася зустріч з акулами пера закликом не втрачати оптимізму. Президент переконаний: єдине, що нам всім потрібно нині, — бути об’єднаними й солідарними.

РОЗВИВАТИСЯ РЕАЛЬНО, ОДНАК НЕЛЕГКО
Глава держави погодився з тим, що не всі реформи, започатковані в 2015 році, дали результати. Він не відкрив таємниці, коли казав про війну, яка ніколи не призводила до процвітання країн. Сумно, що з 1 січня наша держава зіткнулася вже з новим її проявом — економічною агресією північного сусіди, вступивши у фазу торговельного ембарго. І хоч відтепер продукцію українських товаровиробників Росія не допускає на свою територію, Україна спромоглася наприкінці минулого року створити передумови для розвитку. Яких саме, Петро Порошенко не вважав за потрібне деталізувати.
Цю тему він перевів на інші рейки, коли заговорив про міжнародну коаліцію, яка й дотепер підтримує Україну, нагадавши про осіннє рішення 177 країн підтримати нашу державу в бажанні стати непостійним членом Ради безпеки ООН. У безпековому секторі з нами також чимало світових сил. Про це засвідчують прапори, які майорять на Яворівському військовому полігоні.
У грудні 2015-го 28 країн-членів ЄС не автоматично, однак вирішили продовжити санкції проти Росії. За атаки на територію України Росія вже почала сплачувати, відчувши на своїй шкурі явні вияви економічної кризи. Наприкінці року Європейська комісія сказала «так» лібералізації нашого візового режиму з ЄС. Там, як і у світі, за словами Петра Порошенка, позитивно оцінюють реформи в Україні.
Перші кроки у нововведеннях зроблено під час проведення дерегуляції, скасування дозволів, ліцензій, зменшення навантаження на фонд заробітної плати шляхом скорочення ЄСВ із 40 до 20%. У цьому розрізі Президент висловив переконання, що західні інвестори оцінять це і зроблять крок у відповідь.

«ЖЕНЕВА+» ДЛЯ КРИМУ
Глава держави визнав, що ще зарано робити висновки в діяльності новостворених правоохоронних органів. Однак представники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури взяли високу планку роботи, визначивши перших «недоторканних корупціонерів».
Важливо, що в 2015 році Україна позбулася газової голки Росії та наблизилася до енергетичної незалежності. Нині, за словами Президента, триває інтеграція до єдиного європейського енергетичного ринку, і Україна купує в ЄС природного газу вдвічі більше, ніж того, який надходить із Сибіру.
У 2016 році має відбутися поновлення українського суверенітету на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Триватиме й боротьба за повернення Криму. Для цього влада запропонує створити міжнародний механізм деокупації півострова. Для Петра Порошенка найоптимальніший формат — «Женева+» за участю партнерів із ЄС, США і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму. «Такі складні завдання планую вирішувати політико-дипломатичним і міжнародним шляхом», — додав Президент.
Опісля він наголосив на потребі виконати всі пункти мінських угод. І тут також робитимуть ставку на міжнародне право та дипломатію.
Бюджет Міноборони на 2016 рік обчислюється 57 мільярдами гривень — це 2,5% ВВП. З одного боку, це мінімально необхідна потреба для армії, а з іншого — максимум, який під силу українським платникам податків.
Цього року на повну потужність працюватимуть підприємства військово-промислового комплексу, військовослужбовці отримуватимуть удвічі вищу платню (в межах 7 тисяч гривень поза зоною АТО). А ось на скасування призову розраховувати не варто. Позиція глави держави така: «20-річні юнаки мають добре навчитися військової справи».
Окрема подяка «волонтерському десанту», створеному на базі Міноборони. Загалом слід орієнтуватися в оборонній перспективі на тісну взаємодію з країнами-членами НАТО та переформатування стандартів до євроатлантичних.

«КИСНЕВІ ПОДУШКИ» ЗАМІНИТЬ ІНВЕСТТЕРАПІЯ
Петро Порошенко розраховує цьогоріч на «потік світових інвестицій, бо інвестиції — це робочі місця, відновлення економічного зростання, питання добробуту українця». До речі, антикорупційна стратегія на рік передбачає вихід Національного антикорупційного бюро на проектну потужність, перехід органів влади на електронні тендерні закупівлі, приватизацію нестратегічних державних компаній, початок роботи Національного агентства із запобігання корупції.
До літа Верховна Рада має ухвалити конституційні зміни щодо суддівської системи. Оскільки Конституційна комісія не підтримала пропозиції звільнити весь склад суддів, відбудеться маневр із прозорим оцінюванням їхньої роботи та скасування суддівської недоторканності.
Від більшості у Верховній Раді Президент очікує спільної командної праці та неухильного виконання коаліційної угоди. «Очікую на вагомі кадрові зміни в Кабінеті Міністрів на перехід від кредитних «кисневих подушок» до інвестиційної терапії та активізації реформ в усіх напрямах».
Коли йшлося про зустріч Петра Порошенка з високопасадовцем РФ, Президент прізвищ не озвучував. Він лишень заявив, що мав за день до старту тристоронньої зустрічі в Мінську бесіду з усіма її представниками, «щоб наголосити на незмінності української позиції». «Україна вимагає чіткого визначення дат, коли й що ми робимо. Ключовий елемент безпеки для нас: повернення державного контролю над неконтрольованою ділянкою держкордону. Я зустрічатимуся будь з ким, щоб повернути додому українських героїв включно із Савченко та Сенцовим, щоб припинити обстріли українських позицій».
При цьому Президент заявив, що є частина санкцій, прив’язаних до Криму і окремо до Донбасу. «Санкції з Росії не може бути знято, допоки всі пункти мінських угод не буде імплементовано. Єдине, чого ми потребуємо, — єдності ЄС. Росія вже визнала, що санкції працюють».
Окремо глава держави заявив, що ставить за мету відокремити олігархів від влади і політики та перетворити їх на звичайних підприємців, аби вони працювали на конкурентних умовах. Багато що зроблено, справа — за діями антикорупційних органів.
Не змінилася позиція України й щодо нібито боргу перед Росією. Умови реструктуризації фінансових зобов’язань не різнитимуться від тих, які підтримали інші інвестори. «Міністр фінансів заявила, що ми демонструємо максимальну відкритість до переговорів. Спроби включення до процесу гарантій інших держав — це також порушення вимог, на яких реструктуризуватиметься суверенний український борг іншими кредиторами. Ми готові до переговорів. Затримка з боку Росії. Це спроба політизувати процес. Ми не дозволимо цього робити. Якщо РФ погрожує походом до суду, — це право кожного інвестора. Ми продемонструємо гнучку позицію як під час переговорів, так і в залі судових засідань».
Зі слів Петра Порошенка стало зрозумілим, що Генерального прокурора Віктора Шокіна ніхто не змінюватиме. Пишається глава держави і роботою голови Національного банку Валерії Гонтаревої, керівника Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі та команди інших іноземців. «Я запросив Саакашвілі в Україну, бо знаю його 30 років, і не пошкодував про це. Не помиляється той, хто нічого не робить, але ми болото розковиряли, і зараз легше робити реформи, хоч знаю про всі недоліки», — додав Президент.
Свою команду у Верховній Раді він також назвав опорою реформ. Ідеться про таких керівників ОДА як Геннадій Москаль (Закарпаття), Георгій Тука (Луганська військово-цивільна адміністрація), Олег Синютка (Львівщина), Степан Барна (Тернопільщина), Валентин Резніченко (Дніпропетровщина), Ігор Райнін (Харківщина). «Пишаюся співпрацею з командою. Це база для проведення децентралізації та багатьох реформ», — додав Петро Порошенко.
PS Окремо глава держави висловився про Крим. Мовляв, жодної енергетичної блокади півострова не було. Україна готова постачати електроенергію на півострів за умови, що він український. Якщо ні, то наша сторона почекає дати його повернення.
Катерина МАЦЕГОРА