Довге повернення додому

0
313

25 травня о 14.45 у столичному аеропорту «Бориспіль» приземлився президентський літак, який доправив в Україну Надію Савченко.
Не передати словами, якою зворушливою була мить зустрічі Наді з її 77-річною матір’ю Марією Іванівною та рідною сестрою Вірою. На летовище прибуло чимало політиків різного штибу, котрі, треба думати, теж хотіли засвідчити свою причетність до події.
…Отже, позаду довгі 709 днів російського полону. Нагадаємо, 22 березня ц.р. суд РФ виніс ухвалу у сфабрикованій справі Надії Савченко — 22 роки колонії загального режиму. 30 червня 2014-го її було захоплено в полон і незаконно вивезено до РФ. Там суд інкримінував «Кулі» (такий позивний бійця Савченко) причетність до загибелі двох російських тележурналістів на ділянці біля блокпоста бойовиків «ЛНР». Хоча насправді на момент, коли в них влучив снаряд, Савченко вже полонили російські спецназівці й перевезли в центр Луганська. Проте суд дослухався «свідчень» лише представників самопроголошеної республіки…
Нашу льотчицю обміняли на двох засуджених в Україні до 14 років позбавлення волі російських спецпризначенців Олександра Александрова і Євгена Єрофеєва. Торік у травні ці військовослужбовці Генерального розвідувального управління Генштабу Збройних сил Росії на чолі диверсійної групи вступили в бій з українськими військовими в зоні АТО на Луганщині, були поранені й потрапили в полон. Їх звинувачено відразу за сімома статтями Кримінального кодексу України, зокрема в участі у війні проти України, сприянні діяльності терористичної організації та вчиненні терористичного акту, що призвів до загибелі людей. Президент Петро Порошенко помилував «гереушників», яких минулої середи з аеродрому «Антонов», що поблизу Гостомеля на Київщині, було доставлено до Москви літаком російських збройних сил Ан-148.
Повідомляється, що обмін Надії на спецназівців ГРУ погодили лідери України, Франції, Німеччини і Росії в телефонних перемовинах у «нормандському форматі», що відбулися напередодні вночі. Президент Європарламенту Мартін Шульц уже назвав визволення української льотчиці «хорошим сигналом для всієї України»…
Відразу після того, як Надія ступила на рідну землю, Президент Петро Порошенко виступив із заявою, у якій наголосив, що держава продовжує боротьбу за звільнення всіх українських заручників. Як відомо, у російському полоні нині десятки патріотів, над якими суди, що прислужують Кремлю, вчинили політично вмотивовані й грубо сфабриковані розправи. Узяти хоча б справу Олега Сенцова та Олександра Кольченка, справу Миколи Карпюка, Юрія Солошенка (останньому вже 74 роки, і він має проблеми з серцем та онкозахворювання)… Україні ще доведеться поборотися за їхнє визволення.
Тільки чомусь не чути на їхній захист дружного хору голосів українських політиків, які буквально юрмою злетілись до аеропорту, аби попіаритись на темі звільнення Надії. Там було справжнє стовпотворіння! Як у тому анекдоті радянських часів про тих, хто допомагав Іллічу нести колоду на суботнику… Ясна річ, інші полонені не такі «розкручені», як Надя. Тож і не поспішають витрачати на них свої «сили».
Найвідоміша полонянка, повернувшись в Україну, попросила вибачення у всіх матерів, діти яких загинули або утримуються в неволі, й пообіцяла боротися за те, щоб і вони стали вільні.
Олена КОЩЕНКО