Болгари України

0
1279

Цього року свій Всеукраїнський собор болгари України вирішили провести в Білгороді-Дністровському. Адже на Одещині проживає найбільша болгарська спільнота — половина всіх болгар України.
КУКЕРА
Ви знаєте, що таке кукера? Це болгарський національний обряд ряджених. Дещо схожий на український. Болгари, як і українці, «водять» ряджених на Масницю і Святки. Отож уявіть собі, як це — в досить теплу погоду одягтися в овечі й козячі шкури, закрити обличчя величезною маскою, що важить десять кілограмів, при цьому в тебе на поясі та грудях дзеленчать величезні дзвоники і теліпаються чавунні горщики. В такому вигляді ще потрібно впродовж години-двох танцювати, співати, водити танки і взагалі радіти життю. Знімають учасники дійства шкури, а з них піт річкою тече! Ще б пак! Важко зимовий обряд показувати восени. Але взяти участь у ньому почесно для кожного болгарина. Для того, щоб потрапити на свято, люди беруть відпустку за власний рахунок, з’їжджаються з усіх усюд.
Болгари відомі своєю здруженістю. У них навіть танці колективні: люблять танцювати в колі, взявшись за руки, а хоро — своєрідний танцювальний символ братерства і єднання.
НАЩАДКИ КУБРАТА
Болгарський слід в нашій історії доволі помітний. Деякі історики вважають, що назва Полтави походить від давньоболгарського Балтавар. Так називалась літня резиденція хана болгар Кубрата.
У 1912 році за тридцять кілометрів від Полтави, в селі Мала Перещепина, хлопчики-пастухи знайшли скарб золотих і срібних виробів вагою сімдесят п’ять кілограмів! Натрапили на нього на місці поховання давньоболгарського хана Кубрата. Там були дари, отримані цим правителем під час хрещення від тодішнього імператора Візантії.
До речі, хан Кубрат став християнином за чотириста років до прийняття християнства князем Володимиром.
Останніми роками на околиці Малої Перещепини почали проводити Всеукраїнський собор болгар України. Могила хана Кубрата стала головною святинею всіх болгар світу. Кожен, хто належить до цього етносу, прагне хоча б раз у житті побувати на місці поховання родоначальника нації.
Про протоболгар на території України відомо ще з шостого століття нашої ери. В той час Східна Європа була степом, яким кочували тюркські народи — гуни, авари, хозари, печеніги, болгари.
Саме останні подарували нам слов’янську писемність. Давньоболгарські літописи стверджують, що Кирило і Мефодій були далекими родичами Кубрата.
РОДЕН КРАЙ
Якщо українських болгар зібрати разом, можна заселити таке місто, як Полтава, Хмельницький або Чернігів. Компактно вони проживають на Одещині — там цілі райони болгарських сіл. Також є поселення у Кіровоградській, Миколаївській, Тернопільській, Херсонській, Ужгородській, Київській областях.
Фольклорний колектив із міста Рені називається «Роден край». Переклад із болгарської не потрібен. Для ренійських болгар Україна справді рідний край. Більшість жителів цього українського міста — молдавани, трохи менше за чисельністю українців, потім ідуть болгари, гагаузи. Діти мають можливість вивчати в школі молдавську, українську, російську чи болгарську мову. Майже всі місцеві мешканці розуміють будь-яку з них. Універсальна мова спілкування — російська. Фольклорний ансамбль болгарський, але в його складі не тільки болгари.
— Я українець, — говорить найстаріший член гурту сімдесятип’ятирічний Григорій Іванович Ляшенко. — Жінка в мене болгарочка. Коли співаємо українські пісні, я соліст, коли болгарські — підспівую, коли танцюють, разом із болгарами і молдаванами — ну в танок.
— Зате у нас у Ренійському районі більше свят, ніж будь-де в Україні, — сміється учасниця ансамблю Валентина Іллінівна Двоєнко. — Ми відзначаємо і українські національні свята, і молдавські, й болгарські.
Представники кожної національності проводять тут свої фестивалі, показують народні обряди. Традиційними стали огляди молдавської, болгарської, української, гагаузської культур.
— Завдяки лояльній національній політиці нашої держави болгари мають можливість вивчати рідну мову в школі, — каже організатор собору Марія Попова. — Обов’язковими предметами для них є болгарська мова і література, історія і географія своєї Батьківщини — України.
Анатолій НЕДАВНІЙ