Звідки вкрадено, туди слід і повернути

0
506

За прем’єрства Володимира Гройсмана традиційна п’ятнична Година запитань до уряду у Верховній Раді знову набула ознак дискусійного клубу, позбавившись рутини, казенщини й формалізму. Актуальні питання розвитку країни регулярно звучать із головної трибуни країни, а участь у їх обговоренні щотижня бере особисто очільник Кабінету Міністрів.
Скажімо, він запевняє, що енергосистема країни працює у штатному режимі. Наявних запасів газу та інших ресурсів вистачить для проходження опалювального сезону й не слід сумніватися в здатності уряду забезпечити країну потрібними енергоресурсами. «Нагнітати паніку — це дуже схоже на наших ворогів. Хай нагнітають, а ми будемо працювати», — наголосив Прем’єр.
Розповів він і про наміри НАК «Нафтогаз України» переглянути плани модернізації ГТС з урахуванням кон’юнктури ринку та її завантаження, а також — провести нові тендери на закупівлю обладнання. Участь у цьому, як повідомляє УНІАН, можуть взяти й вітчизняні підприємства, що забезпечить їх державними замовленнями.
Нині в компанії вивчають доцільність закупівлі компресорних станцій, бо на південному напрямі є певні проблеми. Переглядатимуть і технічну потребу в модернізації системи, після чого буде оголошено новий тендер. За умов нової кон’юнктури, коли Україна може втратити частину обсягу транспортованого газу внаслідок будівництва «Турецького потоку», вимоги до обладнання й обсягу робіт потребують перегляду.
КОРУПЦІЮ ШУКАЮТЬ НЕ ТАМ
Вже вкотре Володимир Гройсман звернувся до народних депутатів із пропозицією ухвалити багатостраждальний закон про спецконфіскацію. Це відкриє шлях поверненню до держбюджету півтора мільярда доларів, здобутих злочинним шляхом колишніми високопосадовцями. Повернути саме туди, звідки їх було нахабно вкрадено. «Я вважаю, що справа честі українського парламенту, українського уряду повернути вкрадені гроші, які мають слугувати Україні та українцям», — цитує слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. За потреби уряд готовий вносити до закону зміни або доповнення. Аби лиш у правовий спосіб нарешті вдалося відновити справедливість.
Чому досі цей закон не ухвалено? Деякі політики, вважає Прем’єр, пояснюють це нібито корупційною складовою документа. «Які це корупційні чинники? А може, навпаки, вони не голосують, бо там немає корупційних чинників? А може, навпаки, вони не голосують, бо пообіцяли комусь не голосувати? А може, навпаки вони підтримують тих, хто хоче видурити ці гроші з бюджету, зняти арешт, вивести за кордон? У мене запитання, і я маю на ці запитання відповіді», — підкреслив Володимир Гройсман.
Де справді можна було донедавна відстежити корупційну складову, то це в схемах закупівлі медпрепаратів, які чинний уряд намагається докорінно змінити. Володимир Гройсман із парламентської трибуни заявив, що закупівля ліків через міжнародні організації на наступний рік триватиме. «Ми досить серйозно підійшли до вирішення питання закупівель. У 2016 році ми завершили всі процедури й фактично отримали забезпечення ліками», — уточнив він.
На наступний рік уряд передбачає 5,9 мільярда гривень, які буде спрямовано на забезпечення лікування стаціонарних хворих. Вже нині галузь стовідсотково забезпечено тестами на туберкульоз, ВІЛ і ліками від органних захворювань. Дитячу й дорослу онкологію забезпечено медпрепаратами відповідно на 95% і 99%. Через систему ЮНІСЕФ, завдяки чому вдалося заощадити три мільйони доларів, закуплено 94% вакцин.
Закупівлі через міжнародні організації є конкурентними й прозорими, де кожну гривню, спрямовану в цю сферу, буде використано з максимальною ефективністю.
Такі самі підходи пропагує Прем’єр і щодо експорту лісу круглого: залишати чинним чи скасовувати мораторій на експорт до ЄС. Це питання слід вирішувати відповідно до національних інтересів і в межах переорієнтації від економіки сировинного типу до економіки виробництва конкурентного продукту.
«Ми виходимо з національних інтересів. І вважаємо, що Україна повинна розвивати національного виробника і повинна виконувати свої міжнародні зобов’язання, — дипломатично сказав Прем’єр. — Водночас потрібно відійти від сировинного типу економіки. Україна — не лісопильня. Це країна, де повинні створювати конкурентний продукт, який має завойовувати міжнародні ринки».
ГЕТЬ ІЗ ОСТАННЬОГО МІСЦЯ
Міністр соціальної політики Андрій Рева вкотре коментував підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3,2 тисячі гривень, назвавши його своєчасним. Бо за рівнем оплати праці наша країна посідає чи не останнє місце в Європі, куди ми всі так прагнемо. А серед так званого ближнього зарубіжжя гірші показники має лише Таджикистан.
Підстав для такого рішення в уряду було чимало. Позаторік співвідношення мінімальної заробітної плати і розміру фактичного прожиткового мінімуму в Україні становило 88,5%. У грудні 2016 року воно не досягає й 50%. Індекс споживчих цін за три роки зріс утричі, а мінімальна зарплата — лише на 31%. Крім того, підвищення мінімалки сприятиме зниженню показника тіньової зайнятості.
Загалом наступного року зарплати бюджетників зростуть у середньому наполовину. Для цього в проекті Державного бюджету на 2017 рік передбачено додаткові кошти обсягом 40 мільйонів гривень. А до 1 січня уряд затвердить механізм виплати соціальних стипендій, запевнив Андрій Рева.
Не менш актуальне питання порушив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, говорячи про необхідність очищення країни від смітників. Це не менша соціальна проблема, ніж ремонт шкіл, лікарень чи доріг.
«Україна потопає в смітті… — цитує слова урядовця прес-служба відомства. — Звертаюся до кожного з народних депутатів, особливо мажоритарників. Ви щомісяця відвідуєте міста і села своїх округів, і я переконаний, досить часто чуєте від людей про проблему зі сміттєзвалищами. Візьміть під особистий контроль процес ліквідації сміттєзвалищ на місцях».
Юрій МЕДУНИЦЯ