Проміжне рішення

0
268

19 квітня Міжнародний суд ООН у Гаазі (Нідерланди) виніс проміжне рішення у справі «Україна проти Росії», визнавши, що позов підпадає під його юрисдикцію.
Ця подія — унікальна в історії нашої держави (втім, як і анексія Криму та війна на сході, розв’язана Росією, хоча історики небезпідставно схиляються до думки, що загалом за кілька століть відбулося понад двадцять російсько-українських воєн). 17 січня нинішнього року Україна вперше подала до Міжнародного суду ООН скаргу на іншу країну, звинувативши РФ у порушенні конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Основні вимоги нашої сторони такі: Росія мусить відмовитися від підтримки збройних груп, які вчиняють акти тероризму в Україні, вжити заходів для вивезення всього наданого їм озброєння, притягнути до кримінальної відповідальності осіб, причетних до розв’язання конфлікту; повністю компенсувати збитки, пов’язані з катастрофою МН17 та іншими терактами; гарантувати повний захист усім етнічним групам у Криму; відновити роботу українських і кримськотатарських ЗМІ; негайно поновити права меджлісу. Розгляд справи розпочався 9 березня.
Першим проміжним рішенням вимоги нашої держави задоволені частково. Міжнародний суд ООН зобов’язав РФ утримуватися від запровадження обмежень щодо кримських татар і їхньої спільноти, зберігати їхні інституційні установи, включаючи меджліс, забезпечити доступність освіти українською мовою. Водночас прийнято рішення, що вказані тимчасові заходи щодо Росії можуть не відповідати вимогам України (тобто судді вирішили на власний розсуд).
Питання Донбасу поки що «зависло» в повітрі. Суд не визнав надані нашою стороною докази достатніми, для того щоб визнати РФ причетною до фінансування тероризму. Також зобов’язав Україну і Росію повністю виконувати всі положення Мінських угод, аби «врегулювати конфлікт у східних регіонах України мирним шляхом». Водночас, на думку одного з гаазьких аналітиків, показовим є те, що аргументи Росії (а позиція агресора звична — і ми не ми, і «зелені чоловічки» та «ополченці» не наші, а зброю вони знайшли в шахтах Донбасу) до уваги не взято.
«Ми виходимо на другий етап: розгляду по суті. Фактично вже знаємо, де у нас слабкі місця і де треба більше працювати зі збору доказів та висвітлення намірів Росії», — прокоментувала подію глава української делегації заступник міністра закордонних справ О. Зеркаль. Більшість вітчизняних експертів схиляється до думки, що це справа на роки. Адже юридичних механізмів змусити РФ виконувати рішення Міжнародного суду немає — для цього потрібно змінювати саму архітектуру функціонування ООН (Росія є однією з п’яти постійних країн — членів Радбезу ООН).
Навіщо ж тоді взагалі судитися? Юристи пояснюють: судовий процес у Гаазі може допомогти Україні дістати додатковий аргумент для посилення економічних санкцій щодо РФ. Крім того, є імовірність, що рішення Міжнародного суду стане неформальною підставою для перегляду мирного врегулювання на Донбасі в «нормандському форматі», оскільки очевидно: Мінські угоди зайшли в глухий кут. Крім того, потрібно намагатися примусити росіян на офіційному рівні компенсувати завдані збитки. А найголовніше — судовий процес у Гаазі нагадуватиме світу, що Україна усіма силами захищається від російської агресії.
Марина ТІШКОВА