Дніпропетровщина

0
404

Скромний ювілей
Будинок-музей академіка Дмитра Яворницького відзначає скромний ювілей. Три десятиліття тому цей красивий і старовинний особняк біля парку ім. Шевченка, в якому жив і працював невтомний дослідник історії запорізького козацтва, відчинив свої двері для відвідувачів. За цей час у будинку-музеї відбулося безліч просвітницьких заходів: лекцій, виставок, літературних і наукових читань, концертів відомих музикантів.
Однак ювілей затьмарений тим, що на фасаді будівлі музею до пам’ятної дати так і не відновили художній барельєф, який було вкрадено в ніч на 30 серпня 2017 року. Музейні працівники зверталися до експертів із проханням порахувати, скільки коштуватиме відновлення меморіальної дошки — в бронзі або в граніті. Їм назвали ціну — близько 10 тисяч доларів, враховуючи вартість матеріалу і художню роботу. Шанувальники Д.Яворницького були не проти «скинутися» на барельєф, але багато хто вважає, що буде правильно, якщо в цьому допоможе обласна влада, чиїм комунальним об’єктом і є будинок-музей. «Будинок-музей Д.Яворницького — пам’ятка  національного значення, і барельєф є його частиною, він внесений у паспорт, — каже завідувачка будинку-музею Яна Тимошенко. — Про що говорити, якщо нині на музеї немає навіть дошки, де написано, що це за музей і час його роботи. Її теж зламали вандали. Дошка була красива, зроблена «під бронзу», що і ввело їх в оману. Сам будинок-музей давно без реставрації. Абсолютно невідомо, коли ця проблема вирішиться». Поліція кримінальної справи за фактом розкрадання не припиняє, але й успіхів у розслідуванні поки що немає, говорить завідувачка. Містом прокотилася хвиля крадіжок меморіальних дощок і бюстів, встановлених на честь видатних людей, — усі вони безслідно зникли і, найвірогідніше, були розбиті і здані на металобрухт.
І все-таки, незважаючи на нелегкі умови роботи, будинок-музей, який є філією Дніпровського національного історичного музею ім. Яворницького, продовжує свою подвижницьку діяльність. 30-річчя будинку-музею «козацького батька» співробітники садиби відзначили святкуванням, на яке запросили друзів, — учених, краєзнавців, культурних і громадських діячів, музикантів. На святкуванні виступили групи «Вертеп», фольклорно-обрядовий театр «Родослав», бандурист М. Шапа, студентська група «Паростки».
Співробітники музею планують записати цикл інтерв’ю на тему: «Яке значення для нас має садиба Яворницького?» Є й ще одна цікава задумка — відтворити фігуру господаря будинку Дмитра Івановича Яворницького на ґанку садиби, де він полюбляв відпочивати.
 Влада дає «зелене світло» стартапам
Протез руки, що реагує лише на думку про рух. Паливний датчик, який контролює несумлінних водіїв. Розумний додаток, здатний відстежувати побутові припаси вдома, а найголовніше    — поповнювати їх. Такі стартапи запропонували учасники проекту BEST INVEST. Зараз у Дніпропетровській облдержадміністрації визначають переможців. Серед претендентів на першість — проект винахідника Артема Гуляєва. Це протез руки, який реагує на думку про рух. Такі вже є в Європі, проте там вони у 50 разів дорожчі. «Ідея виникла  2014-го, коли почалася війна на Донбасі. Хотілося допомогти нашим хлопцям, які втратили кінцівки. Складові для протеза друкуються на 3d принтері, решта — механізми,   — сказав Артем Гуляєв. — «Штучна рука» кріпиться до тіла. Мозок думає про якусь дію, м’язи реагують — протез рухається. Можна писати ручкою, їсти, підіймати вагу до 5 кг. Загалом він має шість «положень». Зарядка електрикою тримається до двох днів. Термін дії — 4,5 року».
Ще один проект — інженерів-винахідників Олександра Сірка й Андрія Тимошенка. Це паливний датчик на бензовози, який контролює кілометраж і витрати водіїв. Ідея корисна агропромисловим, автотранспортним і комунальним підприємствам. Своїм стартапом поділився і Євген Чернецький — автор ідеї IT-додатку для планерування господарських family-закупок. «Ми пропонуємо безоплатну доставку побутового кошика родинам — від зубної пасти до прального порошку. Це товари, які завжди раптово закінчуються. Ми ж контролюватимемо витрати родин і вчасно постачатимемо товари. Робитимемо це за допомогою спеціального додатка. Ще у планах  — телефонна лінія. Для роботи нам потрібен лише склад і кур’єр, за рахунок цього й отримуватимемо прибуток», — сказав Євген Чернецький. Остаточні результати конкурсу будуть оголошені за місяць. Зараз проекти розглядають фахівці інвестиційно-інноваційного центру та галузеві фахівці. Допомагають і компанії-партнери BEST INVEST зі сфери енергетики, продовольства, банківської справи. «Презентувати свої стартапи запросимо авторів найкращих робіт. Трьом переможцям допоможемо втілити ідеї в життя. Шанс отримають також проекти, які не потрапили до фіналу, проте зацікавили партнерів конкурсу», — додав керівник проекту BEST INVEST, директор інвестиційно-інноваційного центру при Дніпропетровській ОДА Олександр Коломійцев. Найбільш удалі проекти розмістять на спеціально створеній інвестиційній онлайн-платформі, завдяки якій для їх реалізації шукатимуть потенційних інвесторів, що зацікавляться оригінальними ідеями та розробками.
У Празі відкрили міст Василя Макуха
«Геть окупантів! Хай живе вільна Україна!» Такими були останні слова Василя Макуха — колишнього вояка УПА, громадського діяча, першого українця, який, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади в Україні та введення радянських військ у Чехословаччину, 50 років тому на Хрещатику вчинив акт самоспалення.
Як написали потім письменники, борці за Україну гинули по-різному: в бойових акціях ОУН-УПА, їх розстрілювали чекісти в підвалах більшовицьких катівень, на шибеницях, доведені хворобами і голодом до крайнього виснаження. Василь Макух сам собі обрав смерть, протестуючи самоспаленням, і тим увійшов у безсмертя. Він пішов в останній бій, використавши зброю, якої найбільше боялися супротивники, став факелом свободи. Він не мав права на щастя, але має велике право на пам’ять нащадків.
Його пам’ять вшанували у Дніпрі на Клочківському цвинтарі, де поховано героя та його дружину. На меморіальні заходи прийшла його дочка, дослідники біографії, краєзнавці, письменники, громадські активісти, представники влади, а також працівники консульства Чехії. Як зазначила помічниця консула Чехії у Дніпрі Наталя Андреєва, Василь Макух був першим, хто вчинив самоспалення на знак протесту проти окупації Чехословаччини, і про його вчинок знають і пам’ятають у Чехії. До роковин цієї сумної дати у Празі відкрили міст Макуха.
Придніпров’я відкриває свої історичні загадки
Нинішнього року головний фонд Дніпровського історичного музею ім. Д. Яворницького поповнився більш ніж на 200 експонатів. Ці експонати було знайдено й доставлено до музею учасниками археологічних експедицій. Територія області виключно багата на історичні й археологічні пам’ятки. Тут жили арії, скіфи, сармати, готи, печеніги, половці й інші древні народи. «Що стосується розкопок, то ми працюємо на пам’ятці археології, яка розташована у селищі Токовське, що в Апостолівському районі Дніпропетровської області. Ми прагнемо врятувати пам’ятку від безгосподарної діяльності людини і від руйнувань через рух ґрунту. Нещодавно ми тут знайшли прикрашену орнаментом корчагу для молока середнього бронзового віку. В ній збереглися залишки органічної їжі. Очевидно, що наші предки в цьому культовому місці принесли в горщику підношення богам і потім його розбили каменем, а поряд розвели ритуальний вогонь», — розповідає завідувачка відділу археології Дніпровського історичного музею Оксана Рутковська.
Окрім корчаги, археологи з Дніпровського історичного музею продемонстрували фрагмент жезла-скіпетра. «Фактично скрізь на поселеннях епохи бронзи подібні знахідки супроводжують скарби майстрів-ливарників. Тобто цього літа ми вийшли на місце, де вони жили. Також ми там знайшли кременеві знаряддя праці. Це скребки, різці, проколи. За підсумками розкопок плануємо зробити виставку з розповіддю про пам’ятник і про нашу роботу там», — продовжує О.Рутковська. За словами заступника директора з наукової роботи Дніпровського історичного музею, керівника археологічної експедиції Олександра Старика, завдяки експедиціям музейні фонди щороку значно поповнюються.
«Збільшується і колекція кам’яних баб. На сьогодні в нас 102 одиниці кам’яної пластики. Здебільшого представлені кочові і курганні культури. Є ще хрести козачого типу й антична скульптура. Це серйозна колекція, яку ми нинішнього року поповнили на шість одиниць. Остання знахідка — хрест, виготовлений із половецької кам’яної скульптури», — сказав О.Старик.
Наступного року археологи планують провести пошуки в Царичанському районі на півночі Дніпропетровщини. До історичного музею збираються також доставити кам’яні козацькі хрести з сіл Грушівка і Мар’їнське Апостолівського району.