ВИБОРИ НОВОГО ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УГКЦ РОЗПОЧНУТЬСЯ 21 БЕРЕЗНЯ

0
397

17 лютого у Києві з нагоди скликання Виборчого Синоду єпископів УГКЦ відбулася прес-конференція за участі Адміністратора УГКЦ владики Ігоря (Возьняка), секретаря Синоду єпископів УГКЦ владики Богдана (Дзюраха) та керівника правничого відділу Патріаршої курії о. д-ра Віталія Токаря.
Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви для обрання Верховного Архиєпископа розпочнеться 21 березня у Реколекційному центрі імені Патріарха Йосифа Сліпого у Львові – Брюховичах. Відповідний Декрет з цього приводу 11 лютого у Києві при Патріаршому соборі Воскресіння Христового підписав Адміністратор Української Греко-Католицької Церкви архиєпископ Ігор (Возьняк).
«До участі у Синоді скликаються всі єпископи Української Греко-Католицької Церкви, члени Синоду Єпископів УГКЦ, особливо ті, які силою права мають важкий обов’язок брати у ньому участь», – наголошує преосвященний владика Ігор (Возьняк).
За словами Адміністратора Церкви, Виборчий Синод УГКЦ скликаний на підставі норми канону 128, пункту 3 Кодексу канонів Східних Церков. Члени Синоду Єпископів УГКЦ будуть залишатися у місці проведення Синоду до підтвердження вибору Святішим Отцем та офіційного проголошення нового Предстоятеля УГКЦ.
«Сьогодні до Синоду Єпископів УГКЦ входить 50 єпископів з України та з-за кордону, – пояснює секретар Синоду Єпископів Владика Богдан (Дзюрах). – Синод – це законодавчий орган Церкви, до складу якого входять виключно єпископи. Він визначає внутрішню і зовнішню політику Церкви, дбає про розбудову структур, вирішує пасторальні, екуменічні та освітні питання. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви зазвичай збирається раз на рік», – розповідає Куріальний Єпископ УГКЦ.
Як раніше повідомлялося, 10 лютого у Києві Блаженніший Любомир (Гузар) повідомив про те, що цього дня Папа Венедикт XVI прийняв його зречення від уряду Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви. Відповідне прохання до Святішого Отця Глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років. Згідно з канонічним правом, до обрання нового Глави УГКЦ Адміністратором Церкви став архиєпископ Львівський Владика Ігор (Возьняк).
Блаженніший Любомир очолив УГКЦ десять років тому, після смерті свого попередника на престолі Мирослава Івана (Любачівського). Він став першим Предстоятелем Церкви, обраним спеціальним Синодом Єпископів після виходу Церкви із підпілля та здобуття Україною незалежності. За Блаженнішим Любомиром збережуться усі титули та почесті, належні його санові.

УГКЦ СЬОГОДНІ

Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою східною католицькою Церквою у світі. Вона налічує понад 5,5 мільйона віруючих. В Україні до складу УГКЦ входять такі єпархії та екзархії: Київська та Львівська архиєпархії; Івано-Франківська, Коломийсько-Чернівецька, Самбірсько-Дрогобицька, Тернопільсько-Зборівська, Бучацька, Стрийська та Сокальсько-Жовківська єпархії; Донецько-Харківський, Одесько-Кримський та Луцький екзархати.
Поза межами України до Верховного архиєпископства входять: у Польщі – Перемишльсько-Варшавська митрополія; у Західній Європі три апостольські екзархати для українських греко-католиків: у Німеччині і Скандинавії, Франції, Швейцарії і країнах Бенелюксу та Великобританії; у Північній Америці дві греко-католицькі митрополії: у США – Філадельфійська митрополія, яка складається з чотирьох єпархій: у Філадельфії, Пармі, Чикаго і Стемфорді; у Канаді – Вінніпегська митрополія, яка складається з п’яти єпархій: у Вінніпегу, Едмонтоні, Нью-Вестмінстері, Саскатуні й Торонто. Крім того, існують єпархії УГКЦ в Аргентині, з центром у Буенос-Айресі, Бразилії, з центром в Куритибі і Австралії, Новій Зеландії та Океанії з центром у Мельбурні. Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Італії, Іспанії, Греції, Казахстані та Росії.
Згідно з даними Державного комітету у справах статистики, станом на 1 січня 2010 року УГКЦ має 3597 зареєстрованих громад. На даний момент у Церкві служать 2347 священиків. Крім того, в лоні УГКЦ разом діють 105 чоловічих та жіночих монастирів, в яких проживають 1248 монахів та монахинь. Глибше запізнатися з наукою Христової Церкви греко-католики та всі бажаючі мають змогу у 15 навчальних закладах, з яких ключовим є Український католицький університет у Львові. Загалом у греко-католицьких навчальних закладах навчаються 1273 студенти денної форми навчання та 252 – заочної. При кожній третій парафії діють недільні школи, яких загалом є 1138. Дізнатись про актуальні церковні події миряни можуть зі сторінок 27 періодичних видань. Крім того, в Україні є три греко-католицькі видавництва: «Свічадо», «Місіонер» та «Нова зоря».

ПРАВНИЧА ДОВІДКА

Звичайною процедурою обрання Верховного Архиєпископа є вибори на Синоді єпископів. Позаяк Верховний Архиєпископ є єпископом, залишаються чинними також вимоги до кандидата на єпископа. Партикулярне право Церкви sui iuris (свого права) може також встановлювати інші вимоги до кандидата, який може стати Верховним Архиєпископом.
Адміністратор Верховноархиєпископської Церкви повинен повідомити всім єпископам даної Церкви про вакантність престолу та скликати єпископів на Синод для виборів.
Синод для виборів зазвичай повинен відбуватися упродовж одного місяця (або найбільше двох місяців, якщо дозволяє партикулярне право) від дня вакантності престолу.
Усі члени Синоду єпископів, які повинні бути скликані на Синод, мають активний голос у виборах. Кожен єпископ має право на один голос. Голосування через заступника або листом заборонене. Тільки члени Синоду, секретар і лічильна комісія можуть бути присутні в кімнаті для виборів.
Головуючим на Синоді є Адміністратор Верховноархиєпископської Церкви. До обов’язків голови належить повідомити обраному результат виборів і оголосити його в разі прийняття вибору кандидатом. Для допомоги у виборах серед числа членів Синоду повинні бути призначені два єпископи для лічильної комісії і секретар. Усі присутні мають відповідальний обов’язок зберігати таємницю стосовно усіх питань, що стосуються виборів, упродовж і після Синоду.
Зазвичай потрібно отримати дві третини голосів, щоб бути обраним; партикулярне право може зменшити цю вимогу до абсолютної більшості після дванадцятьох безрезультатних голосувань. Коли вимога зменшується до абсолютної більшості, число кандидатів повинне бути зменшене до двох з найбільшою кількістю голосів.
Обраний отримує два корисні дні, щоб прийняти чи відхилити вибір. Відхилення вибору призведе до абсолютної втрати цих прав, однак особа може бути переобрана.
Обраний єпископ повинен надіслати власноручного листа до Римського Архиєрея для затвердження виборів. Після отримання затвердження він складає визнання віри й обітницю ревно виконувати свій уряд перед Синодом єпископів, а після проголошення його обрання він повинен бути інтронізований як Верховний Архиєпископ згідно з приписами літургічних книг, після чого отримує повні права на свій уряд.