Видатний друг України

0
478
Вице-президент США Джозеф Байден во время совместной пресс-конференции с президентом Украины Петром Порошенко в Киеве, 7 декабря 2015 г. Фото УНИАН

Зовсім не випадково Росія активно працює над тим, щоб Джо Байден не став президентом США.  Однією з причин – це сильна підтримка України, продемонстрована Байденом протягом його тривалої політичної кар’єри.  І я не сумніваюся, що на посаді президента він залишатиметься відданим прихильником України, розуміючи, що Україна є опорою європейської безпеки.  Байден, безсумнівно, не буде боятись протистояти Володимиру Путіну і притягати його до відповідальності, на відміну від Дональда Трампа, чия наполеглива покірливість до диктатора викликає велике занепокоєння.

В історії США жоден віце-президент чи президент під час його перебування на посаді  не взаємодіяв з Україною так глибоко і активно, як  наш 47-й віце-президент.  Це жодним чином не має на меті зменшити важливість підтримки України такими віце-президентами, як Ел Ґор чи Дік Чейні.  Заслуговує уваги також той факт, що під час його 36-річної сенатської кар’єри, особливо як голова або член комітету із закордонних справ Сенату, сенатор Байден був міцним другом України.

Як віце-президент, взаємодія Байдена з Україною була надзвичайною.  Він часто спілкувався з вищим керівництвом України їздив до України шість разів, більше, ніж будь-який президент чи віце-президент, на противагу президент Трампу чи віце-президенту Майк Пенсу які жодного разу не відвідали Україну. Віце-президент Байден так часто спілкувався по телефону з президентом Петром Порошенком, що він жартував, що частіше спілкується з паном Порошенком, ніж із власною дружиною. Байден тримав під контролем  допомогу США Україні в її боротьбі проти російської агресії, в тому числі доклав великих зусиль на відправку американських військових для підготовки українських спецназівців та інших частин українського війська, та забезпечення  критично важливого обладнання на той момент, а також  збільшення підтримки  безпеки та розвідки  . Байден виступав за надання Джавелінів та іншої летальної зброї, але президент Барак Обама не пішов на цей крок,  хоча він апробував невеликі поставки летальної зброї.

Tим які працювали в той час в американському уряді (включаючи автора цієї статті  у комітеті Гельсінської комісії уряду США), було добре відомо, що пан Байден був сильним прихильником більш рішучих дій проти Москви, зокрема надання Джавелінів.  Президент Обама разом із радником з питань національної безпеки Сьюзен Райс – які   підтримували Україну незалежно, що стверджують деякі критики, – застосували більш обережний підхід, ніж  Байден та багато інших, як у виконавчій владі, так і в Конгресі.

Але реальність полягає в тому, що в умовах демократії навіть віце-президенти не завжди отримують бажане.

 Як віце-президент, пан Байден відіграв ключову роль у політиці санкцій США щодо покарання Росії за незаконну анексію Криму та втручання на Донбас.  Він наполегливо працював, щоб заохотити Європейський Союз запроваджувати і дотримуватися санкцій та підтримувати тиск на Росію – це не завжди легке завдання з деякими країнами ЄС.

Як головний керівник адміністрації Обами щодо України, віце-президент Байден контролював зусилля у 2014 році після Революції гідності та вторгнення Росії, щоб надати Україні допомогу на суму понад 3 мільярди доларів, включаючи гарантії позик, які дозволили  новому уряду врятувати економіку України. Він особисто доклав зусилля на вирішення проблем постачання газу до України , який був необхідний для того щоб пережити зиму.

Байден зробив ще щось надзвичайно важливе для майбутнього України, яке полягало в енергійній підтримці верховенства права в Україні.  Він наполегливо підштовхнув українських лідерів до боротьби з корупцією, яка роздирає моральну структуру українського суспільства, спотворює його економіку, перешкоджає приходу життєво важливих міжнародних інвесторів та глибоко шкодить національній безпеці.  Байден та його команда з питань зовнішньої політики добре розуміють, що саме Росія найбільше використовує корупцію та слабке верховенство права, завдаючи Україні серйозний збиток.

Адміністрація Байдена не тільки значно збільшила б летальну  допомогу – включаючи Джавеліни та іншу зброю для протидії зростаючій російській присутності в Чорному морі – вона надавала б і іншу критично важливу допомогу в галузі безпеки, наприклад, військову підготовку.  Крім того, Адміністрація Байдена також посилить зусилля щодо заохочення політичних та економічних реформ в Україні, в тому числі з конкретною допомогою.

 У нещодавній статті Politico Майк Карпентер, який був головним політичним радником пана Байдена з питань України та Росії в Білому домі, а згодом заступником помічника  оборони Росії, України та регіону, дуже чітко висловився: «Ми повинні просувати суверенітет і цілісність України, що означає як військову підтримку, так і допомогу в галузі безпеки, але також допомогти  Україні відбити зростаючий, до речі, прихований, російський вплив у її політиці “.  Слід зазначити, що після виходу з адміністрації Обами пан Карпентер, ключовий радник з питань зовнішньої політики кампанії Байдена, продовжує підтримувати свій пильний інтерес до України як член Мережі “Друзі України” (FOUN – це позапартійна коаліція колишніх послів, провідних фахівців у галузі політики та міжнародної безпеки) та як спікер на різних конференціях, присвячених Україні, нещодавно на щорічній конференції Центру американсько-українських відносин (CUSUR) з доповіддю  про Україну.

За час свого тривалого перебування в Сенаті  Байден був надійним прихильником України, проводив слухання, коли був головою Комітету із закордонних відносин Сенату (SFRC) і часто підтримував різні ініціативи Гельсінської комісії та інші ініціативи Конгресу щодо України.  У моїй пам’яті виділяється перша резолюція Сенату, внесена ще в 2003 році тодішнім головою Гельсінської комісії сенатором Бен Найторсом Кемпбеллом, прямо назвавши Голодомор геноцидом.  З різних причин у той час це було суперечливим.  [Див. Мою щотижневу колонку за липень 2018 року: http://www.ukrweekly.com/uwwp/congress-and-the-holodomor/].  Сенатор Байден, на той час ведучий демократ у Комітеті з міжнародних відносин Сенату, був одним із наших найзатятіших прихильників. Сенатор Байден також мав чіткий погляд на підтримку прав людини та демократії в Європі та Євразії.  Він був рішучим захисником ще одного законодавчого акта у Сенаті, з яким я був глибоко пов’язаний у Гельсінській комісії: актів про демократію Білорусі 2004 та 2006 років, що підтримують боротьбу білоруського народу за свободу та права людини.  Цей законодавчий акт є актуальним і сьогодні, враховуючи те, що відбувається в Білорусії  зараз.  У 1990-х сенатор Байден був сильним прихильником заохочення рішучих дій проти недобросовісної агресії Сербії в Боснії.  І, ми маємо пам’ятати, що він був лідером Сенату який  виступав за  розширення НАТО, який і на сьогоднішній день прекрасно розуміє незмінну важливість цього чудового союзу. В особі Джо Байдена Україна має перевіреного друга.  Контраст між паном Байденом та нинішнім мешканцем Білого дому є величезний , і не лише коли справа стосується України, але для миру, безпеки, демократії, прав людини та верховенства права в Європі, Євразії та насправді, в цілому світі.

Орест Дейчакiвський

Від редакції «Українського Слова»: Орест Дейчаківський є членом Ukrainian Americans for Biden Steering Committee. Оригінальна стаття була опублікована в англомовній газеті The Ukrainian Weekly. Переклад: Галина Кулик.