Путіну краще піти на мирні переговори з Зеленським

0
85

В інтересах російського президента нарешті позбутися ролі “жорсткого хлопця” і почати шукати спосіб мирно співіснувати з сусідами і США.
Російські війська скупчуються біля кордону України. Його найгучніший критик голодує на знак протесту. Його уряд опинився під новими санкціями Вашингтона, а сусідня Білорусь теж готує великий сюрприз. На такому тлі президент Росії Володимир Путін звернувся вчора до росіян.

Як виявилося, майже вся його промова стосувалася внутрішніх справ. Тож причини тривожного стягування армії до кордону України лишається загадкою, – пише New York Times в редакційній статті, додаючи, що, цілком можливо, це було зроблено умисно.

“В яку б гру не грав Путін, а таке смертельне стягування не могло б відбуватися без його наказу, вона точно нерозумна”, – пише видання, нагадуючи, що більше 13 тисяч життів були втрачені за сім років російсько-українського конфлікту включно з 298 пасажирами збитого малайзійського авіалайнера.
Путін зачепив, хоч і коротко, міжнародні відносини. Але здебільшого це були вже добре знайомі нарікання на те, що нібито Росію цькують “без будь-якої причини”, а також биття себе в груди, погрожуючи “асиметричною, швидкою і жорсткою” відповіддю, якщо хтось наважиться “перетнути червоні лінії” проти Москви. Ця тирада здивувала багатьох на Заході, тим більше, що Путін ніколи не говорив взагалі про існування “червоних ліній”.

Але не було жодних згадок про нинішню ситуацію навколо України чи про Олексія Навального, опозиціонера, який лежить у в’язничному шпиталі в тяжкому стані. Нічого не було сказано і про те, що президент Білорусі Олександр Лукашенко мав на увазі, коли говорив про наближення “дуже серйозного рішення”. Ці його слова спричинили розмови про можливе формальне об’єднання Білорусі з Росією.

У Путіна є вагомі внутрішньополітичні причини займатися економічними й соціальними проблемами, серед яких і боротьба з коронавірусом в Росії, зважаючи на обвал його рейтингу і наближення парламентських виборів, які пройдуть через 5 місяців. Україна – не головна проблема для середньостатистичних росіян, які вірили, що російська армія не бере участь війні, поки російські солдати не почали повертатися в трунах. Опитування свідчать, що росіяни віддають перевагу економічному розвитку, а не мріям про “Велику Росію”. І в свої 68 років Путін більше не здається таким же привабливим, особливо для молоді, як в часи, коли він у 46-річному віці став президентом.

Це одна з причин, чому аналітики не вірять, що Путін справді готується до бойових дій проти України. Інша причина – умисне неприховане пересування російських військ. У всякому разі, малоймовірно, що Путін спробує взяти під прямий контроль захоплені території на сході України, зважаючи на потенційно високий рівень реакції з боку Заходу.

В такому разі, стягування військ може бути пов’язане з низкою інших сценаріїв. Один з них – Путін намагається натиснути на президента України Володимира Зеленського, який два роки тому переміг на виборах, обіцяючи очистити країну від корумпованих політиків й домовитися про мир з Росією, але не досяг значного прогресу на обох фронтах. Цього тижня Зеленський оголосив, що готовий зустрітися з Путіним в будь-який час.

Також можливо, що російський президент намагається випередити будь-яке американське чи європейське посилення підтримки України, особливо будь-які розмірковування про надання їй членства в НАТО. Або ж Путін намагається показати, що в часи, коли американо-російські відносини досягли історично найнижчого рівня, з ним все ще потрібно рахуватися. Або ж він робить все вище перелічене.

Яким би не був мотив Путіна, накопичення військ в Криму – це небезпечний задум, особливо для великої ядерної держави. Шанси, що гра м’язами призведе до випадкової конфронтації, може й дрібні. Але відповідальна країна не повинна миритися навіть з цим.

Цього місяця президент Джо Байден послав Путіну чіткий сигнал. Нові санкції проти Росії й висилання 10 російських дипломатів були відповіддю, яку Байден пообіцяв дати на хакерські атаки, втручання у вибори й атаки проти незгодних за кордоном. Адміністрація зробила незвичний крок, розкривши детальні докази російської відповідальності за хакерські атаки проти американських приватних і урядових комп’ютерних систем через програмне забезпечення SolarWinds. Вашингтон дав чітко зрозуміти, що це неприйнятно.

Але окрім батога були й пряники у вигляді пропозиції зустрічі, на якій США і Росія могли б перейти до більш продуктивного партнерства у вирішенні спільних проблем включно з навігацією в Арктиці, пандемією COVID-19, контролем ядерного озброєння, підйомом Китаю й тим, як вирішити конфлікти в Сирії й Україні.

У Путіна, можливо, й не було іншого політичного вибору, окрім як випустити кігті проти американських чиновників у відповідь.

“Але в його інтересах зараз змінити свою роль “жорсткого хлопця” на роль “державника”. А це означає скасувати стягування військ, прийняти пропозицію Зеленського про мирні переговори й зустрітися з Байденом”, – йдеться в статті.

Значна частина промови Путіна була присвячена вирішенню проблем боротьби з пандемією, зміною клімату, а також проблем інфраструктури, доходів й всіх інших проблем, які найбільше хвилюють росіян. Путіну час зрозуміти, що для керівництва, яке він намагається показати, було б краще зустрітися з президентом США і домовитися про мирне співіснування, ніж залякувати Україну чи переслідувати Навального.