У США є прибічники Путіна. Що про них потрібно знати

0
181

Як ідеологія правого крила Республіканської партії привела ультраправих американців до табору путінізму

Згідно з останнім опитуванням Washington Post і ABC News, Дональд Трамп випереджає Джо Байдена в передвиборчих перегонах, набираючи майже на 10% більше симпатій американських виборців.

Під час візиту до США президент Зеленський у інтерв’ю на каналі CNN закликав Дональда Трампа публічно розповісти, як він збирається «зупинити війну».

Та, звісно, колишньому президенту, який назвав Путіна генієм, нема про що розповідати.

Найімовірніше, до «плану» Трампа входить привласнення Росією частини українських територій і припинення допомоги Україні. Не дивно, що Путін цей «план» публічно схвалив.

Намір урізати допомогу Україні або дозволити Росії анексувати Донбас відкрито озвучують Рон ДеСантіс і Вівек Рамасвамі, тобто кандидати в президенти від Республіканської партії, які прагнуть у разі, якщо Трамп зазнає поразки в суді та буде відсторонений від виборів, здобути підтримку трампістів Республіканської партії.

Хто ж ці виборці, які не хочуть підтримувати Україну та, згідно з опитуванням YouGov, ставляться до Путіна позитивніше, ніж до лідерів Демократичної партії й президента Джо Байдена? І яким є їхній світогляд?

Згідно з опитуванням Pew, здебільшого це білі люди літнього віку (7 із 10 — старші за 50 років), переважна більшість яких не має вищої освіти. Чоловіків у цій групі більше, ніж жінок, на 4–5%. Загалом це люди релігійні, чимало з них належить до ультраконсервативних християн-євангелістів. Хоч як це сумно, але цінності цієї групи американців зближують їх із Путіним, створюючи підґрунтя для негативного ставлення до України.

Як свідчать нещодавні опитування, прибічники Трампа найбільше вірять у самого Трампа. Згідно з опитуванням CBS News/YouGov, його виборці з більшою ймовірністю повірять, що правду їм каже колишній президент, а не їхні друзі, родичі або релігійні лідери. Серед тих, хто планує голосувати за Трампа, 71% вважає: те, що він їм каже, є істиною. Це вище, ніж довіра до сім’ї (63%), представників консервативних ЗМІ (56%) або релігійних лідерів (42%).

Така безмежна відданість лідеру свідчить про те, що в американських виборців є запит на авторитаризм. І це робить персоналістську диктатуру Росії цілком прийнятною.

Однак вірою в сильного лідера пакет цінностей цих людей не вичерпується, й саме на це розраховують такі кандидати від Республіканської партії, як Рон ДеСантіс і Вівек Рамасвамі.

Трамп і його прибічники заперечують глобальне потепління як наслідок діяльності людини. Це дуже важлива частина їхньої платформи, й у цьому вони теж цілком суголосні з Путіним.

На республіканських президентських дебатах саме заява Рамасвамі про те, що глобальне потепління — це фейк, викликала найбільший захват у протрампівської аудиторії. Зал так бурхливо радів, що не відразу зміг угамуватися. На тлі безпрецедентної спеки цього літа (так, у місті Фінікс у штаті Аризона впродовж 30 днів температура коливалася від +43 до +48 градусів Цельсія, й люди отримували небезпечні для життя опіки, просто впавши на розпечений асфальт), повеней біблійних масштабів і апокаліптичних пожеж (ліси горіли в Канаді, а Нью-Йорк задихався в помаранчевому диму) реакція трампістів на слова Рамасвамі вражає неадекватністю та, звісно, суперечить висновкам науки.

Вчені всього світу підтвердили, що липень на планеті став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень, і що температура на планеті нині вища, ніж приблизно за останні 120 тисяч років. Це означає, що ми рухаємося до критичних порогів, котрі, якщо й далі користуватися викопним паливом, призведуть до потенційно незворотних і катастрофічних наслідків.

Невизнання глобального потепління прибічниками Трампа почасти зумовлене тим, що більшість із них, не маючи вищої освіти, не вірить у науку. Але ще важливішим чинником є релігійність цієї групи.

Згідно з опитуванням Pew, лише 39% глибоко релігійних американців вважають, що зміна клімату пов’язана з діяльністю людини. (За контрастом — 70% людей із низькою релігійністю вбачають у глобальному потеплінні загрозу, пов’язану з використанням викопного палива.) Спроби зупинити глобальне потепління багатьом глибоко релігійним людям здаються святотатством: третина всіх протестантів-євангелістів вважає, що лише Бог контролює клімат і людям турбуватися про це не варто. І ще 15% вважають, що потепління взагалі немає. Саме тому чимало релігійних американців не хочуть, щоб уряд займався питаннями клімату та захистом навколишнього середовища, й вітають тих, хто заперечує глобальне потепління. (Тридцятивосьмирічний випускник Гарвардського університету Рамасвамі, який рветься до влади, в своєму запереченні глобального потепління просто відповів на запит цієї групи.)

Та річ не лише в релігії правих виборців і бажанні політиків до них підлеститися.

Як і в Росії, заперечення глобального потепління як наслідку діяльності людини пов’язане в США з економічною вигодою. І тут наївність або неосвіченість людей сплітається з жадібністю великого бізнесу.

У випадку Росії офіційне заперечення причин потепління зумовлене тим, що російська економіка тримається на продажах нафти й газу, тож перехід на зелену енергію завадить збагаченню Кремля.

У США за схожим сценарієм антинаукову дезінформацію про глобальне потепління поширюють нафтогазові компанії. Вони ж потужно фінансують Республіканську партію, з якою ототожнюють себе релігійні американці. Так, згідно з Lever (новинне видання, що спеціалізується на розслідуваннях), цього року республіканці Конгресу отримали майже 4 млн дол. від компаній, пов’язаних із викопним паливом, а республіканський «Фонд лідерства Конгресу» зібрав понад 19 млн дол. Саме цей фонд допоміг республіканцям повернути собі Палату представників, виділивши 260 млн дол. на телевізійну та цифрову рекламу, поштові розсилки й опитування. Значну частину цих грошей надали нафтові компанії. Звісно, пожертвування зобов’язують, тож законодавці-республіканці за підтримки своїх виборців роблять усе можливе, щоб завадити зусиллям федерального уряду в боротьбі зі зміною клімату.

Та якщо не просувати зеленої енергії й не зменшувати використання викопного палива, говорити про майбутнє, в якому катаклізми неминучі, немає сенсу. Тому праві політики та їхні виборці обирають минуле з його давно застарілими уявленнями — ієрархією в родині, забороною на аборти й дискримінацією геїв. У цьому минулому немає рабовласництва, немає безправ’я жінок, немає війни у В’єтнамі та багато чого іншого.

Знамените гасло Трампа «Зробимо Америку знову великою», що відображає тугу за втраченим часом, влучило в ціль. Кепки з цим гаслом (скорочено — MAGA) розкуповують, наче гарячі пиріжки. Так, 2016 року передвиборчий штаб Трампа заробляв 80 тис. дол. на день на продажах кепок із цим написом, — розповів у мемуарах зять Трампа Джаред Кушнер.

І тут знов очевидною є подібність із Путіним. Російський диктатор теж пропонує своїй країні повернутися в міфічне минуле російсько-радянської імперії. В цьому минулому немає кріпосного права, геноциду народів Кавказу, голодомору та сталінських таборів.

«Росія нам не ворог. У них такі самі цінності, як у нас», — сказав мені нещодавно фермер у Вірджинії, який підтримує Трампа. «Не варто всі лиха звалювати на Путіна. Він не такий поганий, яким його зображують наші ліберали», — поділився зі мною домоправитель із Нью-Йорка, який співчуває консервативному крилу Республіканської партії.

Виступаючи минулого тижня на передвиборчому прийомі в Нью-Йорку, президент Байден зазначив, що «Дональд Трамп і його прибічники від республіканців сповнені рішучості зруйнувати американську демократію». Він також наголосив на контрасті між тим, як він і праві республіканці ставляться до Путіна. «Я не буду на боці диктаторів на кшталт Путіна. Це Трамп і його друзі з MAGA йому кланятимуться та його звеличуватимуть, але я цього не робитиму», — сказав Байден.

Байден правий — Трамп і ультраправі Республіканської партії загрожують демократії та ставлять під загрозу допомогу Україні. Але загрожувати — не означає перемогти. Заклики ігнорувати зміни клімату, не замислюватися про майбутнє, повернутися до цінностей минулого та полюбити авторитаризм не знаходять відгуку в дуже багатьох американців і особливо в молоді, яка стає дедалі активнішою на виборах. І будемо сподіватися, що саме молоді виборці створять перевагу на виборах 2024 року й не дадуть антидемократичним і ретроградним силам узяти гору в США.

Анна Бродські-Кроткіна