Як Байдена умовили надати дозвіл бити по РФ з американської зброї

0
40

Видання Politico про те, як приймалося рішення щодо часткового зняття обмежень на удари по території РФ.

На початку травня, коли російська артилерія почала накопичуватися на півночі Харківської області, український президент Володимир Зеленський зробив те, що робив багато разів досі: попросив президента Джо Байдена змінити свою думку щодо того, як далеко він піде, щоб допомогти Києву.

Неодноразово після вторгнення Росії в 2022 році Зеленський та інші успішно змушували Байдена перейти від «ні» до «так», у питаннях що стосувалися відправки ракет, танків чи винищувачів.

Але цей останній запит був, мабуть, ще сміливим: понад два роки Вашингтон застерігав Україну від використання  наданої США зброї для ураження цілей у Росії, оскільки це ризикує спричинити  ескалацію напруженості між двома наддержавами.

Тим не менш, минулого тижня Зеленський зрештою досяг успіху завдяки коаліції законодавців і високопосадовців у Вашингтоні та Києві, які використали відчайдушну ситуацію в Харкові, щоб змусити Байдена скасувати свої обмеження.

Видання Politico поспілкувалося із 18 високопосадовцями та законодавцями США, України та Європи, більшість з яких на умовах анонімності погодились розповісти про  конфіденційні дипломатичні розмови, які змусили радника з національної безпеки Джейка Саллівана та президента США Джо Байдена погодитися на те, що може стати найбільшим «так» війни.

Наступ Росії на Харків

Захоплення Харкова є неабиякою можливістю для Росії  завдавати значних  ударів по позиціях України на землі та перспектив для захоплення  інших важливих територій на сході України. Це також підірвало б ставку Байдена на Київ, який він підтримав зброєю та іншою допомогою на мільярди доларів.

Ще до початку наступу на Харків офіційні особи Пентагону та Європейського командування США в Рамштайні, Німеччина були неабияк стурбовані позицією України на полі бою. Міністерство оборони США не могло надіслати вкрай необхідну зброю Києву з грудня, відколи у нього закінчилися кошти для поповнення власних запасів, а Конгрес місяцями зволікав із ухваленням нового фінансування. У результаті в українських військових на передовій швидко закінчувалися боєприпаси та протиповітряна оборона.

Міністр оборони Ллойд Остін і його команда з тривогою спостерігали за тим, як російські війська почали просуватися на полі бою і в середині квітня почали накопичуватися на російському боці кордону поблизу Харкова. Остін і його команда побоювалися, що Москва може захопити місто.

Як розповіло джерело у Міноборони, глава Пентагону почав обговорювати зі своєю командою військову доцільність надання українцям дозволу атакувати російські об’єкти через кордон, щоб захищатися від атак Москви в Харківській області.

У той час як у Вашингтоні зростав консенсус щодо того, що Україні необхідно дозволити бити вглиб Росії, один із найпристрасніших адвокатів адміністрації Києва у війні з Москвою приїхав в Україну.

У березні Майкл Карпентер, колишній представник США в Організації зі співробітництва у сфері безпеки у Європі зі штаб квартирою  у Відні, розпочав роботу в Раді національної безпеки в якості директора з питань Європи у Раді національної безпеки США. Його відносили з Києвом ґрунтуються, зокрема, на його досвіді зустрічей із тими, хто вижив під час різанини в Бучі 2022 року.

Він приїхав до Києва на зустрічі із Зеленським та його помічниками 13 травня — через три дні після початку російського наступу на Харків. Повідомлення Києва було чітким: ми повинні негайно зняти обмеження на озброєння США. Понад чотири тисячі людей евакуювалися з Харкова, однак кілька мирних жителів уже були вбиті в боях — і кількість загиблих зростала.

Західна розвідка підтвердила твердження Києва про стан бойових дій на полі бою в Харкові. Росія мала безумовну перевагу. Її літаки могли завдавати ударів всередині Харкова, не залишаючи повітряного простору Росії. А Україна не мала змоги перехопити бомби,  радіус дії яких становить від 40 до 60 кілометрів, не порушивши вимог Вашингтона.

Того ж дня — 13 травня — Салліван, Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Сі-К’ю Браун зустрілися із Зеленським та його помічниками під час захищеної відеоконференції. Київ офіційно звернувся до Білого дому з проханням зняти обмеження на зброю для того, аби мати можливість використовувати її для ударів по російських позиціях на кордоні. Вони також попросили прискорити поставку засобів протитанкової та протиповітряної оборони, над чим Остін зобов’язався працювати.

Під час розмови Салліван, Остін і Браун погодилися, що запит України має сенс, і вирішили офіційно порекомендувати Байдену, щоб США зняли обмеження для цього конкретного випадку.

Питання було лише в тому, чи погодиться Байден.

Тиск по всіх фронтах

Того ж дня у Вашингтоні коаліція українських законодавців висадилася для переговорів на Капітолійському пагорбі. Законодавці часто відвідують США, щоб спробувати переконати Конгрес та адміністрацію зробити більше для допомоги Україні — надати більше зброї, більше навчання пілотів, більше грошей.

США традиційно повільно приймають рішення про те, яку зброю відправляти та за яких умов дозволити Києву її використовувати, а українці використовують кожну поїздку, щоб просувати одне велике прохання. Це нагадувало азартну гру: чи погодиться адміністрація сьогодні, за тиждень чи за місяць.

Цього разу вони вимагали три речі: більше навчання українських пілотів у США, системи протиповітряної оборони та зняття обмежень на завдання ударів на території Росії.

У серії розмов як з демократами, так і з республіканцями українці розповіли Конгресу про те, наскільки вразливими є українські військові в Харкові та скільки цивільних буде вбито, якщо Київ не матиме змоги завдавати ударів всередині Росії через кордон. Вони стверджували, що побоювання США щодо ескалації є справедливими, але вони не переважали потенційні втрати у випадку, якщо Україна не зможе максимально швидко дати відсіч за допомогою зброї.

«США роками заявляли, що стурбовані ескалацією. Ми почали думати, що це просто привід», — сказав один український законодавець.

На Капітолійському пагорбі кілька законодавців зустрілися з українцями, щоб обговорити, як тиснути на Білий дім, аби той змінив курс. Конгресмени Джим Хаймс  і Майк Тернер, голови Комітету Палати представників з розвідки, і Геррі Конноллі, 20 травня написали листа із закликом до адміністрації підтримати запити Києва.

Хаймс знову поговорив із Салліваном, закликаючи адміністрацію серйозно розглянути вже завдану Харкову шкоду та наслідки відкриття другого російського фронту в Україні.

«Білий дім завжди був надто консервативним щодо типів боєприпасів. Але коли відбувся російський наступ на Харків, це дійсно вивело питання на перший план. Росіяни знали, що в українців зв’язані руки і вони не можуть дістати артилерію, яка сіє хаос у Харкові», — сказав він у інтерв’ю.

На момент завершення зустрічі з законодавцями на Капітолійському пагорбі Салліван завершував роботу над рекомендацією Байдену, яку він представив 15 травня. Під час зустрічі в Овальному кабінеті Салліван наголосив, що Україна повинна мати можливість використовувати зброю США для відбиття нападів Росії на Харків, для чого потрібно частково зняти існуючі обмеження.

Президент погодився та доручив Саллівану та Пентагону розпочати роботу над змінами.

У той самий час держсекретар Ентоні Блінкен прибув до Києва для чергового раунду дискусій з українськими офіційними особами.

Під час прес-конференції 15 травня в Києві Блінкен наголосив, що Сполучені Штати «терміново надсилають» зброю для допомоги Україні. І хоча він сказав, що Вашингтон «не заохочував і не дозволяв удари за межами України», він також зазначив, що «зрештою Україна має сама приймати рішення щодо того, як вона збирається вести цю війну».

Хоча Байден уже доручив Саллівану та Пентагону продовжити останній раунд внутрішнього обговорення цього рішення, розмова з Блінкеном 17 травня ще більше запевнила президента, що це правильний крок.

Блінкен, який багато років провів поруч із Байденом, поінформував президента про свій візит до Києва, заявивши, що росіяни користуються забороною, аби безкарно атакувати Харків.

Рішення

Поки США обмірковували та планували,  більше десятка країн надали Україні подібні  дозволи. Ізоляція адміністрації Байдена посилилася після того, як президент Франції, генсек НАТО та головний дипломат Великої Британії підтримали скасування обмежень.

20 травня в Пентагоні військові керівники з усього світу провели зустріч контактної групи з питань оборони України. На зустрічі під керівництвом Остіна та Брауна йшлося про те, чи дозволяти Україні використовувати американську зброю для ударів через кордон із Росією.

«США зосереджені на підтримці близького бою в різних областях. І ми звертаємо увагу на те, що відбувається в Харкові та навколо нього», – сказав Браун журналістам після зустрічі, натякаючи на внутрішні дискусії.

Раніше цього тижня Салліван дав Пентагону остаточне зелене світло для інформування України про офіційне рішення адміністрації. Українським військовим було надіслано секретний лист, в якому було зазначено, яку саме зброю вони можуть застосувати в Харкові та за яких обставин.

Офіційні особи у Вашингтоні та Києві погодилися не повідомляти публічно про це рішення, поки Україна планує свій контрнаступ.

У середу Блінкен публічно висловив перший натяк щодо вже прийнятого рішення.

«Відмінна риса підходу адміністрації Байдена полягає у тому, щоб адаптуватися до того, як змінюються умови, як змінюється поле бою, як змінюються дії Росії. Ми також коригували свої дії, коригуємо та продовжуватимемо це робити», — сказав він під час візиту до Молдови, країни, яка також перебуває під прицілом Кремля. Наступного дня офіційні особи США підтвердили зміну політики.

Зараз постає питання, чи врешті-решт надасть адміністрація Байдена Україні більше свободи для використання американської зброї на території Росії за межами Харкова.

Двоє близьких до адміністрації Зеленського людей повідомили, що в Києві існує певне розчарування щодо того, наскільки географічно обмеженою, на відміну від наданих іншими країнами дозволами,  є згода США на використання Україною американської зброї – лише на території Харківщини. Однак це лише початок.

У суботу Зеленський проводив зустріч з Остіном на полях саміту Шангрі-Ла Діалог у Сінгапурі, де це питання було одним з головних на порядку денному.

На прес-конференції в Празі у минулу п’ятницю Блінкен відповів на питання, як далеко команда Байдена може зайти у наданні свободи дій Україні. Він не виключив можливості розширення дозволу на завдання ударів по цілях в інших місцях Росії.

«У майбутньому ми продовжуватимемо робити те, що робили й досі, а саме, за потреби, адаптувати та коригувати свою політики. І це, як я вже говорив, було відмінною рисою нашої взаємодії; так буде й надалі», — повторив Блінкен.

Фото: Офіс Президента України