Закон Ліндсі Грема ухвалено попри великі розбіжності в Демократичній партії: 152 демократи проголосували проти, 58 — за. І головне побоювання демократів, так само як і ентузіазм республіканців, дуже далекі від питань України.
Цей закон дає право Трампу де-факто відновити тарифні війни по всьому світу, оскільки наділяє його можливістю на власний розсуд запроваджувати 100-відсоткові мита проти країн, які купують російські енергоносії. І якщо хтось думає, що йдеться лише про Китай чи Індію, той глибоко помиляється. Російські енергоносії купують ЄС, Японія, Південна Корея, В’єтнам, Бразилія, Саудівська Аравія — загалом не менше 40 країн.
Іншими словами, митні війни де-факто повертаються.
Цей закон, який уже рік лежав в обох палатах, міг би ще стільки ж там пролежати, якби не сукупність кількох обставин. Наближаються переговори Трампа і Сі, які мають відбутися 24 вересня. Цей закон — єдиний козир у руках Трампа, який входить у переговори з дуже слабкою позицією. США застрягли в Ірані без будь-яких швидких перспектив вийти на контроль над Ормузом. Більше того, вихід хуситів на Баб-ель-Мандебську протоку та удари по головному нафтопроводу Саудівської Аравії можуть заблокувати країну.
Трампу просто потрібно просити лідера Китаю про допомогу на Близькому Сході. Інших варіантів вирішити цей конфлікт у нього немає.
Але він може про щось просити, маючи в руках хоч якийсь козир. І тут Трамп повертається до своєї улюбленої карти — торгових воєн. Їхня результативність явно невисока через те, що США критично залежать від китайських рідкісноземельних металів. Але з погляду Трампа краще це, ніж нічого.
Ухвалення цього закону, безумовно, зумовлене можливою втратою республіканцями Конгресу і необхідністю посилити позиції Трампа до кінця його каденції. Скасувати цей закон практично неможливо, бо демократи не матимуть двох третин голосів.
І, нарешті, республіканці, з огляду на розворот MAGA в бік України, апелюватимуть до цього закону під час виборчої кампанії.
Тут потрібно ще раз наголосити: цей законопроєкт — не про Україну. Він про посилення Трампа. Логіка запровадження тих чи інших мит буде пов’язана лише з двома чинниками. По-перше, це ситуативна тактична гра Трампа з тиску на партнерів і тих, кого він вважає ворогами. По-друге, він щиро вважає, що його митна політика стимулюватиме реіндустріалізацію США. Попередні мита Трампа справді стимулювали часткове повернення виробництва та внутрішні інвестиції, але ширше пожвавлення американської промисловості, схоже, було значною мірою зумовлене високотехнологічними інвестиціями, передусім попитом, пов’язаним зі штучним інтелектом, а не самими митами. Але Трамп усе це приписує своїй митній політиці й на цьому намагатиметься будувати свою гру надалі.
Нинішня війна на Близькому Сході робить російську нафту практично безальтернативною. І навіть запровадження нових мит на Китай та Індію не призведе до припинення експорту в ці країни.
Вони як обходили санкції Трампа раніше, так і робитимуть це надалі.
На жаль, говорити, що закон Ліндсі Грема зупинить російський нафтовий експорт, зараз не доводиться. Крім усього іншого, обмеження можливостей такого гравця, як Саудівська Аравія, робить російську нафту майже безальтернативною.
Повторюся: Трампу потрібен цей закон як частина гри з Китаєм — гри, де в нього дуже слабкі карти. І є висока ймовірність того, що на переговорах США та Китаю ми матимемо розмову про Близький Схід, а не про Україну.
У США зараз немає можливості перевернути дошку. Найімовірніший сценарій — чергова обмежена угода про торговельне перемир’я. Питання України та Близького Сходу і втручання Пекіна в ці питання — це вже набагато складніша угода, яку Китай готовий розглянути виключно з огляду на значно ширші поступки з боку США.
Чи готовий до цього Трамп — відкрите питання. Але ймовірність такого сценарію, на жаль, низька. Перед виборами йти на такі поступки Трампу доволі ризиковано. Він може піти на них тільки у випадку, якщо буде впевнений у стовідсотковому успіху: зупинці війни й можливості продати мир як досягнення.
Вадим ДЕНИСЕНКО
Фото: cgpt
