ОБАМА ПОМИЛУВАВ ДВОХ ІНДИКІВ

0
429

22 листопада жителі США відзначали одне з найстаріших національних свят – День подяки.
В цей день в країні вихідний, наступна за ним п’ятниця також – неробочий день, тому багато американців відправляються в дорогу, щоб відвідати своїх рідних і близьких. За статистикою, понад 40 мільйонів людей здійснили під час свят подорожі на автомобілях.
За традицією на урочистий сімейний обід збираються кілька поколінь американців. За столом вони вимовляють слова подяки за все хороше, що сталося в їхньому житті протягом року. Головною стравою дня і основним символом свята є фарширована індичка з журавлинним сиропом. Її прийнято подавати з великим солодким гарбузовим пирогом, кукурудзою, апельсинами, каштанами, горіхами та виноградом.
Традиція відзначати День подяки зародилася в 1621 році, коли індіанці піднесли в дар англійським поселенцям в Плімуті (штат Массачусетс) картоплю і помідори, а також дивовижного птаха, якого поселенці назвали “індичкою”. Після збору врожаю британці вирішили віддати за нього хвалу Господу і накрили стіл, за який запросили і індіанців.
Протягом століть День подяки відзначався в різні дні листопада. У 1941 році Конгрес США прийняв білль, згідно з яким свято вирішено було влаштовувати в четвертий четвер цього місяця.
Напередодні урочистостей Президент США Барак Обама в Рожевому саду Білого дому “помилував” двох індиків – Кобблера і Гобблера (в перекладі на українську – Солодкий пиріг і Обжера). Індики були доставлені в столицю напередодні і поселені в номері люкс фешенебельного готелю з видом на президентську резиденцію та інші вашингтонські пам’ятки.
Крокуючи в ногу з часом, Білий дім на цей раз організував на своєму сайті голосування з питання, яка з двох птахів заслуговує святкової “амністії”. Переміг Кобблер, який з самого початку вважався “першим номером”, але доля виявилася прихильна і до його “дублера” Гобблера. Подякувавши всім, хто взяв участь в цих “виборах”, Обама оголосив, що “два щасливі птахи” поїдуть в історичний маєток Маунт-Вернон. Там вони будуть жити в присадибному господарстві разом з іншими домашніми тваринами, в тому числі верблюдом по кличці Аладдін – таким же, який жив більше 200 років тому у Джорджа Вашингтона.
Оксана ХМАРНА,
«Українське Слово»