Байден: Думайте про суспільне благо!

0
207

 

Україну 16 січня з офіційним візитом відвідав віце-президент США Джозеф Байден. За свої два терміни перебування на посаді другої впливової людини в адміністрації США — це його шостий, а після Євромайдану — п’ятий приїзд в Україну. Байден зустрівся з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та Президентом — Петром Порошенком. Під час своєї 13-хвилинної заяви для преси Байден багато у чому повторив тези виступу, проголошеного у Верховній Раді 8 грудня 2015 року, коли він закликав народних обранців та урядовців не змарнувати шанс, що його відкрила Революція Гідності.

«Ні для кого не секрет, що Росія не хоче, щоб ви досягли успіху. Це стосується не тільки України, а й майбутнього, якого ми давно прагнемо — цілісної, вільної і мирної Європи, що в національних інтересах США і всіх європейців. Ваша рішучість і воля не підкорятись примусу, ваш успіх як ліберальної демократії — є дуже важливими для реалізації цієї мети. Я закликаю українців продовжуйте демонструвати вашу відданість верховенству праву, продовжуйте боротися проти корупції, наполягайте нам транспарентності, розслідуйте і карайте урядовців, які використовували державні кошти заради власного збагачення», — наголосив Байден.

«Пане президенте, — звернувся американський віце-президент до Петра Порошенка, — продовжуйте досягати  прогресу, продовжуйте важко працювати і робити важкий вибір, щоб українці були на першому місці, обіцяю, що американський народ буде підтримувати вас».

Окрім того, американський віце-президент зазначив, що в останні десятиліття Росія використовує у зовнішній політиці корупцію як інструмент впливу, щоб зберігати Україну вразливою. «Тому продовжуєте реформи, які спрямовані на викорінення корупції. І тут справа не лише в доброму урядуванні, а в самозбереженні і це стосується безпосередньо вашої національної безпеки», — застеріг Байден. Він повторив позицію адміністрації Обами, що санкції проти РФ мають залишатися до того моменту, поки вона не виконає свої зобов’язання за Мінськими угодами, і що, зокрема санкції проти Росії, пов’язані з Кримом, повинні залишатися, поки РФ не поверне Крим Україні, а також те, що політична частина угода не може бути реалізована, поки не припиниться  насильство з боку РФ.

«Віце-президент США Байден сказав про необхідність такої мотивації для українських політиків, опозиційних в тому числі, як суспільне благо. Не партійні рейтинги і особисті інтереси, а суспільне благо. Думаю, багато політиків не розуміють, що це таке взагалі», — написала на своїй сторінці у Фейсбуці експерт Олеся Яхно-Белковська.

Не дивлячись на підтримку Києва Сполученими Штатами, на українському напрямку вони зазнали певної поразки. США так і не змогли зупинити російську агресію — Україна втратила територіальну цілісність, відбулася окупація Кремлем Криму і частини Донбасу. Більш того, Росія попри введення санкції продовжує війну на сході нашої країни, яка забрала життя вже більше 10 тис. українців. Адміністрація Обами так і не надала Україні летальної зброї, яка могла б зупинити російську агресію чи принаймні нанести значно більші втрати російським військам.

Вашингтон, як інші гаранти, так і не виконали  Будапештський меморандум, який в обмін на здачу третього за величиною ядерного арсеналу в світі мав забезпечити Україні територіальну цілісність і суверенітет. А як вважають у таборі республіканців, зокрема новообраний президент Дональд Трамп, анексія Криму і російська агресія на Донбасі сталась через демонстрацію слабкості Обами у відносинах з російським лідером Володимиром Путіним і його неспроможність вдаватись до застосування сили. Через що стався і інший великий провал США у Сирії, з якої американці на сьогоднішній день фактично пішли ні з чим, що має колосальний вплив на Європу, зокрема, куди хлинув великий потік біженців.

Також незрозумілим залишається вихід Вашингтону із «женевського формату», який був створений для врегулювання конфлікту на Донбасі, і передача Обамою вирішення цієї проблеми європейцям (Німеччині і Франції) у так званому «нормандському форматі». «Женевський формат», нагадаємо, складався з США, ЄС, України і Росії, у якому Вашингтон міг чинити більший тиск на Кремль.

Мабуть невипадковою стала відповідь американського віце-прем’єра Байдена — «надія вмирає останньою!» на непередбачене регламентом запитання одного із журналістів після брифінгу у Києві, якими будуть стосунки України з новою адміністрацією США.

І тут якраз певну тривогу викликають останні заяви Дональда Трампа щодо Росії і НАТО. Зокрема, в інтерв’ю німецькій газеті Bild і британській The Times він пропонує шукати «гарних домовленостей» з Росією у питанні зняття з неї санкцій. Складовою частиною процесу, на його думку, могло б стати скорочення ядерної зброї. «Проти Росії введені санкції — давайте подивимося, чи не можна домогтися гарних домовленостей з Росією. Перш за все, я вважаю, що ядерну зброю треба скорочувати, і скорочувати дуже істотно, це могло б бути складовою частиною цього процесу», — цитують видання слова новообраного американського президента.

Окрім того, Трамп повторив цим виданням свою стару тезу про те, що НАТО є «застарілою» організацією. Він вважає нечесним по відношенню до США, що більшість країн-членів Альянсу «не платять те, що повинні».

Коментуючи нові заяви Трампа, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики Едвард ЛУКАС сказав: «Ми повинні більше уваги приділяти тому, що він робить, а не тому, що він говорить. Досі єдиною річчю, яку він зробив, це номінації на посади в кабінеті. І більшість з них — непогані».

Ми звернулися до експертів з проханням прокоментувати останні месиджі Джо Байдена і заяви Дональда Трампа.

«ВАЖЛИВО, ЧИ ЗУМІВ БАЙДЕН ДОНЕСТИ МЕСИДЖІ ЩОДО САНКЦІЙ І ВАЖЛИВОСТІ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ ДО СВОГО НАСТУПНИКА»

Альона ГЕТЬМАНЧУК, директор Iнституту світової політики, Київ:

— Байден надіслав месиджі, які відображають його бачення пріоритетів України і того, як має врегульовуватися ситуація навколо Донбасу. В Україні ці меседжі чули не раз, і потрібно віддати належне завзяттю і терпінню віце-президента Байдена, який чи не єдиний в адміністрації Обами з її топ-представників по-справжньому розумів важливість України і був зацікавлений у ній як «історії успіху». Проблема полягає в тому, що якщо ці меседжі Байдена, зокрема щодо важливості боротьби з корупцією, не були серйозно взяті до уваги до виборів у США, то вони тим паче не будуть взяті до уваги українською владою за чотири дні до інавгурації нового президента.

Питання, яке більш важливе сьогодні, чи зумів Байден донести меседжі по санкціям і важливості підтримки України до свого наступника, віце-президента Пенса під час процесу передачі повноважень? І чи зможе останній вплинути на позицію Дональда Трампа, який, як бачимо, в своїх заявах відходить від формули «зняття санкцій по Донбасу в обмін на повне виконання Мінська»? Зокрема, пропонуючи іншу формулу «зняття санкцій на скорочення ядерних озброєнь». До речі, нова умовна формула дає нам можливість зрозуміти, в чому саме полягає ключовий інтерес США в розумінні Трампа щодо Росії. Чи ляже запропонована Трампом формула в основу його політики щодо Росії і частково щодо України — стверджувати поки зарано. Водночас, ми бачимо також, що в деяких позиціях Трамп зберігає завидну послідовність. Його сьогоднішні заяви лише посилюють заяви, зроблені під час кампанії, зокрема, щодо ролі НАТО і небажання європейських союзників робити свій внесок в оборону принаймні на рівні передбачених для НАТО 2% ВВП. Тут Україна, навіть не будучи кандидатом в НАТО, має в своєму арсеналі важливий аргумент: вона якраз серйозно ставиться до фінансування власної безпеки, витрачаючи на безпеку та оборону 5% ВВП.

«ОСТАННІЙ ВІЗИТ БАЙДЕНА МАВ МЕНШЕ СМИСЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ, НІЖ ПОПЕРЕДНІ»

Микола КАПIТОНЕНКО, експерт Iнституту суспільно-економічних досліджень, Київ:   

— Останній візит Джозефа Байдена ніс менше смислового навантаження, ніж попередні. Не лише тому, що адміністрація йде, але й тому, що конфлікт в Україні стає затяжним. Тут уже немає особливих надій на проривні рішення, сміливі обіцянки або символічну підтримку. Слова про Мінський формат ми чули звідусіль і в достатніх кількостях. Так само, як і про важливість досягнення успіху. Вся політика попередньої адміністрації Білого дому була побудована на надіях на те, що Україна зможе перетворитись на стійку ефективну демократію. Але реальність поки що, на жаль, інша. І в такій реальності США не готові безмежно інвестувати в безпеку України.

 На мій погляд, ідея про зняття санкцій з Росії в обмін на скорочення ядерних арсеналів — дуже сильний і перспективний хід. Але, звісно, не для нас. Для американців. Ця пропозиція спрямована в саме серце Кремля і стосується єдиної підстави називати себе глобальною державою, що залишилася у Москви. Якщо Путін на неї погодиться, ерозія його єдиного козиря — жорсткої сили — неминуча. Зняття санкцій не зробить російську економіку ефективнішою, і Росія перестане бути загрозою для світового порядку. США зможуть зосередитись на справді важливих речах. Слід зазначити: роззброюватися значно складніше, ніж озброюватись.

Реальний процес скорочення ядерних арсеналів стикається з безліччю труднощів як стратегічного, так і технічного характеру. З урахуванням цього ідею Трампа можна сприймати і як легке знущання з Кремля. Відмова від цього, втім, теж не обіцяє Москві особливих вигод, консервуючи ситуацію і продовжуючи повільне сповзання Росії у світовій ієрархії. Оборудка «санкції в обмін на роззброєння» — це прагматичний крок. Коментарі про НАТО, звичайно ж, носять більш провокаційний характер. Трампу потрібно — і він цього не приховує — щоб європейці платили більше за безпеку, що забезпечується Америкою. Розпустити НАТО ще складніше, ніж розпочати процес ядерного роззброєння. Але риторика з цього приводу може, нарешті, змусити Європу приділяти більше уваги і ресурсів власній безпеці. А нам, схоже, час звикатися з думкою, що майбутні поразки Москви в нерівній боротьбі з Вашингтоном зовсім не обов’язково будуть нашими перемогами.

«У СВІТІ НА ЗАМІНУ ЕПОХИ ВИСОКОЇ ПОЛІТИКИ ПРИХОДИТЬ ЕПОХА ВЕЛИКИХ ТОРГІВ»

Костянтин ГРИЩЕНКО, екс-міністр закордонних справ України:

— Позиція Адміністрації Барака Обами від самого початку була цілком зрозумілою і публічно була чітко заявлена. «Ми можемо вам —  (Україні.  — Авт.) допомагати тільки в тій мірі, у якій це не буде провокувати Росію». Відтак та допомога, яка надавалась, була в межах того, що могло бути значимим, якби українська влада сама зорганізувалась і змогла показати, що вона здатна, по-перше, її ефективно використовувати, а, по-друге, на цій основі претендувати на щось більше. Так чи інакше це цілком було частиною загальної ідеї президента Обами щодо мінімізації активного втручання в конфлікти, оскільки попередній досвід свідчив, принаймні, з його точки зору про неефективність залучення США до такого роду конфліктів.

Відтак, я думаю, що цей візит Байден — це можливість заявити публічно всі ті тези, які вже позитивно сприймаються більшістю в Україні, і на цьому тлі  у разі, якщо від основних посилів цих тез буде відходити адміністрація Трампа, критикувати її за нездатність забезпечити дотримання міжнародного права, непорушності кордонів у важливій частині Європи.

Думаю, що від Трампа можна очікувати будь-чого у рамках того, що він заявляв до того, як став президентом. Зокрема, можна очікувати реальних і достатніх послідовних кроків, спрямованих на створення якогось геополітичного альянсу з Росією. Наскільки це, по-перше, буде вдалою спробою і ,по-друге, наскільки вона витримає випробування навіть відносно коротким часом, питання відкрите. Але те, що з цього почнеться і на столі будуть серйозні невирішені проблеми у тому числі в Україні, як невирішена проблема, це, я думаю, не повинно викликати жодних сумнівів.

Основана теза Трампа, яка не змінювалась протягом усієї передвиборчої кампанії — з Росію президент Трамп намагатиметься встановити нові дружні, я так розумію, як мінімум партнерські відносини і частиною цих зусиль буде відміна санкцій. Про це він заявляв практично постійно і питання тільки в тому, що буде предметом торгу.

Взагалі не  тільки у відносинах США з іншим світом, а у світі на заміну епохи високої політики приходить епоха великих торгів. І це, на жаль, реальність.  

Що Україні робити в цю епоху? Як мінімум не робити помилок, особливо стратегічних і таких, що базуються на запевненнях людей, які просто нездатні реально оцінювати ризики і можливості. У принципі на сьогоднішній мають бути докладені всі можливі зусилля для налагоджування відносин з командою Трампа. Але для цього потрібні люди, які здатні це робити. Поки що важко сказати, хто це міг би зробити, чи яка група могла забезпечити успіх.

«ЙОГО КРИТИКА НАТО Є БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОЮ»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричі в Американській Раді, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

— У цьому інтерв’ю Трамп продовжує робити спонтанні, чітко не продумані твердження. Їх значення не може бути прийнято за чисту монету. Його критика НАТО є безвідповідальною. У той час, коли Москва захопила територію силою і робить провокації проти членів НАТО, нерозважливо назвати альянс застарілим, навіть якщо якісь речі в НАТО потрібно змінити, і всі члени повинні платити свою справедливу частку. Також смішно припустити, що на даний момент обраний президент рівною мірою довіряє Ангелі Меркель і Володимиру Путіну. Це демонструє серйозну наївність щодо президента Росії. Викликає тривогу, що Трамп продовжує демонструвати таку наївність, але не ясно чи його політика буде відображати це. Звичайно, номіновані ним кандидатури на основні позиції у сфері національної безпеки розуміють небезпеку політики Путіна. Але ми повинні бути пильними, бо ми не можемо виключити можливість того, що Трамп в даному випадку має на увазі те, що він говорить.

Микола СІРУК