«Ні капітуляції!»

0
182

9 вересня сталося те, що мало хто міг би собі навіть уявити, — у Тристоронній контактній групі домовилися провести спільне інспектування в районі населеного пункту Шуми з участю представника ОБСЄ і представників ОРДО.

Скандальній події передував фактично ультиматум ватажка бойовиків «ДНР» Дениса Пушиліна. Він звинуватив Україну в нібито облаштуванні додаткових позицій в районі Шумів поблизу Горлівки. Через це Пушилін пообіцяв обстріляти українські позиції.

Командування Об’єднаних сил спростувало фейкову інформацію, а СММ ОБСЄ підтвердила, що жодних додаткових інженерних споруд у тому районі останнім часом не зводилося. Проте бойовики наполягали на інспектуванні «на місці», і українська сторона у ТКГ на чолі з Леонідом Кравчуком таки дала на це згоду. Таким чином російський генерал, замаскований під місцевого «шахтаря», отримав можливість легально розвідати частину українських позицій із усією оборонною інфраструктурою.

Ймовірність такої нечуваної наруги над військовою таємницею й водночас морального приниження українських оборонців буквально збурила значну частину суспільства. У наелектризованій хвилею обурення суспільно-політичній атмосфері зажевріли згустки громовиці, яка от-от могла спалахнути з непередбачуваними наслідками. Щоб запобігти розвитку найгіршого для влади сценарію, потрібен був більш-менш пристойний привід. І він знайшовся — в Офісі президента повідомили, що українська сторона скасувала цю інспекцію, оскільки Росія і представники ОРДО висунули нові вимоги, які грубо порушують попередні домовленості.

Незважаючи на це, акції протесту 10 вересня все одно відбулися. Почали з мітингу біля Офісу президента на Банковій. А увечері сотні протестувальників, запаливши фаєри і запустивши феєрверки, влаштували перформанс під парканом державної дачі в Кончі-Заспі, в якій зараз мешкає Володимир Зеленський. Заявляючи про державну зраду з боку Президента, вони вимагали його відставки.

Того ж дня акції протесту відбулися ще у кількох містах України. У Львові кількадесят містян із різних політичних і громадських організацій зібралися на віче «Ні капітуляції!». У Дніпрі та Запоріжжі ветерани, волонтери, громадські активісти протестували під стінами ОДА. Навіть на блокпосту на в’їзді до селища Шуми зібрався пікет із близько 10 людей — місцевих ветеранів бойових дій на Донбасі, переселенців і громадських активістів, які приїхали із сусідніх міст — Бахмут, Покровськ, Слов’янськ і Торецьк Донецької області — висловити протест проти «спільного інспектування».

Наступного дня, 11 вересня, у Берліні відбулася зустріч радників «нормандської четвірки». Головним результатом перемовин Україна назвала домовленість про продовження режиму тиші на Донбасі. Про зустріч глав держав домовитися не вдалося. Водночас російський представник Дмитро Козак наголосив, що Україна начебто погодилася переглянути постанову про призначення місцевих виборів. Розуміючи, яке обурення у суспільстві може викликати ця чергова поступка супротивнику, що потенційно веде до капітуляції, глава Офісу президента Андрій Єрмак з допомогою словесної еквілібристики спробував запевнити, що такої домовленості не було. Не більше й не менше.

Тим часом у зоні проведення ООС знову запанувала тиша. Втім, у неділю, 13 вересня, її двічі порушили неприцільні постріли з підствольних гранатометів у бік позицій ОС неподалік населених пунктів Піски та Авдіївка. Як повідомили у прес-центрі штабу ООС, «у відповідь на вогневі провокації українські військові зброї не застосовували. Серед особового складу внаслідок пострілів бойових втрат і поранень немає».

Михайло ВЕДМІДЬ