На Волині Різдвяні вертепи готують з особливим настроєм: окрім того, що місцеві мешканці усвідомлюють святковість цього дійства, вони ще й чули про те, що вертеп як такий зародився саме в їхньому краї.
Культурознавці, які це стверджують, пов»язують це із першим перекладом Біблії українською мовою на Західній Україні.
Загалом слово «вертеп» має кілька значень – це і печера, потаємне місце, де народився маленький Ісусик, і дерев»яний ящичок, e якому за допомогою дерев»яних ляльок демонструються події з часу його народження. Врешті-решт, це театралізоване дійство про те ж Різдво, коли актори розігрують виставу у вертепному ящичку.
Замислитись над темою походження вертепу, як дійства лялькарів різних країн, спонукав перший фестиваль Різдвяних вертепів, організований Волинським театром.
Директор місцевого театру Данило Поштарук розповідає, що тоді у 1993 року актори різних країн були надзвичайно здивовані тим, що у вертепах різних країн так багато спільного з українським, а науковці взялись досліджувати і знайшли документальні підтвердження того, Різдво Христове театралізували саме на історичній Волині, що тоді охоплювала і Рівненщину. 
«Вертеп зародився з релігійних тверджень, коли в Острозі переклали Біблію українською мовою. В 16 ст. було декілька культурних центрів, серед них Волинь має першорядне значення. Тоді зародився вертеп. Відомий культурний діяч Іван Огієнко навіть стверджує, що це було поблизу Луцька. Нинішній діяч Йосип Федас звернув увагу на таке явище, що коли була перекладена Біблія, от тоді появився вертеп як тлумачення біблійних подій», -розповів Данило Поштарук.
Волинський лялькар зауважує, що й іноземні науковці погодились із цим: українсько-польський фольклорист Еразм Ізопольський дослідив, що найдавніші відомості про вертеп дійшли з 1562 року, інших свідчень знайдено не було. Серед документальних свідчень волинського походження вертепу – протокол суду над розбійником, який обікрав вертепника.
Той же Федас натрапив в архіві у Львові на судовий документ: судили розбійника, який забрав гроші в чоловіка, який ніс також вертеп, вертепника. А це вже свідчення.
Інформацію про те, що історична Волинь є батьківщиною вертепу, місцеві краєзнавці плекають і підтримують: цього року на центральній площі обласного центру – у Луцьку – встановлено композицію, яка демонструє народження Ісуса Христа, – її ще називають шопкою. І хоч на вулицях міста годі зустріти чоловіка з вертепним ящичком (як це було на Різдво раніше), його можна зустріти у театрі ляльок на сцені.
Загалом мистецтвознавці застерігають сприймати вертепне дійство як казку. Кажуть, що у Різдвяному вертепі захована містерія життя людини, яка вічно шукає відповіді на вічні питання про Божу сутність.
Оксана КОВАЛЕНКО
