ІГОР ГАВРИШКЕВИЧ: «ВНОЧІ НА ЛИЧАКІВ ІДУТЬ ІНТЕЛЕКТУАЛИ. ДЛЯ НИХ ЦЕ РОЗРЯДКА…»

0
708

Личаківський цвинтар – одне з найпопулярніших для туристів місць у Львові. Торік тут у рамках українсько-польської співпраці відреставрували шість надгробків. Стільки ж планують відреставрувати і цього року.
Польські та українські реставратори працювали на могилах Іларіона Еліясевича (заступника начальника Львівської пожежної охорони), родини Куриловичів (відома львівська родина, один з її членів був міським головою Львова, інший – науковцем-математиком), Антона Шімзера (скульптора), Габріели Запольської (письменниці й актриси), Ісидора Поланського та Едварда Вон Віліса. Про туристів та роботи, які ще плануються на Личакові, кореспонденту «Леополіса» розповів директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар» Ігор Гавришкевич.

– Пане Ігорю, бачила, ваш екскурсійний електромобіль простоює… Туристи надають перевагу пішохідним прогулянкам?
– Торік Личаківський цвинтар відвідало понад 100 тисяч туристів. Екскурсії електромобілем мають попит. Були дні, що на електромобіль цілий день стояла черга. Правда, до нас приїжджають діти зі села, зайві гроші їм важко платити. (Екскурсія на електромобілі триває годину двадцять хвилин, коштує 50 грн., там є п’ять місць, звучить аудіозапис екскурсії по Личакову. – Авт.). Взимку електромобіль не використовуємо, бо він не має накриття. Хочемо купити більший за розміром, коштує такий транспорт близько 100 тисяч грн.
Проводимо ексклюзивні нічні екскурсії. Їх вартість – 500 грн. (кількість людей – необмежена). Під таке замовлення маємо підготуватися. Ставимо додаткові кольорові підсвітки, лампадки. Складається враження, що це душі померлих… Залучаємо більше людей. Чим нічна екскурсія відрізняється від денної? Більше акцентуємо увагу не на історії, а на мистецтві. А вночі є оця загадковість, містичність, кольорове освітлення скульптур. Розповідаємо, скажімо, як з’явилася скульп¬тура, яка під час дощу плаче, як митець її створив… Вдень це не так сприймається. Неправда, що на такі екскурсії ходять неадекватні люди. Вночі на Личаків ідуть інтелектуали, які працюють напружено. Для них це як розрядка.
– Що б хотіли на цвинтарі змінити, аби залучити ще більше туристів?
– Заманює туристів благоустрій. Пам’ятаєте, яким цвинтар був 10 років тому? Не кращим, ніж Янівський. А зараз є можливість порівняти. Треба цим жити, мати хоча би трошки Божого дару, не чекати, що тобі дозволять робити, а правдами і неправдами намагатися зробити заповідник кращим. За ініціативу я не раз був покараний…
Маю затверджений план реконструкції до 2015 року. Передбачається тверде покриття всіх алей. Бруківкою вистелена головна алея по периметру. Є деякі бокові (другорядні) алеї з бруківки. Там можна проїхатися електромобілем. Але є ще такі, які мають ґрунтове покриття. Є асфальтове покриття у незадовільному стані. Його років двадцять ніхто не ремонтував. На це влада мала б виділяти кошти. Є пам’ятки, які необхідно відреставрувати. Наприклад, могила відомого українського етнографа Володимира Гнатюка на п’ятому полі. Чи могила громадського і політичного діяча Ярослава Кулачковського. Гробниці українських греко-католицьких єпископів також потребують реставрації. В середньому один об’єкт (якщо роботи виконують поляки разом з нашими фахівцями) обходиться у понад 200 тисяч грн. Будемо вкладатися у ті кош¬ти, які маємо, але якщо ти платиш спеціалісту 500 грн., а реставрація коштує 100 тисяч, то й робота буде відповідної якості.
– Мабуть, вас постійно перевіряють, адже є і надходження від квитків, і від поховань, і дотації з міського бюджету…
– Зрозуміло, нас перевіряють. Є перевіряльники, які біля брами рахують гроші, інші – в бухгалтерії. Дивляться, чи все збігається. Якби не збіглося, директор тут давно не працював би (Ігор Гавришкевич працює на Личакові 15 років. – Авт.). Скільки туристів, стільки й квитків. Студентський (дитячий) квиток коштує 5 грн., дорослий – 10. Безкоштовний вхід для делегацій та пільговиків (наприклад, «чорнобильців»). Інколи є «застій» – туристів стає менше. Скандали відштовхують туристів…
Менше до Львова приїжджають з Білорусі, торік на Личакові я частіше чув білоруську мову. Поляків поменшало. Хоча у 2005 році був сплеск туристів з Польщі. Тоді відкривали польські військові поховання. Побільшало гостей зі сходу України, особливо молоді.
– Ваша посада і політика – пов’язані?
– Дуже. 9 травня минулого року був цей конфлікт на Пагорбі Слави. Він серйозно вдарив по нас. Ми писали пояснення. Здавалося б, що це чиста політика і не має до нас жодного стосунку. Адже виконуємо доручення, «спущені згори». Нам доручили запалити газ для Вічного вогню, згідно із законом ми це робимо. А інформація була, нібито ми щось зробили всупереч закону. На 22 червня, День визволення Львова, нам ніхто не доручав запалювати газ. Хоча нас про це просили зацікавлені особи. Та ми цього не зробили. Може, я комусь і не подобаюсь, але робити крайнього з мене – нерозумно.
– Маєте страх, що з кожним новим покладанням квітів певні політичні сили можуть організувати провокацію?
– А ми до цього готуємося. Заздалегідь пишемо звернення до муніципальної дружини. Ми навіть уклали з ними угоду на додаткову охорону території музею-заповідника і відповідних об’єктів. Деякі об’єкти на цвинтарі взяті під відеонагляд. Камер буде ще більше. Меморіал воїнів УПА, почесні поховання визначних діячів науки і культури також будуть під прицілом відеокамер. Камери встановлюємо за гроші, які отримуємо з квитків та поховань…
Сюзанна БОБКОВА