ТУРИНСЬКА ПЛАЩАНИЦЯ: МАТЕРІАЛЬНИЙ ДОКАЗ ВОСКРЕСІННЯ

0
1088

Суперечки про Воскресіння Христове тисячоліттями точилися довкола того, «було чи не було». Подія 1889 року неочікувано перевела їх у зовсім іншу площину — «як це сталося?»

Пішов, не зачепивши пелен

Плащаниця Спасителя — одне з найдивовижніших свідчень Христового Воскресіння, що дійшло до наших днів. Плащаниця — це шматок начебто звичайної довгої вузької лляної тканини, у яку було загорнуте після хресних страждань і смерті тіло Ісуса Христа.
Ось як розповідає про історію цього білого лляного полотна Євангеліє від Марка. Його купив Йосип Аримафейский, один з таємних учнів Христа. Коли він зняв тіло Месії з хреста, то оповив його полотниною і поклав у гріб — висічену в скелі невелику печеру, відтак привалив до дверей гробу камінь.
На третій день, уже після Воскресіння, учні Спасителя ввійшли до гробу. І що ж вони побачили? Тіла Ісуса там не було, лише самі пелени. Складалося враження, що від Плащаниці Христос звільнився якимсь дивним чином.

Хто боїться Туринської Плащаниці?

Для учнів Христа Плащаниця стала святинею. Тривалий час вона залишилася в Константинополі, а після хрестових походів була вивезена до Західної Європи. І ось уже шість століть Плащаниця знаходиться в італійському місті Турині (тому й називається Туринською). Зберігається вона в каплиці в скляному ковчезі.
За свою історію Плащаниця зазнала кілька пожеж, які залишили на ній сліди. Улітку 1997 року світова громадськість готувалася до святкування 100-річчя від початку наукових досліджень Плащаниці. І в цей час у соборі Турина спалахнула страшна пожежа. Приміщення, де зберігалася святиня, цілковито вигоріло, однак Плащаницю дивом вдалося врятувати. Пожежник, який підбіг до ковчега, раптом відчув у собі геркулесову силу. Він з розмаху вдарив ломом по куленепробивному склу, і воно, на щастя, розбилося. Спізнився він хоча б на хвилину, і Плащаницю врятувати не вдалося б.
За офіційною версією причиною займання стала несправність в електромережі. Однак у храмі тривала реставрація, його готували до конгресу, тож усі реставраційні роботи контролювалися дуже ретельно. Побутувала й інша версія — про підпал, але цьому не було жодного доказу. Місцеві жителі вбачали причину пожежі в іншому. Кажуть, що Турин оточений своєрідним трикутником з центрів сатанізму. Вони постійно чатують над святинею, яку залишив по собі на землі живий Бог. Позбавивши землян Плащаниці, нечистивцям було б набагато легше провадити на землі свої чорні справи.

Дивовижний лик Спасителя

На Плащаниці таємничим, незбагненним чином залишився відбиток постаті Ісуса Христа. Зображення нечітке, ніби розмите. Його секрет зненацька був розкритий у 1889 році.
117 років тому професійному фотографу Секондо Піє дозволили сфотографувати Туринську Плащаницю. Під час обробки реактивами фотопластинки (відповідника нашої фотоплівки) у мороці фотолабораторії він раптом побачив, як на ній почав проявлятися не негатив, а позитив — саме зображення. На нього просто з фотопластинки дивився образ Ісуса Христа. Хвилюванню фотографа не було меж. Він усю ніч знову й знову перевіряв своє відкриття.
Зрештою сумнівів не залишилося. Туринська Плащаниця — це ніби величезний фотонегатив. Там, де тканина була ближча до тіла Христа, залишилися світлі обриси, де далі — темні.
З цього дня починається особливий, науковий етап досліджень Плащаниці. Виникла навіть ціла наука — синдологія (від грецького «синдон» — Плащаниця). У дослідженні Христових пелен брали й беруть участь учені з усього світу — фізики, хіміки, історики, археологи тощо. Зокрема, етнологи вже з’ясували, що за своїм природним типом людина на Плащаниці належить до іудеїв-сефардів. Вона мала зріст близько 180 см, а вік — між 30 і 45 роками.

Криміналістична експертиза відбитку тіла Ісуса Христа

Плащаниця — це незаперечний доказ страждань і смерті Спасителя. Криміналістичну експертизу відбитку тіла Ісуса Христа на Туринській Плащаниці зробили французькі вчені Гайє, Терме, Віньоно, Римером і Кольсон. Складений ними протокол красномовно розповідає нам про те, як іудеї та римські солдати послідовно й жорстоко зживали зі світу Боголюдину.
На Його руках і ногах помітні сліди ран від цвяхів. Усе тіло вкривають синці від ударів бичами. У Євангелії згадується, що напередодні розп’яття Ісус Христос був підданий бичуванню. Але тільки Плащаниця «розповідає», яким жорстоким воно було. З’ясувалося, що воїнів, які бичували Господа, було двоє, а їхні бичі мали спеціальні металеві кінці, як це було узвичаєне в римській армії. Усього Спасителю було завдано не менш як сорок ударів. Бичі оперізували Його спину, груди й ноги.
Євангелія свідчать і про те, що на голову змученого Ісуса Христа кати поклали терновий вінець. Це був не тільки спосіб приниження, але й катувань. Шипи тернового вінця були такі гострі, що прокололи судини. Кров рясно струменіла по волоссю, високому чолу і милостивому обличчю Спасителя.
Учені виявили й інші разючі свідчення, які мовою науки підтверджують написане в Біблії. На тканині виявили пилок рослин, які ростуть і цвітуть тільки в Палестині. Лляне полотно було виготовлене давно забутим способом, що застосовувався на початку нашої ери на Близькому Сході. Усі рани на тілі закатованого, пробите списом міжребер’я цілком узгоджуються з євангельськими описами страждань і смерті Ісуса Христа, вони не могли бути заподіяні в жодній іншій людині. Це лише дещо з того, що «відкрила» вченим й усьому християнському світу Плащаниця.

Таємниця Нерукотворного Образу

Як же на тканині Плащаниці з’явився образ Спасителя? Щодо цього є чотири наукових гіпотези. Одні вважають, що малюнок зроблено пензлем художника. Інші кажуть, що то відбиток скривавленого тіла Христа. Є припущення, що образ на Плащаниці виник унаслідок дифузійних або радіаційних процесів. Усі ці гіпотези фахівці намагалися перевірити експериментами.
По-перше, на полотні учені не виявили жодних барвних речовин, тож дійшли висновку, що зображення не намальоване. До того ж рука художника не може з такою філігранною точністю передати через інтенсивність потемніння відстань між тканиною й тілом Спасителя. Дифузійні й радіаційні процеси могли б створити зображення через плавні зміни відстаней між тілом і тканиною, проте вони не здатні передати надзвичайну точність деталей.
Таким чином, поки що жодна з гіпотез не підтвердилася.

Енергетичний потенціал невідомого походження

Два роки тому італійські вчені дослідили зворотний бік Плащаниці. Вони були здивовані, що й там проявилося обличчя Спасителя, хоча й менш виразно. Водночас обрисів тіла не виявлено.
Найімовірніше, відбиток тіла Христа на Плащаниці з’явився на тканині під впливом надзвичайно сильного потоку світла. Але ніхто, навіть в умовах сучасних лабораторій, не зміг повторити цього дива.
Дехто з науковців стверджує, що для отримання такого зображення, ізсередини Плащаниці мав би піти надпотужний потік світла. Сильніший, аніж під час ядерного вибуху. Але дивно, що при цьому тканина не спопеліла, а збереглася. А оскільки природа цього світлового потоку не з’ясована, його називають світлом Христового воскресіння, світлом самого Бога. І недарма в найдавніших піснеспівах, присвячених Воскресінню, лунає: «світлоносне воскресіння», «у світлі неприступному Христа сяючого».
У момент Воскресіння ця енергія наповнила Ісуса Христа. Вона виступала за його межі, повторюючи обриси його тіла. Ця Божа енергія, можливо, була подібною до тієї, про яку згадується в Старому Завіті. Коли Бог виводив народ ізраїльський з єгипетського полону, Він йшов перед ним у вогненному стовпі. Сповіщається в Біблії й про те, що коли Ілія був вознесений на небо, Єлисей побачив його у вогненній колісниці.
Плащаниця «говорить» нам, що Воскресіння Ісуса Христа відбулося у вогненному тілі Божественної сили й енергії. Вона залишила на Плащаниці опік у вигляді нерукотворного образу. До того ж на тканині відбите не тільки тіло Ісуса Христа, розіп’ятого й померлого на хресті (образ закривавленого страждальця), а й Тіло Його по Воскресінні (прекрасне й одухотворене).

Результати найновіших досліджень

За найновішими припущеннями, зображення на тканині могло залишитися від коронного розряду, який, імовірно, виник, коли тіло перебувало в іонізованій атмосфері в електричному полі. Але як таке могло статися в умовах життя на нашій планеті, наразі не відомо.
А поки що дослідження тривають, і тепер світ чекає на книгу, яка, безумовно, сколихне все людство. У ній свої свідчення про Плащаницю викладуть і богослови, й науковці.
Яна СНІЖНА