У Старій Гуті на Івано-Франківщині 18 вересня відбулося перше пленарне засідання Карпатського саміту. Україна започаткувала Карпатську інтеграційну ініціативу, покликану поглибити співпрацю держав, які об’єднує Карпатський гірський масив.
Разом із Президентом України Володимиром Зеленським у зустрічі взяли участь Президент Румунії Нікушор Дан, Президент Сербії Александр Вучич, Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, голова Федеральної Ради Австрії Крістіна Шварц-Фукс, перший віцепрезидент Сенату Чехії Їржі Драгош і державний секретар Міністерства закордонних та європейських справ Словаччини Марек Ешток. До економічної частини саміту долучилися також представники Угорщини та Європейського Союзу.
Володимир Зеленський подякував учасникам за приїзд і наголосив: кожен такий візит до України, особливо під час війни, є проявом підтримки не лише нашої держави, а й усієї Європи.
Саміт став першою зустріччю у форматі Карпатської вісімки, до якої ввійшли Україна, Австрія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Угорщина та Чехія. Нова платформа має об’єднати не тільки центральні органи влади, а й регіони, громади, бізнес і громадянське суспільство восьми держав.
«Це дуже серйозний початок руху, який має ще більше зблизити наші країни й створити на рівні Європейського Союзу ще один сильний елемент взаємодії. Це безпека, енергетика, значне розширення логістики, транскордонної економічної співпраці та суттєва підтримка наших громад», — заявив Президент України.
Карпати, за словами Володимира Зеленського, є не лише унікальним природним регіоном, а й важливою складовою економічної, енергетичної та оборонної сили Європи. Через Карпатський макрорегіон пролягають стратегічні транспортні й логістичні маршрути, а також розташовані одні з найбільших у Європі газових сховищ. Водночас усі держави регіону стикаються зі схожими кліматичними, інфраструктурними та інституційними проблемами, подолати які можна лише спільними зусиллями.
Серед пріоритетів нової ініціативи — модернізація автомобільних доріг і залізниць, розширення можливостей для вантажних перевезень, розвиток військової мобільності та будівництво енергетичних інтерконекторів. Окрему увагу планують приділити збільшенню потужностей для зберігання енергоносіїв, розвитку відновлюваної енергетики, видобутку критично важливих мінеральних ресурсів, зміцненню торгівлі та виробничої кооперації.
Економічна частина саміту зібрала близько 550 представників бізнесу. До підписання підготували інвестиційні й торговельні угоди загальною вартістю близько мільярда євро — передусім у галузях енергетики, логістики та інфраструктури. Країни-учасниці представили близько ста бізнес-проєктів на загальну суму майже 40 мільярдів євро. За оцінкою української сторони, економіка Карпатського макрорегіону має потенціал зростати вдвічі швидше, ніж у середньому в Європейському Союзі.
Частиною саміту став і молодіжний форум за участю представників усіх восьми держав. Його мета — розширити контакти між молоддю, створити нові освітні можливості та залучити наступне покоління до формування майбутнього Карпатського регіону.
Одним із головних політичних завдань ініціативи визначено створення спеціальної макрорегіональної стратегії Європейського Союзу для Карпат — EUSCARP. Її ухвалення має відкрити доступ до додаткових європейських коштів для розвитку регіонів і громад, модернізації інфраструктури та реалізації транскордонних проєктів.
Президент Румунії Нікушор Дан наголосив на важливості академічних обмінів для студентів і викладачів. Президент Сербії Александр Вучич закликав активніше розвивати бізнес-зв’язки та економічне співробітництво. За його словами, товарообіг між Сербією та Україною цього року зріс майже на 42 відсотки. Серед перспективних напрямів він назвав спорудження електроенергетичних інтерконекторів, розвиток систем передачі електроенергії, газопроводів і нафтопроводів.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав свій приїзд проявом солідарності з Україною та оголосив про новий вагомий пакет польської допомоги. Він наголосив, що співпраця у межах Карпатської вісімки має посилити соціальну, інфраструктурну й безпекову стійкість регіону. Глава польського уряду звернув увагу на російські атаки проти української інфраструктури поблизу кордонів ЄС і НАТО.
«Ми повинні прагнути обмежити й усунути такі загрози, продовжуючи чинити тиск на Росію, щоб вона припинила війну. Мир прийде не через поступки, а через підвищення ціни війни для Москви», — підкреслив Дональд Туск.
Голова Федеральної Ради Австрії Крістіна Шварц-Фукс засудила російські атаки та запевнила у подальшій підтримці України, а також підтвердила готовність Австрії долучитися до повоєнної відбудови. Перший віцепрезидент Сенату Чехії Їржі Драгош наголосив, що Карпатський регіон не слід сприймати як периферію Європи, і назвав досвід України у підтриманні критично важливої енергетичної інфраструктури цінним уроком для інших країн.
Державний секретар МЗС Словаччини Марек Ешток назвав новий формат міцною основою для подальшого діалогу та запевнив у готовності Словаччини підтримувати Україну на шляху до членства в Європейському Союзі.
Результатом першого Карпатського саміту стало створення постійної політичної платформи для діалогу лідерів країн регіону. Учасники схвалили спільну декларацію із закликом продовжити роботу над макрорегіональною стратегією ЄС для Карпат — EUSCARP. Її головною метою має стати перетворення Карпат із території, яку часто вважають периферійною, на один із ключових центрів безпеки, енергетики, логістики та економічного розвитку Центральної Європи.
Станіслав ГАЛИЦЬКИЙ,
«Українське Слово»
Фото: Офіс Президента України




























