ЧИ ПОТРАПЛЯТЬ «ШУФРИЧ У БОКАЛІ», «СЛЬОЗИ ЯНУКОВИЧА» У «ВИННУ КАРТУ ЗАКАРПАТТЯ»?

0
378

vyno_vynoghrad_270У ХVІІІ столітті закарпатські – мужіївські, берегівські та середнянські – вина розпочали свою переможну ходу Старим Світом. Їх подавали в найкращих тавернах і винарнях. Спеціальні хури з діжками вин споряджалися в північну столицю, до царського двору Петра І, котрий, як звісно, добре кумекав на всьому європейському. Нині тільки ж справдешні поклонники сонячного трунку час від часу нагадують набундюченій Європі, що за Карпатами не перевилися ще винарі. Принаймні на нещодавньому на зібранні Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття було оголошено, що вже в березні найсумлінніших фахівців цього ремесла посвятять в ряди Винного Лицарського Ордену Святого Венцела. На зустрічі виноробів було презентовано проект програми Берегівського винного фестивалю, що відбудеться  з 7 по 9 березня. Зокрема, передбачається окрім конкурсу на краще вино також провести шахматний турнір, книжкову виставку-ярмарок спеціалізованої літератури, виставку-продаж обладнання виноробної галузі, презентацію сирів, бринзи та вурди.
А ІІІ традиційний фестиваль вина і меду «Сонячний напій» цьогоріч пройде в Ужгороді 3-4 травня. Очікується, що участь у ньому візьмуть не лише закарпатці, але й винороби з інших областей України.

ПОЛІТИЧНИЙ АРОМАТ ЗАКАРПАТСЬКОГО ВИНА

Культивування винограду на Закарпатті заклали ченці єзуїтського ордену тамплієрів у ХІІ сторіччі. За переписом 1720 року площа під виноградниками в Закарпатті сягала чотирьох тисяч гектарів. До середини ХІХ сторіччя закарпатське виноградарство підносилося під впливом Франції, Італії та Німеччини. У 1847 році плантації винограду займали вже близько 13 тисяч гектарів. Однак у 70-х роках ХІХ століття з Америки разом із садівним матеріалом завезли філоксеру. Майже всі виноградники Закарпаття були знищені. Аж до Першої світової війни стійкими до філоксери сортами вдалося оновити 4,5 тисячі гектарів. Після 1945 року до відомого антиалкогольного указу Михайла Горбачова, хай йому грець, на Закарпатті вирощували 150 сортів винограду, а площа плантацій становила 12 тисяч гектарів. Розширення її відбулося за рахунок невибагливих ізабельних сортів, розрахованих на масового і не надто балуваного споживача.

chervlene_vyno2_366За роки української незалежності в області розробили «Комплексну програму подальшого розвитку виноградарства та садівництва», якою передбачено значно розширити площі виноградної лози. Є перші результати. Про це свідчать не лише сухі статистичні дані, але й  традиційні фестивалі вин, які відбуваються у низинних районах краю, що споконвіків плекають виноградну лозу. Приміром, на цьогорічному фестивалі вина, який відбувся в Мукачеві, винороби Іршавського району продали 400 літрів вина власного виробництва під назвами «Широка коаліція», «Юльчина радість», «Шуфрич у бокалі», «70-відсоткове вино», «Сльози Януковича». Коштували «політичні напої» 4,5 гривні за 200 грамів.

Оглядаючи мукачівський фестиваль-конкурс «Червене вино-2008», Президент України Віктор Ющенко і його угорський колега Ласло Шойом помітили вино «Софійка», виставлене вперед кмітливими закарпатськими виноробами. Як розповіла розробник «Софійки» технолог Галина Новицька, вино, яке зацікавило Президента України, назване на честь його доньки: це біле легке напівсолодке вино, зроблене із європейських сортів винограду. На радощах винороби подарували «Софійку» Президентові. Для усіх інших воно коштуватиме 9 гривень за пляшку.

До речі, у часи СРСР закарпатські винні погребиці були під наглядом компартійної верхівки. Найкращі і найвишуканіші вина приберігалися для кремлівської еліти. Гостями цих підвалів були майже всі секретарі братніх до КПРС партій. Якось посеред ночі в умовах суворої секретності привезли навіть лідера Афганістану Наджибуллу, який був неабияким шанувальником міцних трунків. Нині порядок візитації «турецьких» підвалів простіший: сюди на дегустацію за символічну плату можуть потрапити всі цінителі натуральних вин. Щоправда, автор цих рядків блаженствував пахощами вин («Чорний монах», «Княжий замок», «Біла заздрість», «Лідія Закарпаття»)  тутешніх марок компанії «Скілур»,  фірм «Айсберг» та «Леанк», як мовиться, на дурничку. Неповторна королева вин – «Троянда Закарпаття», вино рожевого кольору з ароматом чайної троянди, мені мариться ще й зараз. Як і «Берегівське», вино з тонким ароматом скошеного сіна, «Квітка полонини» – букет з відтінком аромату цвітів альпійських луговин, сухе марочне «Променисте» – вино золотав
ого кольору, легке, з високими екстрактивними, ароматичними та смаковими доброякісностями, «Середнянське» – вино світло-солом’яного кольору з легкими пікантними тонами, м’яким і гармонійним смаком.

ВИНОРОБИ ГУРТУЮТЬСЯ. АБИ ВИЖИТИ В РОЗБУРХАНІЙ РИНКОВІЙ СТИХІЇ

Торік, 16 грудня, у місті Берегові, у винній залі «Старий підвал» відбулася конференція Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття, у якій взяли участь майже три десятки приватних виноробів краю. Основним лейтмотивом форуму стало створення «Винної карти Закарпаття». Голова Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття Олександр Ковач вніс пропозицію: «Винна карта Закарпаття» повинна нести для туристів лише позитивну інформацію. Це означатиме, що гості нашого краю мають бути стовідсотково впевнені в доброякісності запропонованої їм продукції та у належному сервісі обслуговування». Тому до цього своєрідного каталогу можливостей закарпатського приватного виноробства вноситимуть не всіх бажаючих, а лише тих, хто зможе пройти певну сертифікацію. У цьому напрямку вже досягнута попередня домовленість про взаємодію між закарпатськими виноробами та керівництвом одного з вітчизняних метрів – Інститутом виноградарства та виноробства імені В. Є. Таїрова (Одеса). Планується, що приватні винороби краю на
дсилатимуть на експертизу туди свої взірці виготовлених напоїв. Фахівці одеського інституту в лабораторних умовах визначатимуть відповідність вина критеріям якості та діючим нормам Держстандарту. Приватним виноробам, котрі пройдуть сертифікацію, видаватимуть посвідчення якості.

До речі, «Винна карта Закарпаття» створюватиметься паралельно із гастрономічною. За словами Федора Шандора, в області нещодавно було створено Спілку рестораторів.

На конференції в Берегові відзначалося: сьогодні вже мало просто робити добре вино – треба вміти контактувати з туристами. Присутній на зібранні завідувач кафедрою туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор запропонував створити спеціальні курси з підготовки виноробів до роботи з туристами. Навчання буде розраховане на 20-30 годин теоретичних та практичних занять, які відбуватимуться в різних районах краю. По завершенню навчання приватні винороби складатимуть іспити. Найбільш успішні з них отримуватимуть відповідні сертифікати для роботи з туристами. Вже найближчим часом з цього приводу заплановане підписання угоди між Спілкою приватних виноградарів та виноробів Закарпаття та кафедрою туризму УжНУ. Забігаючи наперед, скажу, що з першого лютого курси діють у приміщенні Берегівського туристично-інформаційного центру.

chervlene_vyno1_38627 січня у селі Кідьош, у винному підвалі приватного винороба Карла Шоша відбулася чергова конференція Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття. Доволі простора дегустаційна зала в цей день ледве змогла вмістити всіх бажаючих взяти участь у зібранні. Варто відзначити, що за останній місяць чисельність Спілки зросла і тепер становить майже півсотні приватних виноробів та виноградарів.

До речі, Карло Шош має вдома невеличкий, але найоригінальніший погріб, в якому майже 30 видів сонячного напою. Всі вони розлиті в бочки й акуратно розташовані на підставках. Прізвище «Шош» викарбувано на винних бочках у стилізованому зображенні орла. Недавно придбав еліпсоподібну бочку. Унікальна робота столітньої давності. Жартує, що тому б майстру пам'ятник збудувати!

«Вино, краще за спотикач чи пиво, – наголошує Карло Шош. – Але прикро, що ми працюємо начебто в тіні. Слід повернутися до поданого свого часу у Верховну Раду законопроекту «Про виноград і вино», аби й ми мали змогу законно підторговувати цим натурпродуктом. Бо вина власного виробництва вважаються домашніми, і за буквою закону в дегустаційні зали їм дорога закрита. Повірте, що легалізація приватного винороба дала б фантастичний поштовх розвитку сільського туризму, і Берегово, Мужієво, а також Середнє, Королево, Виноградів, де є старовинні підвали, стали б найпривабливішими місцями для тисяч туристів…»

Такої ж думки й інші домашні винороби, що виготовляють сухі вина. Іван Урста за приклад ставить Угорщину, де органи місцевого самоврядування обліковують, скільки приватники мають сортів винограду, скільки вина виробляють. Із загальної кількості напоїв 360 літрів ґазда залишає собі, за решту сплачує акцизний збір і спокійно-преспокійно продає їх – де і як хоче.

Голова Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття Олександр Ковач на січневому зібранні прозвітував про виконану роботу зі створення «Винної карти Закарпаття». Завідувач кафедрою туризму УжНУ Федір Шандор повідомив про те, що вже у липні цього року планується випустити путівник «Винний шлях Закарпаття», який допомагатиме туристам не лише знайти та відвідати найкращі дегустаційні зали області, скуштувати неповторні сонячні напої, але й пізнати історію закарпатського виноробства. На конференції всім присутнім було запропоновано заповнити спеціальну анкету, на основі якої з часом і створюватиметься довідник. Зокрема, приватні винороби мають вказати свої дані про освіту, стаж роботи у виноробній галузі, наявність винних підвалів, готовність проводити дегустації, асортимент продукції і т.д. Крім того, кожний винороб аби увійти до «Винного шляху» має заручитися підтримкою щонайменше двох своїх колег.

Тривожним був виступ Інни Добоні, викладача Свалявського технічного коледжу. Саме у цьому навчальному закладі вже майже півстоліття готують фахівців для роботи у виноробній галузі. Проте, як зазначила пані Іванна, у майбутньому Закарпаття може зостатися без кваліфікованих кадрів: керівництво коледжу цьогоріч вирішило відмінити набір учнів на виноробні спеціальності. Причина, начебто, – у відсутності бажаючих навчатися цьому ремеслу. Насправді ж, більшість присутніх виноробів краю вперше лише на цьому зібрані дізналися про наявність подібного навчального закладу. З великим подивом люди дізнавалися, що Свалявський технічний коледж має всі умови для навчання виноробству: обладнані спеціалізовані лабораторії, бібліотеку, висококваліфікований штат викладачів, їдальню, гуртожиток тощо.

Є й інші проблеми, які гальмують виноробство. В Україні поки що не освоєно випуск вузькорядного трактора для обробітку міжрядь виноградників, техніки для плантажу, обприскування, комбайна для збирання грон. Українські винороби за технологіями вирощування винограду відстали від європейців на кілька десятиліть, оскільки наші врожаї на придатних для виноградної лози ґрунтах нижчі у 7-8 разів, аніж, зокрема, у Франції. До того ж, дуже повільно відновлюють плантації лози. Адже, за словами винарів, треба бути самогубцею, аби насмілитися на закладку навіть п’яти гектарів винограду європейських сортів: значить одразу вивести з обороту близько 50 тисяч гривень, відтак щонайменше чотири роки вкладати сюди кошти, а далі ще 2-3 роки дожидатися, поки вино витримається і почне давати прибуток.

Вітчизняний ринок до того ж удосталь насичений і привізними винами, здебільшого з Молдови, Грузії та країн Західної Європи. Проте українські споживачі наразі мляво орієнтуються в європейській продукції, чим надуживають імпортери й крамарі: такі компанії постачають на вітчизняний торг копійчані італійські, іспанські та французькі вина, які на батьківщині коштують 1-2 євро, а ми із гонором викладаємо за пляшку 50 і більше гривень. Саме про ці та інші проблеми йтиметься на наступному зібранні Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття, яке відбудеться 14 березня у селі Концово Ужгородського району. Віриться, що виноробам сонячного Закарпаття вдасться відновити славу своїх попередників.

Іван ДМИТРІВ,
Закарпатська область

На світлинах:
 
Президент України Віктор Ющенко та Президент Угорської Республіки Ласло Шойом під час  ХІІІ обласного фестивалю-конкурсу «Червене вино –2008» у місті  Мукачеве

 дегустація у винному погребі

 вино і виноград