ТОРЖЕСТВО ТОРЖЕСТВ

0
1103

5 ТРАВНЯ — ВЕЛИКДЕНЬ. СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ (ПАСХА)
Задзвонив воскресний дзвін і розкрились квіти.
Йде народ з усіх сторін — як же не радіти,
Що Христос воскрес для нас, сонце засіяло,
Що настав весняний час і зими не стало.
(Фольклор)
Великдень — головне найзначніше християнське свято на честь воскресіння з мертвих Ісуса Христа.
Цього дня люди, зустрічаючись, вітають один одного словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» — і христосуються, цілуючись тричі.
З відродженням світлого свята Великодня повертається людям радість і надія, яку багато хто досі не мав. Це і приємні клопоти перед святом, щоб усе було в хаті чистим та красивим, це і чекання веселих і переможних святкових дзвонів, і милі кошики, старанно прибрані рушничками, з яких виглядають паска і крашанки, і все таке гарне.
Отож кожної першої неділі після весняного рівнодення та повного місяця ми святкуємо Великдень.
І.
Світле Воскресіння Господнє — пора відродження не тільки у природі, а й оновлення та очищення людських душ. Сенс цього свята — у світлому Христовому воскресінні. Воскреснувши сам, Він подав надію всім на воскресіння і вічне життя. Великдень означає перехід від смерті й тліну до життя і безсмертя, адже Сина Божого було послано на землю, щоб указати людям шлях до спасіння.
Добровільно прийнявши нестерпні муки, страшну смерть, Він спокутував гріхи людства і воскрес із мертвих. Спаситель, смертю смерть перемігши, розбив окови пітьми, страху і неправди.
Воскресіння Христове надає смисл буттю і зміцнює надію. Життя на землі набуває піднесеного значення; як неоціненний дар Творця, воно прилучається до вічності. Якщо усе обмежується лише рамками швидкоплинного земного буття, то де сенс наших страждань і радощів, сподівань і прагнень духу?
Подія Воскресіння Господнього підносить людину над собою і відкриває шлях до відновлення її душі. Христос закликав усіх не боятися жити по правді, у найважчих умовах зберігати віру і людську гідність.
Воскресіння Христове — це не лише перемога над смертю і пеклом, а й світло надії, що його, як запалену свічку, ми повинні бережно нести через усі труднощі нашого життя. Це світло торкається, просвітлює і зігріває холодні душі своїм теплом, зміцнює надію і сповнює життя смислом.
Перед Великоднем тривають сім тижнів Великого посту, коли віруючі утримуються від їжі тваринного походження, уникають розваг. Після довгого посту трапеза православних вирізняється особливою пишністю і урочистістю. Торжество свята Воскресіння Христового триває в обряді освячення пасхальної їжі та розговіння.
З приходом великого свята родинний стіл у цей світлий день готують з особливою урочистістю і неодмінно прикрашають квітами. Головне місце на великодньому столі належить пасці та крашанкам, які викладають на зелені. Одну зі спечених пасок обов’язково ставлять на столі й обкладають крашанками чи писанками. Паски пекли в пам’ять про те, як Христос споживав з учнями хліб. Раніше від паски відрізали шматочок і зберігали як ліки. Оскільки Великдень — передовсім символ воскресіння, відродження, на столі має бути проросле пшеничне зерно: зелень символізує повернення до життя.
ІІ.
Яйце — головний пасхальний символ воскресіння, бо із нього народжується нова істота. Багато пасхальних традицій пов’язані з яйцями. А фарбування яєць — давнє мистецтво, початок якому було покладено понад 4000 років тому на Середньому Сході.
У Греції червоний колір — колір жалоби, тому яйця, пофарбовані у цей колір, символізують гробницю Ісуса, а розбивання — відкриття гробниці та Воскресіння: як із закритого яйця народжується життя, так і Христос, воскреснувши, вийшов із закритого гроба.
За легендами, Всесвіт виник з велетенського космічного яйця, яке плавало у морській безодні. Наші пращури вважали, що зі шкаралупи утворилося небо, з плівки — хмаринки, з білка — вода, а із жовтка — земля. Ось тому крашанка чи писанка є символом всього сущого. Вважають, що писанка приносить у дім добро, статок і здоров’я.
На Великдень дітям зазвичай дарують писанки світлих кольорів, хлопцям та дівчатам — яскраві й насичені, а статечним господарям — із чорним тлом, яке символізує родючість землі й зв’язок поколінь. Одну з найбільш незвичних пасхальних традицій, пов’язаних із яйцями, знайдено на острові Тринідад в Атлантичному океані. Там яєчний білок уливають у воду для передбачення майбутнього.
Крім фарбованих яєць, до великоднього столу подають страви, які заборонялися під час посту. У національній кухні в Україні сюди належать домашня ковбаса, буженина, м’ясний завиванець з яйцем, холодець з курки, яловичина з чорносливом, запечена або смажена телятина, голубці з м’ясом. Крім того, кожна господиня готує традиційні, а також найулюбленіші в сім’ї святкові страви.
ІІІ.
На Великдень християни всього світу обов’язково відвідують службу в церкві. Відзначають це свято різними національними стравами, які до того ж мають символічний характер: запікають молодого баранця або телятину і свинину зі свіжими весняними овочами, чи готують продукти, яких не вистачало протягом зимових місяців.
У Польщі на пасхальному столі можна знайти різні страви із м’яса, молочні продукти і випічку («бабка» з тіста на дріжджах), яка символізує весняну родючість. На стіл ставлять фігурку пасхального баранця, вирізаного з масла чи білого цукру як символ, що нагадує про жертовну загибель Христа для спокутування гріхів людства. Для нагадування про розчарування в житті подають тертий хрін. Усі страви для святкового столу спочатку освячують у церкві.
Чехи і словаки готують схожі на польські пасхальні страви, але в усіх є свої національні тонкощі. Наприклад, у чехів — це «мазанець», тобто солодка кругла булка з родзинками і мигдалем; словаки подають на десерт «паску» (пірамідку із сиру з вершками, цукром і маслом, прикрашену зацукрованими фруктами).
В Угорщині це свято у дослівному перекладі означає «вживання м’яса», тобто довгоочікувана трапеза після тривалого посту. Обов’язковий атрибут угорського столу цього дня — варена шинка, і в кошику, вкритому святковим рушником або хусткою, її несуть святити до церкви. Пасха — одне з найулюбленіших свят у мадяр.
У багатьох європейських країнах, особливо у Німеччині, популярним пасхальним персонажем став кролик, який приносить пасхальні яйця. Пояснення цього йде з глибокої давнини. За легендою, язичницька богиня весни Естра перетворила птаха на зайця, але він продовжував нести яйця. За кілька тижнів до Пасхи Німеччину наповнюють зайці.
Скрізь з’являється величезна кількість милих звірят — від шоколадних і плюшевих до повітряних кульок, і навіть зайців-столиків і зайців-стільців. Пояснюється це просто: ця тваринка традиційно пов’язана у країні з Пасхою — у Святу неділю заєць розносить по оселях різнокольорові яйця і подарунки.
На Пасху в Австрії прийнято дарувати шоколад і яйця, причому останні можуть бути і не справжніми. Як пасхальний подарунок може слугувати шоколадне або дерев’яне, розписане вручну, яйце. Крім того, Пасха в Австрії символізується із зайцями, випеченими з тіста, шоколаду, іграшковими зайцями і щоб було їх якомога більше.
У Швеції цього дня діти наряджаються чарівниками і роздають малюнки з написом — «Вітаємо з Пасхою!». За це вони отримують солодощі або монетки. На Пасху шведи варять і фарбують яйця, а ще ставлять гілочки берези чи верби у вази і прикрашають різнокольоровими пір’їнами та маленькими дерев’яними яйцями. Діти одержують цукерки у пасхальному яйці з пап’є-маше, на якому намальовані курчата, кролики і чарівники.
Для французів Пасха не тільки релігійне свято. Вони вважають, що не обов’язково дотримуватися усіх християнських таїнств, аби долучитися до цієї події. Французи поздоровляють рідних, близьких, друзів і знайомих навіть не тільки як з релігійною датою, а з чимось добрим, весняним і радісним.
У Франції — це свято більше привід, а не жорсткий регламентований процес. Однак традиція дарувати яйця на Пасху не змінюється. Ще змалку французи вчаться прикрашати яйця, виготовляти їх з паперу та інших підручних засобів. Цінуються не просто яйця, а як художня композиція з кошиками, квітами.
В Англії поширені традиційні ігри на Пасху: дорослі ховають яйця, а діти, прокинувшись вранці, шукають їх. Того, хто знайде найбільшу кількість, чекає приз. Проводяться також катання пасхальних яєць на відкритому повітрі, на схилі, вкритому травою. Їхня мета — не розбивши яйце, покотити його найдалі від усіх. Цього дня запікають баранця з великою кількістю овочів, споживають фарбовані яйця, пасхальний торт, а ще ранком у неділю подають хрестові булочки.
В Італії також печуть солодкі булки, в які вплітають фарбовані яйця зі шкаралупою. Традиційно роблять бісквіт із солодким сиром. У Ломбардії печуть хліб у формі голуба, у Літургії — пиріг із 30 коржів тонкого тіста з овочами і яйцями. У давнину в країні була традиція розносити напередодні свята за допомогою факела по оселях вогонь, розпалений у церкві.
У наші дні цей обряд зводиться до демонстрації чудес піротехніки. В Римі у Страстну п’ятницю відбувається хресний похід від Колізею до Палатинського схилу. У пасхальну неділю Папа благословляє людей на площі перед собором Святого Петра. Головним подарунком вважаються яйця, які зазвичай дарують дітям. Їх виробляють із шоколаду і вкладають всередину сюрпризи.
У Греції цьому святові надають особливого значення. Незважаючи на те, що греки православні, відзначають Пасху під час католицької. Пасхальна трапеза розпочинається із супу з овечого рубця з яєчно-лимонним соусом (цей суп символізує пасхального баранця). Обов’язково печуть солодкий пасхальний хліб, який інколи прикрашають фарбованими яйцями. На десерт подають солодкі тістечка з горіхами з тонкого тіста і традиційне печиво у формі вінка.
Пасха у Бразилії знаменує початок страстного тижня. Для католицької країни — це великі релігійні урочистості. Члени релігійних братств під гуркіт барабанів проходять містами в одязі капуцинів. По всій країні розпалюють багаття на честь Воскресіння Христового. У храмах проходять святкові служби, після яких люди обмінюються солодкими пирогами і червоними яйцями. А ще кошики з продуктами і квітами залишають у церквах як подарунки.
На Філіппінах Пасха розпочинається опівнічною трапезою, до якої входять м’ясні страви. Потім будять дітей і вони вірять, що стануть глухими, якщо не братимуть участі у пасхальній вечері.
ІV.
Якщо до Вас у пасхальні дні прийдуть гості, зустріньте їх накритим столом, пригощайте від усієї душі. Свято Світлого Воскресіння Христового (Пасха) справді світле свято для кожного християнина.
«Воскрес Христос, і життя торжествує» — ці слова звучать під час богослужіння у храмах. Пасхальні служби настільки пройняті відчуттям торжества, що вони роблять Великдень святом свят і торжеством торжеств.
Підготувала Ганна ІВАНОВА