У Рівному ковалі зібралися на фестиваль

0
187

Другий фестиваль ковальського мистецтва «Металеве серце України»  зібрав у Рівному півтори сотні  майстрів, які  представляли не лише 16 областей країни. Були тут імениті ковалі з Голландії, Болгарії, Чехії, Англії й навіть Японії.  Саме металеве серце ковалі викували торік, подарувавши його Рівному як талісман фестивалю. Нині ж інтрига триденного шоу була не менш привабливою. У вмілих руках  володарів молота і ковадла народжувалися прикраси, які тут-таки впліталися в коси Даринки-ангела, що стала цьогорічним символом фестивалю.
Саму Даринку — міфологічну істоту в індивідуальному творчому виконанні — створив рівненський коваль Роман Велігурський. Цей образ пов’язаний зі словом «дарувати»: адже кінець літа й початок осені — пора достатку, коли природа щедро ділиться з нами своїми дарами. Тож у коси Даринки ковалі вплітали не лише квіти, а й викувані у присутності глядачів дари полів.
А ще тут відбувся конкурс на кращого металевого ангела, тож Рівне, нехай і на два дні, мало свою алею ангелів. Одне слово, метал удруге поділився з нами своїм особливим теплом та енергетикою.
— Гадаю, нам таки вдасться перекувати суспільне сприйняття професії коваля і ставлення людей до металу. Бо це не тільки кутник, труби чи швелер — в умілих руках майстра він розквітає мереживом із квітів, феєричними героями, казковими персонажами, — каже директор Рівненської металобази, організатор і натхненник фестивалю Ніна Крока. — Треба лише вміти піднятися над буденністю, як роблять це наші майстри — непересічні особистості.
Ніби на підтвердження цих слів 74-річний коваль із Голландії Хууб Сенссен, у якого брали майстер-класи представники рівненської ковальської школи, подарував рівнянам незабутні враження. Він зубами за мотузку підняв… 100-кілограмове ковадло, яке ледве винесли четверо помічників. Як з’ясувалося, то був лише майстерно виготовлений муляж.
До речі, нещодавно в Рівному відкрився перший приватний музей ковальства на території підприємства, яке очолює Ніна Крока. Так і хочеться згадати мудрих французів з їхнім неперевершеним «шерше ля фам»: у всіх добрих починаннях треба шукати жінку. За відвідування цього музею не беруть грошей: рівненська королева металу хоче лише, щоб якомога більше людей осягнули його неймовірну красу.
А заквітчана й задарована сувенірами від людей із теплими серцями Даринка вже невдовзі започаткує в Рівному металеву алею.
Інна ОМЕЛЯНЧУК