Друга Пречиста

0
196

 

21 вересня (8 вересня ст.ст.) велике нерухоме свято з ряду дванадесятих — Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

Коли наблизився час народитися Спасителеві світу, в галілейському місті Назарет жив нащадок царя Давида Іоаким з дружиною своєю Анною. Були вони люди доброчесні, шановані не за царське походження, а за сумирність та милосердя. Усе життя їхнє пройняте було любов’ю до Бога і людей. Дожили до глибокої старості, а дітей не мали. Це дуже смутило їх. Попри похилий вік, не облишали благати Бога, щоби послав їм дитя. Склали обітницю: якщо народиться в них немовля, то посвятять його на служіння Господові.

Нарешті Бог почув молитву праведників і дарував їм донечку. Але перед тим ще раз випробував їхнє терпіння. Одного разу Іоаким прийшов у храм і приніс дар. Священик не прийняв од нього дару і сказав, що негідний він того, бо бездітний, а бездітністю, либонь, покараний за якісь гріхи. «Не піду додому, — мовив Іоаким, — а піду в пустелю і молитимусь там, і постуватиму, допоки Бог не пообіцяє мені дитину». Засмучена була і Анна, особливо коли служниця дорікнула їй: «Бог тебе не любить, не дає тобі дітей». У скорботі вийшла Анна в сад і сіла під деревом. На гіллі побачила гніздо із пташенятами. Це ще дужче засмутило Анну. «От і у птахів є дітки, а в мене немає», — сказала вона і заплакала. Тут явився їй янгол і промовив: «Не плач, Бог дасть вам дочку. Йди і зустрічай чоловіка». У той же час явився янгол Іоакимові і сповістив: «Бог почув вашу молитву. Він дасть вам дочку, якій радітимуть усі люди. Іди додому». Анна пішла й зустріла чоловіка, і вони переказали один одному почуте від янгола, і вознесли подяку Господові. Справді, через рік, ясного й сонячного вересневого дня, народилася в них донечка. За навіянням янгола Божого дали їй ім’я Марія, що означає «Володарка», а також «Надія».

Народження Марії принесло радість не лише Її батькам, але й усім людям, бо призначена була стати Матір’ю Сина Божого, Спасителя світу. Так говорить Святе Письмо (Євангеліє від Луки), так навчає наша Церква. А тропар свята співає: «Різдво твоє, Богородице Діво, радість провістило всьому світові, бо з Тебе засяяло Сонце правди, Христос Бог наш; зруйнувавши прокляття, дав Він благословіння і, знищивши смерть, дарував нам життя вічне».

У Києві, в соборі Святої Софії, збудованому Ярославом Мудрим 1037 року, є ікона Софії — Премудрости Божої. Є такі ікони і в Софійських храмах у Константинополі (збудував імператор Юстиніан у VI столітті; після падіння Візантії 1453 року турки перетворили цей храм на мечеть Айя-Софі), в Новгороді та деяких інших містах. Усі вони висловлюють одну головну думку: представляють або Матір Божу, яка послужила втіленню Премудрости, тобто Сина Божого, або саму втілену Премудрість. Тому святкування цій іконі відбувається у Богородичні дні: в Києві та Константинополі — в день Різдва Богородиці, в Новгороді, Москві та ще подекуди — в день Її Успіння.

А 1696 року на березі річки Домниця, що на Чернігівщині, за 12 верст від міста Березна, явилася ікона Пресвятої Богородиці, і гетьман Іван Мазепа заснував тут монастир.

У народі це свято звуть Друга Пречиста. Колись жінки, котрі не мали дітей, а хотіли мати, цього дня влаштовували обід, на який після служби Божої запрошували бідних — «щоб молилися Богородиці про дитинку».

У рукописах Пантелеймона Куліша зберігся спів на честь Богородиці, записаний на Харківщині:

Похвалімо, похвалімо Царя Христа,

Прибитого, прибитого до хреста!

За нас, за нас страсти претерпівший

І від вічних мук, вічних мук визволивший.

Похвалімо, похвалімо Матір Його,

Та ізбудеш, та ізбудеш огню вічного!

Мати Його, Мати Його Пречистая —

Зірка у небі, зірка у небі пресвятая!

Скорая, скорая нам помощнице,

У бідах і скорботах наших заступнице,

Поручнице, поручнице за нас грішних,

Визволи, визволи нас від мук вічних!

Алилуя, воспіваймо,

Матір Цареву, Матір Цареву днесь

величаймо!

Варто нагадати, що Першою Пречистою звуть день Успіння Богородиці (28 серпня), а Третьою Пречистою — день введення Богородиці в Єрусалимський храм (4 грудня). Інколи Третьою Пречистою називають свято Покрови Богородиці, але це — помилка.

Сторінку підготував Іван ДМИТРІВ