ЧИ НЕ КОЖНИЙ НАРОД МАЄ ВЛАСНИЙ ХРЕСТ

0
364

На думку деяких дослідників, найголовніший символ християнства означає поєднання суперечностей, подолання двоїстого погляду на світ.

Горизонтальна лінія хреста – жіночий аспект, земля, матерія, вертикальна – чоловічий аспект, творче начало, небо і дух. Це протиріччя може бути зрозуміле і як єдність часу, який уособлює горизонтальна лінія, і вічності, яку відображає вертикаль, причому вічність може перетинати час у будь-якій точці. Місце перетину обох ліній, в якому означені аспекти зливаються воєдино, одночасно стає джерелом енергії, з якого світ розвивається в усіх чотирьох напрямках. Троянда в центрі хреста символізує цю первісну єдність, з якої розвинувся світ, подібно до того, як він розвинувся з квітки лотоса в індійській релігії.

Поєднання суперечностей у хресті – це примирення дуалізму, тобто двоїстості у дусі любові. Адже Ісус Христос учив: „Істинно кажу вам: усе буде відпущено синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили. Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, – тому повіки не проститься”. Цей гріх проти духа з’являється тоді, коли людина втрачає віру в життя, в Ісуса Христа. Людина має народитися двічі, перший раз – фізично, другий раз – духовно, і тільки тоді вона відчує єдність з творчими силами Космосу і піднесеться духом та повірить у себе.

Хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа, має свою до- і післяісторію. Перед його прообразом-фетишем – дерев’яним пристосуванням для видобування вогню – били поклони ще первісні люди. У дохристиянському Римі застосовували як знаряддя страти хрест, що нагадував за формою грецьку літеру „тау” – Т. 71 року до Р.Х. саме на таких хрестах і розіп’яли уздовж Апієвої дороги з Рима в Капую 6 тисяч рабів – учасників повстання Спартака. Тоді ж був і схожий на нього за формою єгипетський хрест „анх”, що знаменував загробне життя.

Після утвердження християнства у Західній Європі його символом став канонічний латинський хрест. За раннього середньовіччя використовувався й біблійний хрест, яким прикрашали рукописні сторінки Нового Заповіту.

Православним вважається нині шестикутний хрест із косою поперечкою внизу. На думку деяких дослідників, на цю приладовану одним цвяхом планку спирався ногами засуджений. Цим йому завдавали додаткових страждань, бо на такій хиткій опорі важко було втримати рівновагу. Модифікацією православного хреста є семикутний хрест.

Його горішню планку увінчує напис „ІНЦІ” – „Ісус Назаретянин – Цар Юдейський”. Поширений в Україні й зображений на іконі св. Володимира у Володимирському соборі Києва восьмикутний хрест.

Такі ж хрести вінчають куполи багатьох церков України. А простий чотирикутний хрест покровителя Києва архистратига Михаїла різниться від інших лише тим, що в його епіцентрі міститься Око Неба, яке за всіма стежить і все бачить. Оскільки першого проповідника християнства на землях предковічної України апостола Андрія Первозванного розіп’яли на скошених під гострим кутом брусках, то його хрест, відповідно, скісний.

Сторінку підготувала Марічка ДОБРОВОЛЯ