Свята у календарі нагадують нам, як невмолимо швидко плине час. Здається, ще недавно відзначали літні Спаси, а вже — друга Пречиста, яку християни відзначають 21 вересня як одне із великих двунадесятих свят. Повна назва цього свята — Різдво Пресвятої Богородиці Пріснодіви Марії.
Християнські письмові джерела повідомляють, що батьки Марії довго були бездітними й молили Бога про народження дитини. Коли нарешті народилася донька, назвали її Марією і «принесли великі дари, жертви й всепалення», а також влаштували банкет. У пам’ять про цю подію і було встановлене свято Різдва Богородиці.
З ним пов’язана давня обрядодія — день Рожениць або свято Роду-Рожениць. Бездітні жінки замовляли службу Божу в церкві, а опісля запрошували на обід бідних людей, «аби молилися Богородиці, щоб послала їм дітей».
Втім, відомий український етнограф Василь Скуратівський у своїй книзі «Святвечір» висловлює думку про те, що свято Роду-Рожениць сягає коренями у дохристиянські дайбозькі вірування й пов’язане із подякою «польним духам», тобто опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, котрі спочатку засівали зерно, а потім поливали. Ось і давнє прислів’я говорить: «Перша Пречиста жито засіває, а друга дощем поливає». У давнину ритуальною стравою для польових духів була кутя з медом та маком, котру виставляли на вікнах.
Про давність цього обряду свідчать і релігійні анафеми. Так у «Слові святого Григорія» автор докоряв тим священикам, котрі задля прибутків співають тропар Богородиці. Докори з приводу того, що на честь «Роду і Рожениць» влаштовують «кутю й інші трапези та законний обід», зустрічаємо і в «Слові Христолюбія».
Із другою Пречистою пов’язана й остання заготівля «чарівного зілля». Наші предки вважали, що зібрані між обома Пречистими «приворотні трави» мають неабияку властивість привертати хлопця до дівчини, чоловіка до жінки і навпаки. Тому в цей день жіноцтво востаннє заготовляло барвінок.
Особлива увага в цю пору зверталася й на калину. Не дарма ж бо мовиться: «Без калини нема України». Її широко використовували в обрядах. Кетягами прикрашали вінець молодої, оздоблювали весільний коровай. Вона символізувала дівочу цнотливість, незайманість, чистоту. Цей красивий у всі пори року кущ висаджували біля криниць, осель, обіч гомінких доріг.
До речі, в давнину підвішений до стріхи пучок калини засвідчував, що в домі є дівчина на виданні, отож, можна вступити на оглядини, а там, після Пречистих і сватів заслати.
О цій порі погода вже явно повертає на осінь, тому й мовилося: «Прийшла перша Пречиста — калина одягла намисто, прийшла друга Пречиста — взяла комарів нечиста, прийшла третя Пречиста — стала діброва безлиста».
Для пасічників це був останній термін підготовки утеплення вуликів на зиму, а власники овець завершували другу стрижку. Годилося вже повністю викопати й картоплю, бо «на Пречисту бульба чиста».
А дітей застерігали, щоб не ходили без потреби польовими та лісовими стежками, бо «на них вужі сушаться». Адже наближається інше свято — Здвиження.
Марічка ДОБРОВОЛЯ
