Київ оголошує юридичну війну Росії

0
526

Як відбувається реструктуризація частини зовнішнього боргу країни? Як керівництво нашої держави зменшуватиме боргове навантаження і як у подальшому списувати свої борги? На ці запитання дали чіткі відповіді у прес-центрі Будинку уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр фінансів Наталія Яресько.
Глава уряду оголосив статистичні дані. Так, станом на 31 грудня 2014 року загальний обсяг державного зовнішнього боргу України сягав 73,1 мільярда доларів. А станом на 1 вересня цього року цей показник становив 70,5 мільярда доларів. «Це відповідь на запитання, чи збільшуються зовнішні борги нашої країни. Попри те, що ми отримуємо додаткові кредитні ресурси на відновлення економіки країни, нам вдається погашати борги і поступово зменшувати суму гарантованого державного боргу», — резюмував Арсеній Яценюк.
Він продовжив тему нагадуванням, що протягом останнього півріччя команда урядовців активно займалася реструктуризацією зовнішніх зобов’язань України. На початку вересня парламентарії конституційною більшістю внесли зміни до Бюджетного кодексу (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і його часткового списання), до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо державних деривативів (у частині реструктуризації боргу), до розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування під час списання цього боргу, до Закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (про підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати) та ухвалили постанову за забезпечення фінансової стабілізації у межах виконання програми МВФ «Механізм розширеного фінансування». Цей крок юридично оформив списання приблизно 3 мільярдів доларів зовнішнього боргу і дав змогу на чотири роки зняти питання виплати тіла кредиту.
Нині проблема в тому, що, крім цих фінансових відтермінувань, згідно з домовленостями Міжнародного валютного фонду, протягом чотирьох наступних років наша держава має заощадити понад 15 мільярдів доларів, зокрема в 2015 році — 5,2 мільярда. Їх країна не має. Як і немає прем’єрської відповіді на запитання, де цю суму знайти.
Потім Арсеній Яценюк нагадав, що реструктуризувати вдалося й борги Укрексімбанку та Ощадбанку. Ці структури, за словами глави уряду, зможуть кредитувати вітчизняну економіку.
Тепер на порядку денному питання списання боргів Києву. Укрзалізниця також потребує реструктуризації 500 мільйонів доларів. У цей рядок стають Укравтодор та підприємства енергопостачання.
Прем’єр окремо говорив про відмову Російської Федерації списати Україні частину гарантованого державою боргу (йдеться про сплату в грудні 3 мільярдів доларів). «29 жовтня ми запропонуємо Росії ще раз розглянути рішення щодо наданих кредиторами умов. Якщо вони вважають, що вони унікальні, ми готові до судового розгляду справи з Росією. Або нехай 29 числа приймають ті самі умови, які підтримали всі наші міжнародні кредитори», — наголосив Прем’єр.
До речі, це буде не перша судова справа України проти Росії. Юридична війна між державами розпочалася після незаконної анексії Криму та посилилася у процесі окупації частини сходу. Лише дві судові справи чекають на вердикт Європейського суду з прав людини. Орієнтовно крига в цьому напрямі скресне 1 січня 2016 року. Україна вимагатиме компенсації всіх збитків, завданих їй через дії Росії. Ще два спори порушено проти компанії «Газпром» щодо контракту із закупівлі й транзиту природного газу.
Арсеній Яценюк опосередковано попросив керівництво північного сусіда України не зволікати з цими справами і не звертатися із проханням перенести строки їхнього розгляду. Арбітражні спори не завершено також. Відповідні позови ініціювали українські компанії, котрі втратили майно у Криму, Донецьку й Луганську. «Ми готові і до юридичної війни з Росією. У цієї країни ще є шанс стати частиною клубу кредиторів, які прийняли пропозиції України щодо реструктуризації частини її зовнішнього боргу», — підбив підсумок вищесказаного глава уряду.
А міністр фінансів розповіла, що після 29 жовтня, коли Росія означить свою остаточну позицію щодо списання фінансових зобов’язань нашої держави, буде випущено нові облігації замість нинішніх. Орієнтовний період — середина листопада. «Це закриє велику частину роботи щодо списання боргів. Після обміну облігацій із суверенних боргів випуск деривативів для тих, хто не брав участі у процесі, буде неможливим. Наша ситуація юридично прописана в умовах реструктуризації. Думаю, що нині це для нас велике досягнення», — пояснила Наталія Яресько.
За її словами щодо Києва переговори тривають, але остаточного рішення немає. «Сподіваюся, кредитори зрозуміють: щодо столиці України потрібно робити реструктуризацію. Щодо Укрзалізниці процес тільки розпочинається», — додала міністр.
Цю спільну заяву для ЗМІ завершив Прем’єр-міністр оптимістичними словами. Мовляв, Україні ледь не щодня пророкували оголошення дефолту. «Два роки минуло, а ми зменшили зовнішній борг країни, одержали міжнародну фінансову підтримку, списали борги, посилили фінансову стабільність у банківському секторі», — сказав він.
До слова, «всі кредитори більшістю, яка становить понад 75% голосів у їхньому комітеті, ухвалили рішення про списання боргів Україні на загальний обсяг 3 мільярди доларів та відповідну реструктуризацію боргів на загальну суму ще 8,5 мільярда доларів», — заявив Прем’єр-міністр.
Катерина МАЦЕГОРА