УТІХА БІДНИХ ДУШ

0
291

Потойбіччя: хочеш – вір, хочеш – не вір                

ЙОЗЕФ АКЕРМАН

ПОВЧАННЯ ТА ПРИКЛАДИ ПРО СТАН БІДНИХ ДУШ У ЧИСТИЛИЩІ

________________________________________________________
(Продовження. Початок у № 3-6)
РОЗДІЛ 4 СПОСОБИ ДОПОМОГИ БІДНИМ ДУШАМ

НАВІТЬ КОРОТКА МОЛИТВА МОЖЕ ДУЖЕ ПРИСЛУЖИТИСЯ ПОМЕРЛИМ

Один побожний єпископ, якось удень злегка задрімавши, побачив у сні одного хлопчика, котрий разом із золотим ангелом витягував на срібній мотузці якусь гарну жінку з глибокої криниці, і коли, прокинувшись, він підійшов до вікна, то побачив на церковному подвір’ї, біля однієї з могил саме того хлопчика, що й у сні. Коли він запитав його, що він тут робить, той відповів, що молиться за душу своєї мами, яка тут похована, проказуючи „Отче наш» і „Господи, помилуй». Почувши таку відповідь, священнослужитель зрозумів, що душа цієї жінки молитвами цього хлопчика була звільнена з чистилища і що золотий ангел мав би означати молитву „Отче наш», а срібна мотузка – „Господи, помилуй». Ще один приклад маємо в хроніці картезіанців. Якось один дворянин приніс у монастир цього ордену велику суму грошей, щоб там помолитись за душу його померлого батька. Але коли хор проспівав за упокій лише слова “Хай спочиває в мирі. Амінь», то дворянин пожалкував за своїми грішми, вважаючи, що забагато заплатив за такі коротку молитву. Але тут мудрий настоятель сказав кожному братові написати на папірці оті слова і принести також терези, і після цього звернувся до дворянина, нехай він зважить одне і друге. І сталося диво: та шалька, на якій лежали гроші, легко, як пір’їна, піднеслася вгору, а та, де лежали папірці із словами молитви, опустилася, наче з оловом, додолу. Побачивши це, дворянин засоромився, але і втішився одночасно. Про щось подібне промовляв у своїх проповідях і папа Бенедикт XIII.

ДУЖЕ КОРИСНО ПРОСИТИ МАТІР БОЖУ ЗА ПОМЕРЛИХ

Матір Божа, яку звитяжна Церква називає Матір’ю Милосердя, виявляє свою лагідну любов також і до стражденних у чистилищі. Вона сама сказала колись св. Брігітті, в одкровеннях якої читаємо: „Я – Матір усіх тих, які перебувають у чистилищі, бо всі їхні муки щоразу через моє заступництво полегшуються». Ця свята засновниця монашого чину потверджує так само, як вона. Богом натхненна, зрозуміла, що Марія також є розрадницею всіх тих, які знаходяться в чистилищі. З цього приводу св. Альфонс Лігорі каже: „Щасливі, тричі щасливі ті, хто є слугами цієї Матері Милосердя, бо її захист супроводжує їх не тільки в цьому житті, але й переходить з ними поза гріб у чистилище. І наскільки безсилі душі, що не можуть самі собі допомогти, настільки посилює Вона свою благу турботу про них». Тому неважко здогадатись, як Цариці Небесній було б угодно, а бідним душам ставало б у помочі, коли б ми задля них зверталися з благаннями до Марії. Побожний Будон навіть радить не лише звертатися до Неї за заступництвом для цих душ, але також і всі свої добрі діла і молитви за померлих на її благословенні руки довірливо складати. „Бо ніхто так свято не може турбуватися про це, – каже він. – До того ж, наше звертання до Марії якнайкраще засвідчує нашу любов, яку ми правдиво відчуваємо до Неї».

МАТІР БОЖА МАЄ НАД ЧИСТИЛИЩЕМ ОСОБЛИВУ ВЛАДУ

Безсумнівно, що Цариця небес і землі розпросторює свою владу як над славною і звитяжною Церквою, так і (як зауважує св. Бернардин) над Церквою стражденною: на небі душі мають доступ до скарбів її слави, на землі – до її милості, а в чистилищі відчувають її заступництво. Тому святий прикладає до Неї слова Святого Письма: „У хвилях морських і по всій землі я володіла» (Сир. 24,6), бо справді Вона, проходячи через буремне море вогню, втишує страшенний жар бідних душ. Св. Діонісій картезіанець каже в об’явленні: „Як тільки ім’я її прозвучить у чистилищі, тоді душі таку радість відчувають, як хворий, коли при смерті почуває слова особливої розради». Про це також говорить учений Новарін: „Її заступництво спадає, як прохолодна травнева роса, на полум’я, що палить бідні душі, і гасить його». Слідом за Сальмероном багато теологів тримається думки, що найсвятіша з усіх Діва, поки не померла, молила у свого божественного Сина про милість і здобула її, так що всі душі, котрі були на той час у чистилищі, звільнилися і супроводжували її на небо, бо „саме тоді, – як каже побожний Герсон, – її короновано як царицю, і саме як царицю милосердя, як Матір Милості Божої, тож доречно було для полонених помилування дістати». Така є думка, але на противагу їй наводяться інші думки та факти, зокрема у книзі „Що ми знаємо про чистилище» Соломона. Про те св. Бернардин все ж таки каже, що Діва Марія має особливу владу над чистилищем і може звідти вирятовувати тих, що шанують Її.

СИЛА СВЯТОЇ МОЛИТВИ НА ВЕРВИЧЦІ ДЛЯ УТІХИ БІДНИХ ДУШ

Про цю силу можна дізнатися вже зі слів самої Цариці Небесної, що їх вона, як свідчить блаженний Алан, промовила у з’яві до св. Домініка: „Вервичка для того і є, щоб спасати бідні душі з чистилища». Це потверджується таким прикладом: одна жінка поганої слави, на ім’я Катаріна, почувши проповіді св. Домініка, навернулась на шлях істинний і з особливим старанням почала відмовляти молитви, жертвуючи їх головно для бідних душ у чистилищі. І для того, щоб показати, яку користь приносить такий молебень тим душам, Бог дозволив названим святим побачити, як під час Катаріненої молитви, коли вона з вервичкою молилась за зцілення стражденних душ, з члеників милого дитятка, що уособлювало собою на картині Господа нашого Ісуса Христа, заструмувало п’ятдесят п’ять джерел – саме стільки разів „Отче наш» і „Богородице Діво» намолено було на вервичку. З цих джерел струменіла найчистіша вода і текла вона в чистилище, даючи стражденним душам таку прохолоду, що вони не відчували вже майже жодної муки, а чули голосні звуки слави, і, сповнені вдячності, хвалили свою співчутливу добродійницю Катаріну. А блаженний Алан пише: „Багато братів і сестер во Христі присягали Йому, що їм під час молитви з вервичкою з’являлось багато душ, які запевняли, що після святої Служби Божої нема сильнішої помочі для душ у чистилищі, як свята молитва з вервичкою, і що завдяки їй щодня з чистилища звільняється багато тих, котрі ще довгі роки мусіли б там залишатися». Тому й св. Альфонс Марія з Лігорі каже: „Якщо ми хочемо сильно помогти душам у чистилищі, то мусимо за них завжди у своїх молитвах просити Найсвятішу  Діву і жертвувати задля них святу вервичку, і це принесе їм розраду».

СИЛЬНУ ДІЮ МАЮТЬ ЗАКЛИКИ ДО СВЯТИХ АНГЕЛІВ ЗА ПОМЕРЛИХ

Святі ангели ніколи не покидають тих, до кого вони приставлені: адже вони вірно супроводжують людину упродовж усього небезпечного життя, щоб вона щасливо завершила його і навіки уникнула пекла, а деякі свої прогрішення очистила у полум’ї чистилища; і саме там, якщо можливо, ангели виявляють свою ще більшу турботу про неї. Вони часто навідуються до душ, видимо з’являються перед ними, розраджують їх, знаходячи всюди на землі тих співчутливців, котрі допомагали б їм: саме ангели нагадують людям про померлих і запалюють у них щире бажання робити щось для бідних душ. Так, колись святий архангел Рафаїл, як він сам казав (Тов. 12,12), заносив молитви старого Товита перед славу Господню, коли той, кинувши свій обід, пішов мерців ховати і слізно молився; святі ангели заносили ці молитви і добрі діла вгору і приносили милість, яку вони начебто взамін там отримували, для покинутих душ у чистилищі. Як каже Будон, вони повідомляють їм, що нового сталося на землі, називають добродійників, котрих вони, ангели, заохочують молитися за них; небесні духи, сповнені любові, ніколи не перестають ревно турбуватися про душі померлих. Отож, заклики до святих ангелів допомагати цим померлим завжди матимуть дієву силу. Також і Церква заохочує нас до цього, коли вона перед святим Михайлом, во ім’я Господа, співає: „Ти призначаєшся Господеві, щоб усі душі були з Ним», або коли під час панахиди згадується святий архангел Михаїл, котрий може кожну душу перед сяйво Боже завести, як то було обіцяно Аврааму та всьому його потомству.

ДОБРЕ ЗВЕРТАТИСЯ ЗАРАДИ БІДНИХ ДУШ З ПРОХАННЯМ ДО СВЯТИХ

„Це велике діло, – повчають св. Августин і св. Тома Аквінський, – що святі на небі своїм заступництвом можуть сприяти спасенню бідних душ із чистилища». І не треба сумніватись, що вони виявляють свою любов до своїх же братів, котрі спокутують гріхи в чистилищі якнайповніше, адже вони самі знають, які то страшенні муки там. Небо не змінює їхніх досвідчень, але тільки значно побільшує їхню любов: якщо вони вже за свого смертного життя мали таку силу, що могли випрошувати милостиву допомогу для грішних братів, коли ті потрапляли в біду, то чи могли б вони тепер не спрямовувати свою далеко могутнішу любов на ті душі, котрі милістю Божою позначені та прикрашені, щоб вони цілу вічність насолоджувались їхнім щасливим товариством?!   Так, вони не здатні більше вже страждати, але вони завжди відчувають співчуття, і через те, що вони стоять перед престолом милосердного Бога, мусять вони також і милосердя відчувати. Коли свята Церква радить нам у всіх бідах звертатися до святих, і ми завжди у своєму житті відчуваємо їхню могутню допомогу, то само собою зрозуміло, що звертатися з проханням до святих заради бідних душ є благим ділом, бо воно звеселяє сумні душі і має принести їм спасення.
Переклад з німецької Василя УГРИНЮКА
(Далі буде)
P.S. Цю книгу та іншу релігійну літературу читачі «Українського Слова» можуть замовити поштою у видавництві «Нова Зоря»: 76018, м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, 5. Тел.: (380342) 52-73-48, Факс: (380342) 55-24-45.