Догорає літо, пахнуть скошені сіножаті, достиглі жита перешіптуються з ласкавим вітром. Виблискують червонощокі яблука, усміхаються, киваючи своїми голівками жовтогарячі диво-сонячники.
Голубіє небо… Надворі кінець серпня, а значить – і літа. Воно закінчується великим святом, яке ми шануємо, величаємо і любимо – Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня). Усі покоління людей називають її благословенною!
Маріє! Наша Матінко Маріє! Мати Ісуса Христа! Тобі всім завдячуємо, бо Ти дала нам Бога, Спасителя Нашого, Ти дала світові Любов!
Ти – Цариця сотворінь усього світу, чесніша від херувимів і славніша від серафимів. Тебе єдину по Христі Всемогутній збагатив усіма скарбами своєї ласки.
Пресвята Богородице, хто зуміє висловити велич Твоєї материнської любові до нас? Хто ж зможе перелічити ті всі Твої щедрі добродійства, якими обдаровуєш Своїх дітей?
Маріє! Цим іменем добрим і святим ми щодня, щомиті звертаємося до Тебе, люба Богородице, у своїх молитвах.
Маріє! Шепочуть уста, хто просить у Тебе помочі, захисту, порятунку, поради і ласки!
Маріє! Звертаємося сьогодні і ми, усі Твої діти, молись за нас, Матінка небесна!
Даруй цілому світові спокій і мир, нашій рідній Україні благодать, кожній родині – здоров’я, радість, любов, єдність, святість, єднання, добробут, щастя.
Прийми, Маріє, наші молитви, виблагай у Бога для нас вічної ласки. З великою любов’ю і ніжністю вимовляймо це святе імя – Марія!
Оксана ВЕРБОВСЬКА