0
57

Нова карта Закарпаття

Аналізуючи останні події, що сталися довкола змін у територіально-адміністративному устрої Закарпаття, напрошується висновок — між керівництвом України й Угорщини існують певні домовленості стосовно цього регіону.

Звичайно, наша влада намагається переконати суспільство, що ніякого тиску з боку угорців нема. Міністр закордонних справ України, після того як з’явилась інформація про об’єднання кількох районів в один, Берегівський, хоча у перспективному плані його не було, переконував, що це аж ніяк не поступка Угорщині. Навпаки, до району із традиційно високим процентом угорського населення приєднується Виноградівський, що зменшить загальний відсоток угорців у цій адміністративно-територіальній одиниці. Що-правда, він «забув» — до 1 червня, коли з’явилося повідомлення про зміни у проєкті адміністративного поділу Закарпаття, Берегівський район мав бути «зшитий» з трьома районами, після чого частка угорського етносу там узагалі стала б мінімальною.

Про те, що Україна пішла на поступки західному сусідові, засвідчив і новий статус нашої держави у відносинах із НАТО. Пояснювати, що це відбулося тільки тому, що Угорщина просто змінила свою позицію (нагадаємо, раніше ця країна блокувала будь-які північноатлантичні наміри України), безглуздо.

Власне процес просування «п’ятого району», хоча спершу перспективним планом їх передбачалося чотири, досить цікавий. У соцмережах і електронних ЗМІ «звідкись» з’явилась інформація про нову конфігурацію укрупнених районів Закарпаття. Мова вже велася про п’ять районів — Ужгородський, Берегівський, Тячівський, Мукачівський і Хустський, які «поглинають» решту адміністративної території. Здивувало, що це повідомлення не містило жодного прямого посилання на джерело, без номера і вихідних даних документа з таким рішенням.

Хай там як, але новий територіально-адміністративний устрій неминуче позначиться на житті закарпатців. На цю тему розмовляємо з колишнім першим заступником керівника області Іваном Бушком.

Іване Івановичу, що скажете про появу нової карти Закарпаття? Чому вона з’явилася саме зараз і саме в такому «напівфейковому» вигляді? Нібито вже прийнята постанова, хоча підтвердження цьому нема. Є лише проєкт від Кабінету Міністрів, та й то без вихідних даних…

— Річ у тому, що практика останнього часу — «вкидати» певну ініціативу, чутки, пропозиції чи, як тут, документ без вихідних даних і вивчати реакцію на нього суспільства. І потім уже діяти залежно від результату.

Здається, що ця новина не дуже сколихнула суспільство. Як на мене, її не вельми активно обговорюють, принаймні спокійніше, ніж вона того заслуговує.

— Реакція справді не дуже гостра, хоча сам факт, що несподівано з’явився п’ятий район, мав би привернути увагу. Адже перспективний план був затверджений давно, і він передбачав створення чотирьох нових територіально-адміністративних одиниць в області замість 13. Власне, в Інтернеті на порталі «Децентралізація», створеному за підтримки міжнародних інституцій, досі йдеться тільки про Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Рахівський райони. І тут зненацька виникає п’ятий, Берегівський. Хто стежить за розвитком міждержавних відносин, той розуміє, що його поява є наслідком кулуарних домовленостей між угорським та українським вищим керівництвом. Не виключено, що саме тому й Рахівський район перетворився на Тячівський.

Які наслідки можна очікувати від створення нового району?

— Поява району, де 40 відсотків становитимуть угорці, дасть змогу більше залучати їх до політичного і самоврядного життя на Закарпатті. Під цей проєкт з Угорщини вже давно йде фінансування науки й освіти, медицини, інфраструктури. Дещо, за певних умов, перепадає й українським закладам. Не секрет, що в деяких українських селах Угорщина профінансувала ремонти дитячих садків із умовою організації груп із угорською мовою виховання. А на минулих місцевих виборах угорські партії досить активно висували в депутати українців, тобто узяли курс на вихід за рамки етнічності, щоб таким чином посилити вплив своєї політичної партії.

За часів Австро-Угорщини теж було всього чотири чи п’ять «районів», тобто комітатів, на території нинішнього Закарпаття…

— Чотири. Вони проіснували тут сім століть. Це Унг з центром в Ужгороді, Берег з центром у Берегові, Угоча з центром у Виноградові і Мараморош із центром у Сігеті. Історично вони були сформовані за етнорелігійним принципом, там проживало чимало греко-католиків, переважна більшість яких ідентифікувалась як русини. За часів Чехословаччини райони вже були поділені за економічно-ландшафтним принципом, і він зберігся й за радянських часів, і дотепер — поки що маємо 13 районів.

А за яким принципом створюються зараз ці чотири або п’ять районів?

— В основі реформи не райони, а територіальні громади. Київ надаватиме передбачені законом субвенції, а ОТГ вирішуватимуть, що для них найважливіше. Останні будуть утримувати освітні, медичні заклади, братимуть участь у фінансуванні інфраструктурних об’єктів, які вважатимуть необхідними для себе. А райони… Поки що не зрозуміло, які у них будуть функції замість ліквідованих 13 районних рад і адміністрацій.

До речі, районний медичний заклад знаходитиметься в Берегові чи Виноградові?

— Все залежатиме від того, які чинники будуть важливішими. У Виноградівському районі більше населення — 120 тисяч, у Берегівському — в півтора разу менше. Проте є інший чинник — у Берегові краща матеріальна база, медичне оснащення, оскільки кошти на них надавала Угорщина. Також угорці обіцяють брати участь в інфраструктурних проєктах. На базі виноградівської лікарні, можливо, залишиться відділення екстреної допомоги, у селах працюватимуть сільські лікарі.

На мою думку, проблема не в тому, де розташовуватиметься лікарня, а в тому, чи грамотно відбудеться реформа: чи буде забезпечено автопарк машин «невідкладної допомоги», побудовані дороги і багато інших речей. На жаль, наразі маємо тільки негативний досвід реформи. Взяти хоча б Королево. Тут працювали дві лікарні — залізнична і підрозділ районної. Коли їх закривали, вирували мітинги протесту, люди боялися, що станеться соціальна катастрофа. Їх заспокоювали, обіцяли, що, навпаки, рівень надання медичних послуг значно поліпшиться. І що маємо? Лікарень нема, і це значно ускладнило життя жителів сіл Хижа, Черна, Новоселиця. Все це наслідки недолугої реформи, про що мало хто говорить.

Знову повернусь до нового п’ятого району. Дехто пропонує дати йому компромісну назву Притисянський. Що ви про це думаєте?

— Свого часу саме угорці лобіювали створення «Притисянського регіону» на Закарпатті. 20 років тому в нас фактично був Притисянський виборчий округ, який охоплював саме угорськомовні села. Я запропонував би назву Угочанський район. Ця назва знімає протистояння амбіцій громад. А, крім того, є й історичні аргументи — Угоча, як окрема адміністративна територія, проіснувала сім століть із центром у Виноградові.

До речі, історія із п’ятим районом дістала цікаве продовження. Угорців не влаштовує навіть цей варіант! Із різних джерел відомо, що керівництво сусідньої країни вже зондує ґрунт щодо можливості залишити Берегівський район у старих адміністративних межах. Тобто із населенням 50 тисяч чоловік, тоді як реформа передбачає райони з не менш ніж 200 тисяч. Якщо українська влада на це погодиться, то чекаймо подібних дій з боку румунів, болгар, словаків…

Василь ГОРВАТ,Закарпатська область

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here