Уряд пропонує в рази зменшити кількість районів

0
82

Кабінет Міністрів затвердив план їх створення як наступний етап реформи адміністративно-територіального устрою

Замість нинішніх 490 (а це найбільше на європейському просторі серед подібних за територією країн) — 129 районів на карті України. Так записано в постанові, яку вчора на позачерговому засідання розглянув Кабінет Міністрів.

«Наша мета — затвердити новий проєкт районування областей, щоб влада працювала найбільш ефективно та не дублювала жодних функцій. До речі, нинішні райони були сформовані ще при СРСР в першій половині минулого століття і не відповідають сучасним стандартам за багатьма критеріями. Крім того, у нас є райони, де проживає трохи більше 5 тисяч людей, а є — близько 200. Через це виникають складнощі в управлінні. Відповідальність — однакова, а навантаження різне».

Також, за словами глави уряду, дуже важливо продовжити обговорення змін до Конституції щодо децентралізації, щоб узгодити всі спірні питання та максимально врахувати принципи Європейської хартії місцевого самоврядування.

Справді, нам треба звикати до нових реалій. Центри тяжіння переносять у громади: там будуть і ресурси, і повноваження, і доступні для людей послуги. Перспективні плани всіх областей щодо кількості громад уряд уже затвердив. Тепер дійшла черга і до остаточного формування нового субрегіонального рівня.

Напередодні критерії нового поділу на райони презентували журналістам під час онлайн-спілкування на тему: «Нові райони в Україні: від кількості до ефективності».

П’ять критеріїв

Які критерії лягли в основу нового поділу України на райони?

Перший — нижня межа чисельності в 150 тисяч жителів (адже нині є райони, в яких проживає навіть від 6 тисяч, а половина має 50 тисяч);

Другий — наявність відповідної інфраструктури;

Третій — логістична доступність;

Четвертий(хоча за значимістю один з перших) — питання безпеки;

П’ятий — історична складова.

Оскільки йдеться про представництво держави та забезпечення її функцій на всій території України, вирішальною тут є позиція Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Саме остання має ухвалити відповідне політико-правове рішення вже на цій сесії. А країна — вийти на місцеві вибори 25 жовтня в новому адміністративно-територіальному форматі, як і передбачалося раніше. Чи будуть одночасно вибори і в старостинських округах — це питання ще дискутується. І тут важливий досвід, наскільки саме цей інститут місцевого самоврядування себе виправдовує. Адже в одних громадах уже є старости, в інших ці функції виконують голови сільських рад, які утворили об’єднану громаду.

«Уже в червні уряд внесе до парламенту проєкт з переліком відповідних районів та складом об’єднаних громад у їхніх межах. Його треба ухвалити до середини липня, щоб від початку наступного року ефективно діяла система виконавчої влади на місцях, — розставив акценти заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. — Далі буде законопроєкт щодо ліквідації старих і утворення нових районів, який треба ухвалити не пізніше березня наступного року. До формування нових районів та органів місцевого самоврядування мають функціонувати нинішні районні державні адміністрації — і лише після поділу майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад, утворюються райдержадміністрації в нових укрупнених районах. Принаймні це моя позиція».

Її підтримує й голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради Віталій Безгін.

Райради залишаються. Поки що…

А ось із районними радами (навіть у вже цілком децентралізованих районах) розпрощатися поки не вдасться: адже вони прописані в Конституції як виборні органи, що ухвалюють бюджети та плани соціально-економічного розвитку своїх територій. А ймовірність змін до Конституції найближчим часом експерти оцінюють майже як нульову. Тому, вочевидь, буде перехідний період і для управління спільною власністю територіальних громад, і для самих районних рад як інституцій. Аж поки конституційна більшість не ухвалить змін до головного Закону України. Втім, виникає ще одне логічне запитання — де брати кошти на їхнє утримання? І на нього теж належить знайти відповідь.

—Ідеальних реформ не буває: але саме зараз маємо унікальну можливість втілити в життя рішення, які пропонував ще Роман Безсмертний і які пізніше систематизували експертні групи. І в такий спосіб завершити реформу територіальної організації влади. На рівні району залишаться такі повноваження, як, приміром, спеціальна загальна середня освіта, вторинна ланка медицини та соціальний захист, питання землеустрою та архітектури, — каже В’ячеслав Негода.

Й одночасно наголошує: реформа децентралізації на цьому не завершується. Бо наше майбутнє за великими громадами. Так рейтингує весь світ, коли визначається з інвестиціями. На середніх (і тим більше малих) навіть не звертають уваги.

На своє запитання щодо прямих міжбюджетних відносин громад, вибори в яких відбулися торік у грудні (а воно їм дуже болить!), на жаль, почула неоптимістичну відповідь. Посеред року це питання вже не вирішуватимуть, — тому всі сподівання на 2021-й, коли з держбюджету фінансуватимуть всі об’єднані громади. А ось щодо інфраструктурної субвенції в 1,5 мільярда, на яку дуже сподіваються вже утворені ОТГ, то тут надія є, зазначили обидва промовці. Швидше б вона стала реальністю, кажуть на місцях. І чекають на обіцяні раніше кошти.

Інна ОМЕЛЯНЧУК

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here