Наталія Бойко: «Усі чекають на закон України про новий адміністративно-територіальний устрій»

0
70

Загальна кількість міських, селищних та сільських рад в Луганській області нині вп’ятеро менша, ніж до реформи. Про економічний, соціальний стан громад, їхні перспективи, а також про те, як вони переживають наслідки карантину, спричиненого пандемією COVID-19, в інтерв’ю з виконавчим директором Луганського регіонального відділення Асоціації міст України Наталією БОЙКО.

Луганська область святкує 82 річницю з дня утворення. Які нові трансформації очікують на регіон з огляду на децентралізацію?

— Трансформація вже відбувається і відбуватиметься. Це стосується зміни базового рівня місцевого самоврядування та утворення об’єднаних територіальних громад.

На території Луганської області утворено 24 ОТГ, але тільки 18 пройшли місцеві вибори й отримали важелі управління об’єднаною територіальною громадою. Решта шість утворилися протягом 2015—2019 років, але Центральна виборча комісія не наважилася оголосити місцеві вибори в громадах, які межують із лінією зіткнення. Регіон очікує на Закон України «Про новий адміністративно-територіальний устрій України», в якому буде закріплено новий базовий рівень і Луганської області, а саме створення 26 ОТГ на підконтрольній Україні території й 11 ОТГ на непідконтрольній.

Тобто під час реформування територіального устрою області враховуються й ті райони, які тимчасово непідконтрольні Україні?

— Так. Фахівці Луганської обласної військово-цивільної адміністрації врахували всі необхідні критерії для формування 11 ОТГ. Але, звісно, ніякого громадського обговорення з населенням цих громад не відбувалося. І цей поділ суто технічний. Після того, як українська влада, її інституції зможуть функціонувати на цій території, тільки тоді поділ на ОТГ може бути втілено в життя. Зараз про це ще зарано говорити.

Як живуть під час карантину об’єднані територіальні громади?

— Нас теж це цікавило, з якими стикаються проблемами і як планують виходити з економічної кризи, в якій опинилися через коронавірус. Тож попри карантин, Луганське регіональне відділення АМУ в межах проєкту «Пульс» започаткувало і провело онлайн-марафон «Життя громад: до і після COVID-19».

Онлайн-марафон охопив уже 22 громади й продовжує свою роботу. Ми спілкуємося з міськими, селищними та сільськими головами й отримуємо інформацію безпосередньо з вуст керівників першого рівня.

Проблеми виявилися здебільшого однаковими в усіх. Це втрати місцевих бюджетів внаслідок звільнення від сплати податків на нерухомість підприємців за березень—травень 2020 року, припинення підприємницької діяльності в торгівлі та побутовому обслуговуванні, інших сферах. Ці втрати, за нашими підрахунками, становлять сотні мільйонів гривень. Окрім того, на місцеві бюджети покладено тягар забезпечення лікарень, працівників комунальних служб і жителів засобами захисту, проведення дезінфекції місць скупчення населення, придбання дороговартісного медичного обладнання, наприклад апаратів штучного дихання, обладнання місць обсервації тощо.

Тому Асоціація міст України активно долучилася до процесу законотворчої діяльності й завдяки її зусиллям за період карантину у 2020 році для всіх територіальних громад України було збережено фінансовий ресурс в обсязі 140 мільярдів гривень. З них — 51,03 мільярда — тільки під час доопрацювання змін до держбюджету-2020.

Наш онлайн-марафон показав, що ті громади, де активно співпрацюють із бізнесом, допомагають йому подолати складні часи, зменшуючи ставки податків (Новопсковська громада), надаючи важливу інформаційну підтримку (місто Сєверодонецьк), розробляючи разом із бізнесом спільні проєкти (Щастинська ОТГ і компанія ДТЕК) — там економічна ситуація стабільна. Тому що спільними зусиллями розв’язати проблеми набагато легше. А ще запорука успіху — це залучати до управління громадськість та впроваджувати громадські бюджети. Саме таким є універсальний шлях до ефективного використання бюджетних коштів, що допомагає стабілізувати економічну ситуацію під час кризи.

Перспективний план формування територій громад області передбачає, що деяким з уже сформованих ОТГ доведеться об’єднуватися. Як у таких громадах ставляться до цієї пропозиції?

— На жаль, деякі громади зникнуть як ОТГ після затвердження нового адміністративно-територіального устрою. Наприклад, Веселівська сільська ОТГ Старобільського району об’єднається з Чмирівською сільською ОТГ Старобільського району, утворивши Чмирівську ОТГ в нових межах. Якщо Веселівська змирилася з приєднанням до Чмирівки, то решта громад не задоволена таким станом справ. Однак об’єднання — це підвищення рівня спроможності громади, більше податків, які акумулюються в економічно розвиненому центрі. Це основний принцип створення ОТГ, які мають бути спроможними надавати якісні послуги для населення та розбудовувати якісну інфраструктуру. Тому об’єднання — це та ціна, яку платять люди заради комфортнішого життя.

Скільки територій області залишаються без законного оформлення ОТГ? Чи не доведеться їм об’єднуватися вже не на добровільній основі, а відповідно до перспективного плану конфігурації громад, що запланували в столиці?

— Нині всі чекають на закон України про новий адміністративно-територіальний устрій. Тоді й ті громади, які ще не об’єдналися, підуть на вибори вже на новій територіальній основі. У нашій області таких 9. Це ті громади, які взагалі не хотіли створювати ОТГ або не отримали згоди від сусідніх громад. Більшість серед них — міські.

Яким вам як керівникові Луганського регіонального відділення Асоціації міст України вбачається адміністративний устрій Луганщини протягом найближчих років?

— Дебати щодо створення районного рівня ще тривають. Нині в регіоні 12 районів, але є три варіанти об’єднання. Я вважаю доцільним створення чотирьох районів: Сєверодонецького, Сватівського, Старобільського і Щастинського.

Це продиктовано необхідністю вже створених економічних агломерацій: індустріальної Сєверодонецької (Сєверодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Кремінський район), двох сільськогосподарських агломерацій — Сватівської і Старобільської та Щастинської енергетично-логістичної агломерації зі Станично-Луганським логістичним центром поруч із пунктом перетину. Це буде правильно з точки зору районного поділу для Луганської області.

Іванка МІЩЕНКО

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here