Президент + “Слуга народу” у ВР: пріорітети нової влади

0
163

На основі публічних заяв Володимира Зеленського і його оточення аналізуємо пріоритетні напрямки майбутньої української політики.

Нова українська влада потихеньку стає «на крило». Глава держави вже підписав багато указів, видав сотні доручень та розпоряджень, що стосуються різних сфер суспільно-політичного життя, здійснив десятки кадрових звільнень і призначень.
З інтерв’ю та виступів Президента і його соратників дізнаємося дедалі більше про їхні плани, погляди на розв’язання найактуальніших для українців проблем і про політику, яку прагнуть втілювати нові можновладці.

При цьому деякі меседжі залишаються незмінними ще від початку президентської виборчої кампанії Володимира Зеленського. Інші ж, так би мовити, «редагуються» — чи завдяки «внутрішньому» переосмисленню або зміні зовнішніх обставин, чи з огляду на поради міжнародних партнерів, чи через реакцію суспільства на «вкидання» контраверсійних ідей.
Вочевидь, пошук єдиних підходів у середині владної команди іще триває, чим можна пояснити іноді протилежні за змістом заяви щодо одних і тих же питань українського «порядку денного», зроблені різними Зе!-представниками.
Почасти це зрозуміло: процес розподілу сфер відповідальності й пошуку алгоритмів внутрішньої комунікації, а також спілкування нової влади із суспільством, громадським сектором, експертним середовищем та пресою триває.
Завершиться цей період «притирання», ймовірно, з початком роботи нової Верховної Ради і формуванням уряду. Поки що у президентській команді публічно не говорять ні про кандидатів на посади керівників парламенту, ні про ймовірних претендентів на міністерські портфелі.
Натомість дедалі чіткіше Володимир Зеленський та його представники артикулюють завдання, що стоять перед центральними органами влади і системою управління країною загалом.
Укрінформ узагальнює інформацію про те, якими бачать у Зе!-команді наступні кроки самого Глави держави та оновлених владних інституцій.

1. Питання «війни і миру»
Минулого тижня в інтерв’ю «Відверто з Президентом» Володимир Зеленський підтвердив налаштованість на відновлення мирних переговорів у «нормандському форматі». Нині, за його словами, тривають консультації щодо цього на рівні радників глав держав (України, Німеччини, Франції та Росії). І вже одна з наступних зустрічей, присвячених урегулюванню ситуації на Донбасі, може відбутися на найвищому рівні. А отже — ймовірність позитивного результату збільшується.
Президент також доволі обережно висловився щодо можливості прямих переговорів із Володимиром Путіним. Зокрема, за його словами, категорично проти цього наші західні партнери: «Не дай Боже, якщо будуть прямі перемовини з Росією, то будуть скасовані (західні антиросійські. — Ред.) санкції.
Я, чесно кажучи, цієї моделі не розумію. Був упевнений, що санкції впроваджують не через мої розмови з президентом РФ, а через те, що у нас забрали Крим і що підтримують тимчасово окуповані території».
Президент наголосив, що Україна вдячна західним партнерам за підтримку, однак при цьому вона повинна мати власну думку. Саме тому Зеленський, за його словами, так би мовити, «не прислухався» до порад партнерів та ініціював телефонну розмову з Путіним, присвячену питанню звільнення полонених.
На першому етапі Україна вважає пріоритетом визволення з російського полону 24 наших моряків. Далі — усіх українців, ув’язнених на території Росії, в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу.
Також у команді Президента ще починаючи з квітня постійно повторюють тезу щодо «червоних ліній», які Україна не може перейти у процесі мирних переговорів з агресором. Ідеться насамперед про неможливість будь-яких територіальних поступок.
А ще українська влада не розглядає варіантів рішення про амністію для учасників незаконних збройних формувань — особливо тих, хто причетний до військових злочинів, — запевнив цими днями лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков.
«Якщо ми говоримо про амністію для бойовиків, людей, які винні у військових злочинах, думаю, іншого варіанта бути не може — жодні амністії в цьому плані не поширюються ні в Україні, ні за кордоном», — наголосив політик.

2. Соціальна, тарифна та економічна політика
У вже згаданому інтерв’ю Володимир Зеленський підтвердив бажання знизити комунальні тарифи для українців. Утім, нагадав, що це — компетенція уряду. Тож новий Кабмін має вивчити можливості ухвалення такого рішення.
«Уже навіть говорили про це з МВФ, зі Світовим банком. Вони дуже боялися, що ми різко зменшуватимемо тарифи. Не тому, що вони проти. Тому, що вони не знають — за рахунок кого і за рахунок чого. Щоб не було дірки в бюджеті».
Як один із варіантів послаблення тарифного тягаря у команді Президента розглядають можливість звільнення від оплати комуналки людей, яким уже виповнилося 70. Ідеться передусім про малозабезпечених самотніх громадян.
До речі, після президентських виборів змінилися й погляди нової влади на співпрацю з МВФ, Світовим банком та іншими міжнародними фінансовими інституціями. У Зе!-команді розуміють, що без зовнішньої підтримки країні не обійтися. Тому й розраховують, що місія Міжнародного валютного фонду приїде в Україну одразу ж після формування нового уряду — у вересні.
При цьому представник Президента у Кабінеті Міністрів Андрій Герус розраховує, що Києву вдасться пом’якшити положення Меморандуму про співпрацю з Фондом, які стосуються тарифного питання.
Натомість наша країна, за його прогнозами, може поставити перед собою більш амбітні завдання при продовженні антикорупційних реформ: «Щоб ми самі це писали, щоб нас не потрібно було примушувати це робити, ми самі взяли на себе (відповідні) зобов’язання. І швидко їх виконали…»
Важливим сигналом для продовження співпраці Києва з міжнародними фінансовими інституціями, на думку експертів, стало те, що Президент одразу ж дистанціювався від пропозиції впливового олігарха Ігора Коломойського щодо оголошення Україною дефолту.
Стосовно ж інших економічних пріоритетів нової влади, то вони, вочевидь, будуть детально визначені у коаліційній угоді і залежатимуть від того, яким економічним моделям і стратегіям віддаватимуть перевагу представники економічного блоку уряду. Поки що питання можливих змін у податковій системі і сфері дерегуляції порушуються час від часу — залежно від «вкидань» в інформаційний простір.
Ідеться, зокрема, про підтримку оточенням Зеленського ідеї запровадження податку на виведений капітал, проведення амністії капіталу (зокрема, виведеного в офшори), старт реальної земельної реформи.
Одним із пріоритетів команди нового Президента є створення Служби фінансових розслідувань. Їй мають передати відповідні функції від «непрофільних» підрозділів СБУ та МВС, а також від Державної фіскальної служби.

3. Боротьба з корупцією і відносини з олігархатом
Поки що Президент та його оточення послідовно критикують попередні «успіхи» України в цій царині. Не зовсім ефективну роботу численних наших антикорупційних і правоохоронних структур Володимир Зеленський пояснює відсутністю політичної волі. А також — «перетягуванням ковдри повноважень» між відповідальними за цю сферу інституціями.
«САП каже, що в усьому винне НАБУ. НАБУ каже, що в усьому винна САП. Генпрокурор каже, що була б політична воля — «ми б уже всіх посадили»… Я розумію тільки одне — політичної волі моєї особистої недостатньо, немає політичної волі у наших правоохоронних органів».
При цьому Глава держави натякнув: радикальні кадрові зміни у цих структурах неминучі. Зокрема, одним із перших завдань нового парламенту у партії «Слуга народу» вважають зміну генерального прокурора.
А заступник керівника Офісу Президента Руслан Рябошапка запевнив: упродовж найближчих двох місяців Президент ухвалить рішення про зміну керівництва Національного бюро із запобігання корупції. Великі сподівання нова влада покладає також на старт роботи (у вересні) Вищого антикорупційного суду.
При цьому Україна розраховує на інституційну й консультаційну підтримку відповідних процесів нашими міжнародними партнерами. На цьому Володимир Зеленський наголосив під час 21-го саміту Україна — Європейський Союз, що відбувся 8 липня у Києві. Найближчим часом Київ, за словами Президента, проситиме у країн ЄС не надання коштів на боротьбу з корупцією, а ухвалення рішень про екстрадицію наших топ-корупціонерів-утікачів.
А ще Президент України цими днями заявив, що встановив «нові правила» для олігархів — на кожного з них чекає «велике фінансове навантаження».
Зокрема, Володимир Зеленський розповів про домовленості з Рінатом Ахметовим: «Він купив 200 «швидких» для дитячих поліклінік і лікарень. Далі презентуємо інвестиційний документ, щоб він вкладав великі гроші в медицину та інфраструктуру Донбасу».
За словами Президента, це — «нормальний формат роботи з олігархами». Володимир Зеленський упевнений, що всі олігархи, які непричетні до криміналу, повинні інвестувати в Україну. Натомість тих, чиї злочинні наміри будуть доведені, «саджатимемо»…

4. Завдання парламенту і реформування інших органів влади
Президент Володимир Зеленський хоче, щоб перше засідання Верховної Ради 9 скликання відбулось у День незалежності України, 24 серпня. Можливості втілення цього задуму на практиці вже обговорюють у команді Глави держави — підтвердив керівник штабу партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.
Також у Зеленського розраховують на швидкий процес формування коаліції та уряду. «Особливо якщо йтиметься про монокоаліцію, сформовану на основі однієї партії», — зазначив представник Президента у Кабінеті Міністрів Андрій Герус.
Першими документами, які має ухвалити новий парламент, на думку соратників Глави держави, будуть законопроекти про імпічмент Президента, про незаконне збагачення та скасування депутатської недоторканності.
Також лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков повідомив про підготовку проекту закону щодо парламентської опозиції. А ще він висловився за внесення змін до регламенту ВР, які б надали можливість карати депутатів за кнопкодавство і прогули — аж до позбавлення мандата. Утім, про конкретний механізм реалізації цього задуму поки що, схоже, не йдеться.
Натомість уже в перші дні роботи нового парламенту від народних обранців чекають рішень щодо відставок генерального прокурора, міністрів закордонних справ та оборони і звісно ж — призначення нового уряду. А окрім можливих кадрових рішень, у команді Зеленського обговорюють і перспективи реформування структури органів виконавчої влади.
Президент, скажімо, підтримує ідею скорочення кількості міністерств. За його словами, щодо цього вже є конкретні напрацювання. Зокрема, Глава держави підтримує ідею об’єднання Міністерства культури, Мінінформполітики і Міністерства молоді та спорту.
Нагадаємо, перед цим заступник керівника Офісу Президента Руслан Рябошапка повідомив, що в рамках реформування Кабінету Міністрів можуть зменшити кількість віце-прем’єр-міністрів, які не очолюють міністерства, а також скоротити деякі центральні органи виконавчої влади.
Що ж до змін на місцевому рівні, то лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков спростував чутки про проведення вже в цьому році дострокових місцевих виборів.
«Думаю, вибори відбудуться у 2020-му, але все залежатиме від місцевих органів влади», — наголосив політик. І додав: у партії незадоволені багатьма представниками влади на місцях. Адже більшість владних труктур працюють неефективно та не відповідають викликам, які стоять перед державою.
Вочевидь, саме тому на брифінгу по завершенні парламентських виборів Володимир Зеленський і в питанні проведення місцевих виборів рекомендував «не розслаблятися»: «Всі ставлять запитання стосовно місцевих виборів. Вам цікаво? Не розслабляйтеся», — сказав Президент.

Владислав ОБУХ